У небесне військо відлетіли троє відважних воїнів з Кіровоградщини

03 вересня 2025 р. 12:11

03 вересня 2025 р. 12:11

Війна з підступним ворогом забирає життя захисників з Кіровоградщини .

Громади області повідомляють про загибель наших військових, інформує Златопіль .

В Онуфріївській громаді повідомили, що 1 вересня 2025 року, в районі населеного пункту Тягинка Бериславського району Херсонської області, загинув оператор безпілотних літальних апаратів відділення управління командира мінометної батареї батальйону берегової оборони військової частини А7382, матрос – Лоік Максим Леонідович , 1985 року народження, житель селища Онуфріївка.

Знову в жалобі Петрівщина…17 травня 2025 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області героїчно загинув, воїн, захисник України – Пасічник Станіслав Русланович.

Станіслав народився 4 січня 1998 року в смт Петровому. Тут, на берегах Інгульця, промайнули його дитячі та шкільні роки. Навчався у КЗ «Петрівський НВК «загальноосвітня школа ІІ–ІІІ ступенів – гімназія», який закінчив у 2013 році.

З юних літ вирізнявся відповідальністю, чесністю, добрим серцем і щирим ставленням до людей.

Після школи продовжив навчання в Автотранспортному коледжі Криворізького національного університету, де здобув фах за спеціальністю «Експлуатація засобів механізації та автоматизації перевантажувальних робіт» і отримав професію електромеханіка.

Трудову діяльність розпочав у ТОВ «Агрофірма П’ятихатська», згодом працював у ПРАТ «Кіровоградобленерго», ТОВ «Кривбасремонт» та ДП «Долинське лісове господарство».

У роботі – сумлінний, відповідальний, небагатослівний. У житті – щирий, добрий, світлий. Завжди із гідністю тримав своє слово, з повагою ставився до людей, мав спокійну вдачу і добре серце.

6 грудня 2024 року Станіслав став до лав Збройних Сил України. Він виконував бойові завдання з гідністю та відданістю. До останнього подиху залишався вірним військовій присязі, побратимам і рідній землі.

17 травня 2025 року час зупинився.

Йому було лише 27…

Також у Петрівській громаді повідомили, що 31 серпня 2025 року поблизу населеного пункту Микільське Сумського району Сумської області за незалежність України віддав своє життя наш земляк, командир відділення технічного обслуговування та ремонту взводу забезпечення артилерійського дивізіону військової частини, старший солдат – Скуба Віталій Михайлович.

Мужній Воїн народився 25 лютого 1978 року в смт Петровому. У 1985 році пішов до першого класу Петрівської середньої школи № 2 смт Петрове і в 1993 році став випускником школи.

Спочатку юнак отримав посвідчення тракториста, а згодом – і водія, закінчивши курси водіїв у м. Кіровограді.

Працював у колгоспі ім. Леніна, Петрівському райавтодорі, Петрівській районній санітарно-епідеміологічній станції.

Разом з дружиною Надією виховували трьох доньок. Це був не просто голова сімʼї, Віталій Михайлович був її серцем та надійним плечем. Мав «золоті» руки.

Розумний, відповідальний, щирий, уважний, працьовитий, життєрадісний. Допомагав усім, хто цього потребував.

У мирному житті Віталій Михайлович найбільше любив працювати на землі, самостійно обробляти її, вирощувати зернові і технічні культури. А ще чоловік захоплювався технікою. Знав і умів її ремонтувати, був безвідмовним. До нього часто зверталися за допомогою. Ще з 2014 року, від початку збройного конфлікту на Донбасі, він надавав допомогу воїнам АТО, серед яких був і його племінник Максим Громов, в ремонті техніки.

Скуба Віталій Михайлович був прийнятий на військову службу по мобілізації 18 квітня 2024 року. Мужньо виконував військовий обов’язок перед державою, захищаючи рідну землю від російського агресора.

Не стало гарного сім’янина, люблячого сина, чоловіка, брата, турботливого батька і дідуся, які запам’ятають його справжнім Героєм і Патріотом своєї країни.

Пішла у небуття добра і працьовита людина, надійний товариш і побратим.

На жаль, словами важко загоїти в серці болісну рану втрати, адже смерть найріднішої людини – велике випробування. У цю важку хвилину поділяємо горе родини та схиляємо голову в глибокій скорботі.

Нехай добрий, світлий спомин про Скубу Віталія Михайловича стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.

Нехай душа Захисника України знайде вічний спокій…

Кропивницькі