В Олександрії пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти військових

12 липня 2026 р. 11:22

12 липня 2026 р. 11:22

В Олександрії Кіровоградської області рідні, близькі та небайдужі містяни знову вийшли на мирну акцію, щоб нагадати суспільству та світу про захисників, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти.

Захід відбувся біля місцевого палацу культури, зібравши близько 60 людей, інфломує «Суспільне», передає Златопіль.

Такі щотижневі акції в місті проводять ще з листопада 2024 року — вони відбуваються щосуботи та щонеділі о 09:00.

Організатори намагаються зробити заходи максимально помітними для перехожих. Цього разу учасники стояли поруч із мольбертами та тримали в руках прапори із фотографіями своїх рідних військовослужбовців.

Як розповіла  співорганізаторка акцій Діана Толок, мольберти для світлин виготовили ще минулого року до Дня закоханих для створення символічної алеї. Важливим елементом акції є й «Лавка Надії», розташована біля палацу культури.

«На неї рідні безвісти зниклих та полонених бійців вішають жетони та стрічки з їхніми іменами. А коли хлопці повертаються з полону — ми їх знімаємо. Це символічна лавка», — зазначила Діана Толок.

Організаторка також поділилася прикрим фактом: невідомі інколи псують таблички на лавці з написами «тут міг сидіти той, хто знаходиться в полоні…». Рідні закликають людей бути свідомими та поважати їхній біль, адже ця лавка — символічна ниточка, яка пов’язує їх із надією на повернення захисників.

Кожен учасник акції — це окрема історія очікування, віри та боротьби за своїх близьких.

Тетяна Сидорець чекає на сина Дмитра.
Він є морським піхотинцем 501-го батальйону 36-ї бригади. Дмитро потрапив у полон у Маріуполі ще в квітні 2022 року. За цей час він змінив уже сім колоній і наразі перебуває у Володимирській області РФ. Жінка розповіла, що цього року на зв’язок вийшли вісім звільнених побратимів сина. Вони переказали, що Дмитро сильний духом, чекає на обмін і пише в неволі пісні українською мовою, присвячуючи їх мамі, бабусі та сестрі.

Анна Антонова розшукує сина Антона.
Боєць 225-ї бригади зник 11 грудня 2024 року під час виконання завдань у Курській області. Вже рік і сім місяців родина не має жодної інформації від частини, проте продовжує вірити, що Антон живий.

Надія Пожидаєва виборює повернення чоловіка Максима.
Військовослужбовець 56-ї бригади зник 28 серпня 2022 року в селищі Піски Донецької області. Майже рік про нього нічого не було відомо, аж поки СБУ не повідомила родину, що Максим перебуває в полоні. Попри це, Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) досі не підтвердив його статус. Надія разом із донькою їздить на акції в різні міста України та продовжує писати чоловікові листи, які, на жаль, поки не доходять.

Мирна акція в Олександрії тривала півтори години.

Рідні полонених та зниклих безвісти військових вкотре закликали українців не мовчати, долучатися до подібних заходів у своїх містах та спільно говорити про кожного захисника, який має повернутися додому.

Кропивницькі