Після поранення військовий має отримати максимум підтримки: парламент ухвалив важливий закон

21 вересня 2026 р. 12:32

21 вересня 2026 р. 12:32

Військовослужбовець, який отримав поранення, має право не просто на лікування, а на повний комплекс допомоги для відновлення. Саме такий підхід закладає законопроєкт №13704-д, який Верховна Рада підтримала 308 голосами.

Нові законодавчі норми покликані врегулювати питання, які роками залишалися проблемними для військових та їхніх родин. Йдеться про оплату лікування, збереження грошового забезпечення, тривалу реабілітацію, проходження ВЛК, протезування та допомогу після полону.

Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко наголосила, що ухвалений документ є комплексним і має зробити систему підтримки захисників більш справедливою та зрозумілою.

«Цим законом ми хотіли гарантувати повагу, вдячність і шану. Не на словах, а реальними діями», — сказала Юлія Тимошенко.

Голова Кіровоградської обласної організації ВО «Батьківщина» Олександр Чорноіваненко переконаний, що особливо важливо забезпечити військовим можливість отримувати необхідну допомогу без бюрократичних бар’єрів.

«Кожен військовий має знати: якщо він отримав поранення, держава зробить усе необхідне для його лікування та відновлення. Людина не повинна витрачати час і сили на пошук коштів, з’ясування, куди звертатися, чи доведення свого права на допомогу. Наші захисники вже заплатили високу ціну за безпеку країни», — зазначив Олександр Чорноіваненко.

Згідно із законопроєктом, під час лікування та реабілітації військовим гарантується збереження всіх передбачених виплат . Це стосується як лікування в Україні, так і медичної допомоги за кордоном.

Додатково передбачені щомісячні виплати у розмірі 50 тисяч гривень у разі тривалого лікування та 100 тисяч гривень у випадку тяжкого поранення, полону, зникнення безвісти чи інтернування.

Важливим є і питання тривалості лікування. Якщо військовослужбовцю необхідна подальша медична допомога, він зможе лікуватися за державний кошт понад 12 місяців . Для людей із хронічними станами передбачено продовження безоплатної реабілітації.

Законопроєкт має спростити процедуру проходження ВЛК для тих, хто лікується за межами України. Зокрема, передбачена можливість дистанційного проходження військово-лікарської комісії .

Ще одна гарантія — заборона повертати військового до частини без відповідного рішення ВЛК. Розширюються також можливості для встановлення інвалідності після полону.

Окрему увагу автори документа приділили протезуванню . Захисники повинні отримувати найкращі доступні протези за державний кошт. При цьому військовий матиме можливість самостійно обирати фахівця та виробника. Якщо протез було придбано за власні кошти, передбачається компенсація.

Водночас система має працювати на випередження — сприяти збереженню кінцівок там, де це можливо. Йдеться про раннє лікування, реконструктивну хірургію, профілактику ампутацій та своєчасну реабілітацію.

«Ми повинні створити такі умови, щоб людина після важкого поранення мала максимально можливий шанс повернутися до активного життя. Це стосується і сучасного лікування, і реабілітації, і протезування. Турбота про військового не може закінчуватися після завершення його служби», — підкреслив Олександр Чорноіваненко.

Передбачені законопроєктом гарантії поширюються на захисників України, включно з іноземцями та особами без громадянства, які проходять службу у ЗСУ, Національній гвардії та Державній спеціальній службі транспорту. Також документ передбачає відповідні гарантії для поліцейських.

До роботи над законопроєктом долучалися представники міжфракційного об’єднання та Тимчасової слідчої комісії із захисту прав військовослужбовців, військові, ветерани, медики, командири, громадські й правозахисні організації та представники профільних міністерств.

За законопроєкт №13704-д проголосували 308 депутатів. За ініціативи «Батьківщини» парламент також підтримав рішення про його невідкладне направлення на підпис Президенту України.

«Справедливе ставлення до військових — це не привілей і не подяка. Це обов’язок держави перед людьми, які захищають її незалежність. І цей обов’язок має бути закріплений не лише словами, а конкретними гарантіями», — резюмував Олександр Чорноіваненко.

Кропивницькі