У Криму з початку анексії 66 людей стали жертвами насильницьких зникнень – «КримSOS»

08 січня 2025 р. 20:10

08 січня 2025 р. 20:10

У Криму зафіксовано щонайменше 66 випадків насильницьких зникнень, заявила правозахисна організація «КримSOS».

«Доля 21 людини з них досі залишається невідомою, 6 знайдено мертвими, 1 людину було екстрадовано за кордон, 7 звинувачено у скоєнні злочину, а 31 людину було звільнено протягом кількох днів», – повідомив аналітик «КримSOS» Євген Ярошенко.

Він виділив чотири хвилі насильницьких зникнень на окупованому півострові. За його словами, перша хвиля сталася під час становлення російської влади у Криму і припадає на березень-травень 2014 року.

«У цей період жертвами насильницьких зникнень стали щонайменше 25 проукраїнських активістів. Зокрема, Решат Аметов, який вийшов на одиночний пікет у Сімферополі, а за 12 днів був знайдений мертвим зі слідами численних тортур. Крім того, члени «Кримської самооборони» протягом 11 днів безпідставно утримували лідерів української громади Криму Андрія Щекуна та Анатолія Ковальського, а доля та місцеперебування 5 проукраїнських активістів, серед яких Валерій Ващук, Іван Бондарець, Василь Черниш, Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедінов досі невідома», – каже аналітик.

Друга хвиля насильницьких зникнень була восени 2014 року. Тоді жертвами були переважно кримські татари, зокрема, вже понад 10 років невідомо про долю та місцеперебування сина та племінника правозахисника і ветерана кримськотатарського національного руху Абдурешита Джеппарова.

Третя хвиля тривала з серпня 2015 року до травня 2016 року і також більше торкнулася кримськотатарського населення. Так, з 24 травня 2016 року нічого невідомо про долю викраденого відомого активіста Меджлісу кримськотатарського народу Ервіна Ібрагімова.

Четверта хвиля розпочалася з повномасштабним вторгненням РФ на територію України. Російські війська почали масово викрадати осіб на території Херсонської та Запорізької областей, десятки з них були згодом поміщені до слідчих ізоляторів у Криму, зокрема Ірина Горобцова, Олексій Кисельов, Руслан Абдурахманов, Рустем Османов.

«У цей період російські силовики повернулися до поширеної практики викрадень осіб на в'їзді до Криму та безпосередньо на півострові. Зокрема, за наявною інформацією, досі невідомо про долю 6 людей, більшість з яких було затримано російськими силовиками після обшуків. Були випадки, коли осіб звільняли за кілька годин після довільного затримання або після відбування адміністративного арешту за сумнівними обвинуваченнями. Комусь після тривалого довільного тримання висунули офіційні обвинувачення. Також багато хто став жертвами насильницьких зникнень через відкриті чи вигадані проукраїнські погляди», – додає Ярошенко.

Останньою жертвою насильницьких зникнень, на думку Ярошенка, стала головна редакторка кримськотатарського дитячого журналу «Арманчыкъ» Едіє Муслімова , яку викрали 21 листопада 2024 року. Коли ситуація набула розголосу – жінку відпустили.

Як повідомляв Кримськотатарський ресурсний центр, з 2017 року в анексованому Росією Криму зафіксовано 10 018 порушень основних прав людини, 6 730 – щодо представників кримськотатарського народу.

Кримські