ВПО та житлово-будівельні кооперативи: про шлях кремінян до власного житла

15 січня 2025 р. 08:14

15 січня 2025 р. 08:14

У 2022 році, коли кількість внутрішніх переселенців різко зросла, одним зі швидких рішень була організація для них місць тимчасового проживання (МТП). Через три роки ситуація виглядає зовсім інакше. Місця в МТП не мають попиту, і навіть на рівні центральних органів влади починають розуміти , що спорудження тимчасового житла для переселенців лише поглиблює соціальні проблеми.

На порядок денний виходить забезпечення ВПО власним житлом. Справи такі, що частина переселенців вже готова будувати його самостійно. Таким шляхом, наприклад, пішла ініціативна група ВПО з Кремінної, яка в Українці на Київщині створила свій житлово-будівельний кооператив. Про цей досвід SD.UA розповів член правління кооперативу, голова Ради ВПО при Кремінській МВА Андрій Сімонов.

– Що спонукало вас до створення житлово-будівельного кооперативу (ЖБК), як взагалі з’явилася ця ідея?

– Хтось з громадських діячів проводив вебінари для організацій переселенців. По самозабезпеченню або щось на кшталт цього. І саме там підняли тему житлово-будівельних кооперативів. Нам навели приклад. Є такий громадський діяч Юрій Зиков, який ще у 2018 році почав будувати житловий будинок для ВПО, створивши ЖБК. І ось вони минулого року завершили у Вінниці 110-квартирний будинок.

Самі вони переселенці з 2014 року, будували за свої кошти, членськими внесками. Ну, от так виникла ідея організуватися й нам. Це був 2023 рік.

На той момент нас додатково стимулювало те, що мер Українки сказав, що вони можуть надати землю під будівництво. Крім того, ми сподівалися завдяки існуючим програмам спробувати побудувати собі житло. Але земля “зависла”. На практиці вийшло так, що це дуже складне питання на Київщині.

– А давайте по черзі, як взагалі відбувається процес утворення ЖБК?

– Дуже просто. Зібралась ініціативна група з п’яти вмотивованих людей, вони стали членами правління. Провели засідання, написали статут. Пішли до нотаріуса, завірили підписи. І уповноважена особа, яку ми обрали директором, зареєструвала ЖБК під назвою “Кремінна-2” у ЦНАПі.

Андрій Сімонов

– Чого така назва?

– Ну, тому що перша Кремінна вже є, вона в окупації, а це друга. Потім пакет документів ми розіслали всім бажаючим нашим кремінянам. І от у Рівному зареєстрували кооператив “Кремінна-4”. Там теж своя ініціативна група. А “Кремінну-3” мали зареєструвати в Івано-Франківській області, але щось вони затихли з цим.

– На цей час у складі кооперативу так і залишається п’ятеро людей?

– Збільшуватись ми не можемо, поки не буде розв'язане питання з землею та, відповідно, не готова проєктно-кошторисна документація. Поки ми не знаємо, скільки коштуватиме квадратний метр житла у кооперативі, ми не можемо людям пропонувати членство.

Будинок, побудований переселенцями у Вінниці

– Тепер щодо фінансування. Ви кажете, що у 2023 році розраховували на існуючі програми. Які програми мали на увазі?

– Ми сподівалися на розвиток державних програм єОселя та єВідновлення. Зараз, нарешті, Верховна Рада прийняла закон про спрощену процедуру отримання компенсації за житло в окупації. Чекаємо підпису президента й потім самого механізму, як це буде реалізовано на практиці.

Також сподівалися, що будуть зміни по єОселя, щоб ми могли під цю програму взяти кредит кооперативом. Але там не вийшло поки змін, які б були для нас прийнятними.

Також є інші пропозиції на розгляді в органах влади. На Київщині створили громадську спілку кооперативів, і Юрій Зиков, про якого я вже згадував, там голова. Вони спілкуються з представниками уряду та профільних відомств у тому напрямку, щоб створити для кооперативів більше можливостей для фінансування.

– Які це можуть бути варіанти?

– По-перше, це створення, можливо, якогось фонду, коштом якого можна було б забезпечити кредитування. Якщо банки не можуть надати кредити, то хай це буде якийсь державний фонд, де люди могли б взяти кредит на більш вигідних для себе умовах. Візьмемо ту ж єОселю. Зараз вона передбачає кредит на 20-30 років. І люди старше 45 років вже не підходять, вони не зможуть брати ці кредити.

А якщо була б програма, яка передбачає скорочені кредити, скажемо, на 5-7 років, це була б інша розмова. Насправді охочих буде вдосталь. Тому що зараз люди платять за оренду житла у середньому 10 тисяч гривень на місяць. Якщо порахувати цю оренду, розкидати на 5-7 років, то це якраз виходить вартість того, що ми планували.

– А який у вас план взагалі був щодо будівництва? Багатоповерховий будинок, модульні будинки, таунхауси?

– Спочатку ми думали про будинок на 4 поверхи. На 48, потім на 66 квартир. Але нам сказали, що це буде ділянка малоповерхової забудови, і ми почали розглядати варіант таунхаусів. За попередніми розрахунками, 110 квартир.

Таунхауси. Ілюстративне зображення

– Що вигідніше: багатоповерхівки чи таунхауси?

– Таунхауси. Якщо розглядати каркасне будівництво, то перше – там немає фундаментів, а це вже впливає на ціну. Такі будинки можна побудувати за 2-3 місяці. Тому це не тільки дешевше, а й швидше. Сенс же у тому, щоб не розтягувати будівництво на 2-3 роки. Бо паралельно людям ще треба платити за оренду житла. А так побудувалися, живемо у своєму житлі, і виплачуємо кредит.

– У будь-якому випадку спочатку треба розібратися з землею. Яка у вас виникла проблема?

– Виходить так, що депутати міської ради граються в політику. Вони не можуть прийняти генплан з травня 2021 року. Не ходять на сесії, ігнорують розгляд питань. Там мер вже й відеозвернення робив до громадян, але безрезультатно.

У законодавчій площині визначено так, що житлово-будівельним кооперативам надається земля під будівництво без аукціону. І потім, коли побудуємося, ми зможемо створити ОСББ й отримати землю нього.

В Українській громаді, де до столиці всього 40 км, створюють умови під ринок перепродажу землі. Це бізнес у них там такий, наскільки ми зрозуміли. Тому зараз трохи не до нас.

Українка

– А треба обов'язково будуватися там, де зареєстрований ЖБК? Чи можна розглядати ділянки в інших містах, регіонах?

– Немає різниці де. Нам, наприклад, пропонувала Луганська обласна адміністрація Олександрію, це Кіровоградська область. Але це “мертве” місто. Там немає виробництва, нічого немає. 60 чи 70 кілометрів до Черкас і стільки ж до Кропивницького. Зовсім незручно.

Вони кажуть: “Ми вам дамо землі, скільки треба. І комунікації будуть”. Ми кажемо: “А де ж людям працювати?” “Так ви ж бізнеси створите”, - відповідають. Та ні, тут все трохи інакше працює. У нас ситуація така, що у всіх вже є робота. Люди шукають, де їм осісти й жити.

– А влада на рівні області чи вище ніяк не допоможе налагодити діалог з депутатами в Українці?

– Ми зверталися до Ірини Верещук. Вона дала “наганяю”. Після цього до нас одразу Київська обласна адміністрація звернулася, обіцяла сприяти. Але після цього вже пройшло пів року й знову все затихло. Також народні депутати заворушилися. Але вони кажуть, що не мають інструментів впливу на депутатів місцевих.

Дивна ситуація насправді, бо це ж інтеграція ВПО у місцеві громади, про яку всі так багато говорять. Є програми інтеграції ВПО. Є стратегія. Згідно з цією стратегією, обласні адміністрації розробили програми. І потім такі ж програми повинні розробити місцеві органи. Але нижче області вони не спустилися. Навіть ради ВПО не в усіх громадах є.

Та ж Українка. Ми підійшли до мера, він каже: “Якщо у вас є ініціативи, давайте втілювати”. Пішли до заступниці його, вона каже: “У нас вже є Рада ВПО”. Ми кажемо: “Дайте список, поспілкуємося з цими людьми”. “Ні, не дамо!” Таке враження, що воно десь було на папері написане й все, і забули про неї.

Одне з містечок Хансена

– Як отримує землю під будівництво містечок фонд Хансена? Їх же теж будують під Києвом.

– Кажуть, через аукціон купує. Маючи гроші, це вже не така велика проблема.

– Ну, а якщо залучити міжнародні організації на допомогу?

– Як варіант. Зараз Бахмутській громаді, я не пам'ятаю, який донор, але їм пообіцяли фінансування з викупу земельної ділянки під будівництво.

І в нас така виникла ідея, яку ми нашій Кремінській МВА запропонували, і вони теж не проти. Гарно було б, щоб декілька громад об'єднались і разом побудувати якесь поселення. Знайти також фінансування, щоб викупити цю земельну ділянку та залучити, може, приватно-державне партнерство. Це було б вже не містечко Хансена, а містечко “Кремінна + Бахмут”, наприклад.

До речі, наші там щось спілкуються про подібну кооперацію у Рівненській області, але я до кінця не з'ясовував подробиці.

– Ви серед луганських громад першопрохідці у житлово-будівельних кооперативах ВПО, я так правильно розумію?

– Так.

– Готові досвідом ділитися?

– За нашим зразком вже три кооперативи відкрились. Пакет документів є, він не засекречений, ми надаємо його всім бажаючим. Проконсультуємо за потреби. А там вони самі мають вирішувати.

Луганські