Що буде з хабами, житлом для ВПО та адміністраціями Луганщини: інтерв’ю з Романом Власенком

21 квітня 2026 р. 15:15

21 квітня 2026 р. 15:15

Хаби Сіверськодонецької РДА передають іншим громадам, районні адміністрації Луганщини працюють у новому форматі, а питання житла для переселенців і досі залишається одним із найболючіших. Паралельно триває оптимізація структур, переглядаються повноваження, запускаються нові формати співпраці та точаться дискусії про те, якою має бути роль громад, що вже кілька років існують у релокації.

Водночас люди очікують не лише стратегій на майбутнє, а й конкретних рішень сьогодні — доступу до послуг, підтримки, юридичної допомоги, можливостей для адаптації та збереження зв’язку з Луганщиною.

Про це, а також про кадровий голод, комунальні підприємства, міжнародну співпрацю та виклики для Луганщини в релокації ми поговорили з головою Сіверськодонецької РДА Романом Власенком.

- Минулого тижня ви в Івано-Франківську зустрічалися з громадою, стратегували. Розкажіть, будь ласка, про це.

- Минулого тижня ми провели відкритий діалог з громадою "Restart: давайте домовимось про майбутнє" у нашому Координаційному центрі надання допомоги ВПО з Луганщини. Приїздила Марина Провоторова, яка наразі очолює Новоайдарський музей. Вона також є керівницею ГО "Артгвардія". У рамках одного зі своїх проєктів разом з Українською миротворчою школою вона зробила таку діалогову зустріч якраз про те, чим хаб може бути корисним. Мова йшла про “перезапуск” ХАБу, зміну філософії роботи. Ми запросили працівників, громадян (у тому числі тих, хто був на зустрічі з очільником області Олексієм Харченком в Івано-Франківську) та спробували постратегувати. Кілька непоганих ініціатив з того вийшло. Людям зустріч дуже сподобалася. Бо і говорили, і сміялися, і ділилися наболілим.

Зараз є певне переформатування у системі управління нашими хабами, крім того, є урядові ініціативи щодо формалізації їхньої роботи. Люди ж хочуть більше активностей, у тому числі дозвіллєвої – екскурсій, культурних подій, співпраці з музеями, театрами. У нас останнім часом активно проходять майстер-класи з народної творчості, заняття з комп’ютерної грамотності, надає консультації організація "Право на захист", приймають лікарі, пенсійники й так далі. Говорили вже навіть про спорт, фітнес - щоб започаткувати щось таке.

На зустрічі

- Що має найбільший попит серед відвідувачів хабу?

- Перше питання – це житло – питання відновлення відповідних документів, підготовка до судових позовів, адвокація житлових проблем людей з окупованих територій. Друге – гуманітарна допомога найбільш незахищеним верствам населення. Основна проблема з гуманітаркою у тому, що донори працюють тільки на території, які наближені до зони активних бойових дій зараз.

Також затребувані юридичні консультації та медичні послуги. Ну, і дозвілля, про яке я казав вище.

- Сіверськодонецька МВА проводила свого часу форсайт-сесію. Ви теж намагалися стратегувати у хабі. Про що це?

- Цей форсайт про майбутнє Сіверськодонецької громади можна екстраполювати на всю Луганську область. Скажу про три помітні тренди. Перший – ми маємо думати про свою ідентичність, її трансформацію, трансформацію нашого ставлення до цього питання. В оновленій Стратегії розвитку Луганської області ми акцентуємо на цьому увагу. У деякому сенсі робота хабів та продовження існування в якомусь вигляді адміністрацій окупованих територій якраз про це. Друге – трансформація управління, все переходить в онлайн. Ми маємо переводити туди послуги, думати про нові моделі комунікації з людьми, інтерактиву з громадськістю. Третє – мережування. Під час форсайту у нас народилася теза про “мережу мереж”. Ми маємо багато спільнот - медики, освітяни, діячі культури, спортсмени, підприємці, аграрії, активісти, волонтери, ветерани. Як правило, ці спільноти замкнені самі на себе, і не дуже активно комунікують одна з одною.  Ми маємо налагодити комунікацію між всіма "бульбашками" в громаді чи в області - налагодити мережу мереж, адже у будь-якій бульбашці є люди, які хочуть і надалі асоціювати себе з Луганщиною.

Я бачу сенс існування адміністрацій окупованих територій у тому, щоб зберегти зв'язок з луганцями в Україні та за її межами, зберігати нашу локальну ідентичність, історію, традиції, культуру, кадровий потенціал професійних спільнот. Щоб проблемні питання Луганщини та луганчан залишалися на порядку денному в державі. Щоб Луганщина залишалася в українському контексті. Щоб Луганщина асоціювалася не тільки з війною та окупацією.

- Наскільки я знаю, хаби в Івано-Франківську та Чернівцях Сіверськодонецька РДА передала іншим громадам.

- У 2025 році головою ОДА прийнято рішення, що районні державні адміністрації мають працювати у Дніпрі. З початку 2026 року відбувається певний перерозподіл кадрового потенціалу між районним рівнем та громадами. Ми частину людей передаємо у громади. Ну і, відповідно, управління хабами ми теж передаємо громадам. Івано-Франківський хаб ми передали Айдарській (Новопсковській) громаді, а Чернівецьким хабом тепер разом займаються Сватівська та Шульгинська.

- Скоро рік, як Сіверськодонецька РДА має офіс у Дніпрі. Як змінилася робота?

- Змінився сам формат роботи. На районному рівні тепер більше стратегічні питання, координаційна робота з громадами. В першу чергу це соціальні програми для ВПО, оздоровлення дітей, освіта та охорона здоров'я, мобілізація та оборонна робота.

Робота

- Вже певний час триває оптимізація структур адміністрацій. Станом на сьогодні цей процес завершений?

- Оптимізація райдержадміністрацій відбулася у 2025 році. Це було пов’язано з передачею повноважень управлінь соціального захисту РДА до Пенсійного фонду. Гранична чисельність зменшилася на 30 відсотків приблизно. Сьогодні в Сіверськодонецькій районній адміністрації гранична чисельність - 88 працівників, а реально працює - 35. Це уже фактична чисельність РДА після перерозподілу кадрового потенціалу з громадами який відбувся уже в цьому році.  Приблизно така ж сама ситуація і по інших адміністраціях. Від третини до половини лише зайнятих вакансій.

На сьогодні є розпорядження  голови ОДА про оптимізацію обласної адміністрації. Багатьох вводить в оману сам факт, що чисельність працівників не змінюється. Але у нас вона й не заповнена на 100%. За моїми оцінками, мова йде максимум про 50%.

Треба розуміти, що граничну чисельність ОДА та РДА ми самі не визначаємо, її доводить Уряд.

Зараз Кабмін напрацьовує рішення з оптимізації структури обласних, районних адміністрацій, нашої соціальної та комунальної інфраструктури, комунальних підприємств та можливого нового бачення наших повноважень. Були наради на рівні Мінрозвитку, дані доручення напрацювати певні зміни щодо оптимізації нашої роботи. Я думаю, що уже протягом першого півріччя якісь зміни ми побачимо.

- Але при цьому кадровий голод лишається?

- Так. У районній адміністрації не такі вже великі заробітні плати, як багатьом здається. Я, звісно, не кажу про керівництво РДА, але якщо ви приходите молодим спеціалістом – це 10 тис. грн. І, до прикладу, у мене в адміністрації працюють майже всі переселенці, які також проживають на зйомних квартирах та мають такі ж проблеми, як і всі інші ВПО.

- Ви сказали, що скорочуватимуть і чисельність комунальних підприємств. Є багато нарікань щодо їхнього існування без території.

- Якщо у 2022 році дійсно були факти, коли ряд підприємств закупали техніку та готувалися до деокупації, то зараз такого немає. Десь залишаються підприємства неактивні, щоб зберегти юрособу, майно, печатку, там працевлаштовано по 1–2 людини. А реально активних підприємств – одиниці, практично всі вони працюють на оборону, наприклад копають окопи, будують лінії оборони на Донеччині. І там є активність, закупівлі, працює адміністративний персонал. Комунальних підприємств з сотнями працівників, як це було до 2022 року, зараз немає.

- Завершуючи тему оптимізації, прокоментуйте, будь ласка, слова народного депутата України Максима Ткаченка про 5 тисяч чиновників з Луганщини.

- Немає в Луганській області 5 тисяч чиновників. Я можу припустити, що мова йде про бюджетників взагалі. Якщо взяти всіх - медиків, педагогів, робітників соціального захисту, культури, комунальних підприємств та чиновників – то ми можемо десь стільки нарахувати. Але суто чиновників чи посадовців, я думаю, десь 1,5 тисячі. І близько 2-3 тисяч – робітників соціальної сфери.

- Наприкінці минулого року значна частина пенсіонерів-переселенців стикнулася з проблемами при верифікації. Дмитро Лубінець звернувся до уряду з вимогою спростити процедуру верифікації для пенсіонерів ВПО. Про це говорило багато чиновників, але на рівні місцевої влади особливої реакції не було. Чому?

- Насправді ми цю тему теж комунікували. Треба зважати, що це повноваження Пенсійного фонду. Але фактично на кожному засіданні обласного Координаційного центру підтримки цивільного населення при ОДА виступали представники Пенсійного фонду з цього питання. Громадам та районам доводили завдання донести цю інформацію до людей. Я не можу сказати, що комунікації не було. Вона була і онлайн, і в ХАБах. Але треба розуміти й канали комунікації. Сайти, сторінки у Фейсбуці  та телеграм-канали адміністрацій читають не всі одержувачі пенсій.

- Ще одне дискусійне питання. При тих проблемах, які вже 4 роки не вирішуються для ВПО, наскільки доречним, на вашу думку, є покупка громадами нових закладів?

- Чи вважаю неправильним купити “Лісову дачу”? Ні. На мою думку, інвестувати кошти громади у комунальну власність громади – це правильніше, ніж інвестувати ці кошти у якісь орендовані приміщення або передавати кошти іншим громадам на їхнє майно.

Я вважаю, що цей механізм правильніший. І питання “Войнівки” та “Лісової дачі” — вони з управлінського погляду вірні. На майбутнє ми матимемо свої оздоровчі заклади, коли повернемось на свої території, бо вони залишаться у нас. Чого б ні? Що в цьому поганого?

Тим більше, Сіверськодонецька МВА створила раду з публічних інвестицій як координаційно-дорадчий орган. Вони на громадські обговорення виносили це питання. Людям дали можливість виступити, висловитися. Громадськість це рішення схвалила.

Моя позиція, що питання забезпечення житлом - це відповідальність держави, не місцевого самоврядування, але місцеве самоврядування має тут бути партнером держави. Різні інструменти для цього вже створені - МКП, субсидії, компенсації за оренду, стартував експеримент зі створення фондів соціального орендного житла, програми компенсації внесків та відсотків за іпотекою, опрацьовується ініціатива проєкту “Будинок на селі для ВПО”… Мають бути різні рішення. Бо ті ж самі пенсіонери не мають права на іпотеку, і для них мають бути інші можливості.

- Але ж на всіх зустрічах постійно наводять приклад того ж Маріуполя, який намагається у тому числі своїми силами розв'язувати питання з житлом.

- Маріуполь – потужне місто-півмільйонник. Вони в одному місці можуть акумулювати тисячу людей, щоб заселити їх в один гуртожиток. Яка громада Луганщини може так само? У наших громад є власні ініціативи та проєкти будівництва житла для ВПО, але вони не такі масштабні. До того ж з нового року громади свої вільні залишки передали в державний бюджет якраз з формулюванням “на забезпечення житлом ВПО”.

Лисичанська, Кремінська, Коломийчиська та Красноріченська громади на початок року офіційно не були повністю окупованими, того вони кошти в державний бюджет не передали - вони запускають механізм пільгової іпотеки через Держмолодьжитло. Можливо, до них долучаться ще кілька громад. Обласна адміністрація подібний проєкт реалізувала в кінці 2025 року для жителів окупованих в 2014 році територій та звільнених з полону військових, у планах є продовжити його й в 2026 році.

Багато громад продовжують програми компенсації частини першого внеску за Є-Оселею.

- Зараз йде нова хвиля міжмуніципального співробітництва “Пліч-о-пліч. Згуртовані громади”. Про що ця ініціатива?

- Це урядова ініціатива – національний проєкт. Він передбачає співпрацю “громад-форпостів” - громад на лінії зіткнення та “громад-партнерів” - тилових громад.  Це про єднання країни, згуртованість українських громад, про солідарність людей заради нашої спільної Перемоги. Це можуть бути питання адаптації ВПО в приймаючих  громадах, підтримка дітей, культурні ініціативи, локальні проєкти (у тому числі житлові), розміщення медичних закладів, гуманітарна та технічна допомога, спільне використання майна. Насправді цієї зими наші громади-форпости навпаки допомагали громадам-партнерам. Вони передавали у користування генератори громадам, які залишилися без світла внаслідок блекаутів.

Також зараз йде активне напрацювання співробітництва з іноземними громадами. Наприклад, Польща, країни Балтії, Румунія, Молдова. З цими країнами також є міжмуніципальні ініціативи. Їм цікавий наш досвід протистояння військовій агресії, організація управління у таких умовах, робочі механізми. Нам цікаве оздоровлення наших дітей, проєкти для наших ветеранів, культурний обмін, гуманітарна та технічна допомога. Взагалі це важливі процеси в контексті євроінтеграції України.

- Якраз напередодні нашої розмови відбулися вибори в Угорщині та поки що продовжується війна Трампа в Ірані. Як це має повпливати на Україну?

- Я думаю, що Орбан був 100% проросійським та антиукраїнським політиком, він протистояв Брюсселю, Мадяр не буде настільки проросійським. Можливо, й дуже проукраїнським не буде, але принаймні не буде антиукраїнським. Сподіваюся, що наша двостороння дипломатія вийде на робочий рівень. Я сподіваюся на посилення Європейського Союзу, на посилення ролі ЄС в підтримці України та тиску на рф.

І найважливіше – на Орбана орієнтувалися сусіди. Словаччина і Фіцо, Сербія та Вучич. Нам послаблення цієї трійки на руку. Для росії це третій програш в Європі, вони програли у Молдові, Румунії, а тепер і в Угорщині.

Війна в Ірані дала росії можливість трохи заробити, це для нас погано, але й Україна максимально намагається використати ці події для посилення своєї суб'єктності в арабському світі, це може бути перспективним.

Щодо Трампа, то я прогнозую йому взагалі імпічмент, після того, як пройдуть вибори у Конгрес. Вже навіть його найближчі прихильники сумніваються в його адекватності. Подивимося. Тим не менше, чим швидше війна з Іраном завершиться  - тим краще.

- Зараз на тлі інших воєн та виборів затихли питання територіальних поступок. Наскільки, на вашу думку, це розв'язане питання?

- Я думаю, що Україна дала зрозуміти, що ми з Донбасу не вийдемо та не подаруємо його просто так росіянам. Президент дав зрозуміти, що не може бути тут компромісу. Важливо, щоб на нас перестали тиснути територіальними поступками й це питання має піти з порядку денного.

Луганські