У «Донбас SOS» розповіли, що робити у разі «націоналізації» майна на ТОТ

21 травня 2026 р. 17:27

21 травня 2026 р. 17:27

У громадській організації «Донбас SOS» надали юридичні рекомендації щодо алгоритму дій у ситуації, коли майно українців на ТОТ визнають «безхазяйним» і збираються «націоналізувати».

Інформацію опублікували на сайті громадської організації.

Там зазначили, що держдума рф скоротила термін «реєстрації» нерухомості на ТОТ до 1 липня 2026 року (раніше строк був до 1 січня 2028). Під загрозою опинилися квартири та будинки людей, які виїхали з ТОТ або відмовляються отримувати російський паспорт. Окупаційна влада визнає таке майно «безхазяйним», включає його до «муніципального фонду» та передає у користування третім особам.

« Жодні рішення окупаційної влади щодо вашої нерухомості не мають юридичної сили. За українським законодавством право власності гарантовано залишається за вами, попри будь-які незаконні "реєстри" чи націоналізацію. Навіть якщо житло вже було протиправно відібране або заселене іншими особами, це не припиняє вашого права власності за законодавством України та не позбавляє права на майбутню компенсацію », – наголосили у «Донбас SOS».

В організації не рекомендують їхати на ТОТ задля «порятунку» майна, оскільки « такі поїздки несуть критичну загрозу для вашого життя та свободи, при цьому сама присутність власника не гарантує захисту від свавілля окупантів » .

Натомість, з метою належної фіксації та розслідування злочинного вилучення нерухомого майна на ТОТ, в організації рекомендують:

1. Відстежувати все, що відбувається з житлом на ТОТ. Завести електронний або паперовий нотатник для фіксації хронології подій (дати вилучення, оголошення на сайтах окупаційної влади, факти появи « нових мешканців » ). Це, як зазначили у ГО, стане доказовою базою порушення прав власника майна.

2. Переконатися у наявності правовстановлюючих документів на житло (договір купівлі-продажу, договір дарування, договір довічного утримання та інші нотаріальні договори; рішення суду; свідоцтво про право на спадщину; свідоцтво про право власності тощо). Зробити електронні скан-копії документів на випадок втрати оригіналів.

Юристи організації рекомендують обов'язково перевірити наявність відомостей про нерухомість у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

« Зробити це можна, замовивши інформаційну довідку онлайн через портал "Дія" або офлайн у найближчому ЦНАПі. Якщо дані в реєстрі відсутні, необхідно вжити заходів для їх внесення – це критично важливо на випадок втрати оригіналів документів, а також для гарантованого отримання компенсацій у майбутньому », – йдеться у матеріалі.

3. Подати заяву до Національної поліції, оскільки за привласнення майна окупаційною владою передбачається кримінальна відповідальність за статтею 438 Кримінального кодексу України ( « Порушення законів та звичаїв війни » ). Додати наявні докази: повідомлення, фото, документи, свідчення сусідів тощо. Обов’язково зафіксувати номер кримінального провадження ЄРДР.

« Якщо поліція відмовляється реєструвати вашу заяву – повідомте про цей випадок нам або Уповноваженому Верховної Ради з прав людини », – зауважили у ГО.

4. Після звернення до поліції направити лист Уповноваженому Верховної Ради з прав людини з проханням сприяти фіксації воєнного злочину та використати ці дані для міжнародного документування порушень рф.

«У зверненні необхідно вказати: короткий опис обставин захоплення житла або іншої нерухомості, дату подання заяви до поліції та номер провадження в ЄРДР. Додайте всі наявні докази (повідомлення, документи, свідчення сусідів тощо)», – уточнили в організації.

5. Подати заяву до Міжнародного реєстру збитків (у реєстрі функціонує категорія А.3.6 – «Втрата доступу та контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях»). Подати заяву зручно через портал Дія.

У «Донбас SOS» роз'яснили, що може бути доказами націоналізації майна та втрати доступу до нього:

• повідомлення-оголошення про необхідність звернутись до органів окупаційної влади для підтвердження права власності;
• постанови, накази, розпорядження, рішення окупаційних органів влади про постановку на облік нерухомого майна як «безхазяйного», які публікують на їхніх сайтах;
• реєстри нерухомого майна з ознаками «безхазяйності» або реєстр (перелік) майна, яке надають як компенсаційне, де міститься адреса вашої нерухомості (публікують на сайтах окупаційних органів влади);
• фото опечатаних дверей квартири або будинку;
• скриншоти повідомлень з чату будинку (про опечатування чи заселення);
• документ, який підтверджує заборону в’їзду у рф для подальшого руху на окуповані території;
• свідчення сусідів;
• будь-які інші докази (наприклад, письмові відповіді окупаційних органів про включення нерухомого майна до так званої «муніципальної власності»).

«Будь ласка, пам’ятайте про безпеку людей, які залишаються в окупації та можуть бути піддані репресіям та переслідуванням. Якщо збір доказів (наприклад, прохання до сусідів зробити фото чи скриншоти) може становити для них загрозу, утримайтеся від цього», – закликали у «Донбас SOS».

Раніше повідомлялося, що окупаційна влада Луганська може визнати «безхазяйними» 8 тисяч квартир та 150 комерційних об’єктів.

Луганські