«Реагуємо на потреби у режимі онлайн»: як працює відділ по роботі з ветеранами Сіверськодонецької МВА

13 серпня 2026 р. 10:07

13 серпня 2026 р. 10:07

Ветерани з Сіверськодонецької громади нині живуть у різних регіонах України. Повної інформації про всіх них міська військова адміністрація, на жаль, не має і в межах повноважень працює з тими захисниками, які самі звертаються по допомогу.

Водночас підтримку військових і ветеранів у громаді визначають одним з пріоритетних напрямів роботи. Для них діють кілька програм грошової допомоги, а також готують нові ініціативи з урахуванням актуальних потреб.

Про те, як організована взаємодія із ветеранами, з якими питаннями вони звертаються найчастіше та які проєкти планують реалізувати найближчими роками, в інтерв'ю SD.UA розповів начальник профільного відділу Сіверськодонецької міської військової адміністрації Станіслав Ященко.

– Станіславе, якщо не помиляюсь, ви сам – ветеран війни. Розкажіть про свій бойовий шлях та про те, як очолили відділ по роботі з ветеранами у Сіверськодонецькій МВА.

– Так, я є ветераном російсько-української війни, особа з інвалідністю. Мій бойовий шлях почався в лютому 2022 року. 26 лютого зранку я був під дверима ТЦК свого району. Простоявши в черзі більше ніж пів дня, таки туди потрапив і пішов на війну добровольцем. А 28 лютого прибув до своєї військової частини. Це 25-та Січеславська повітрянодесантна бригада.

2 березня ми вже були на бойових позиціях у Харківській області, поблизу Ізюма. Потім нас перекинули під Авдіївку. Далі був Харківський контрнаступ. Лиман, Святогірськ і напрямок на Кремінну. У листопаді 2022 року я став був виконуючим обов'язки командира взводу. Тоді ж отримав кульове поранення голови біля Червонопопівки поблизу Кремінної. Це якраз Сіверськодонецький район. Потім, коли витягли кулю, стало зрозуміло, що поцілив снайпер.

Після лікування та реабілітації з війська мене списали. Шукав роботу, хотів повернутися до попереднього фаху, але зрозумів, що зараз треба робити щось інше. Через знайомих дізнався, що у Сіверськодонецькій МВА, яку релокували до Дніпра, створили відділ по роботі з ветеранами. І їм потрібен активний ветеран, який очолить цей підрозділ. Я подав свою кандидатуру й ось так з грудня 2024 року працюю у Сіверськодонецькій МВА.

Станіслав Ященко

– Який був найбільший виклик для вас після призначення?

– Насправді найбільшим викликом для мене було не пропускати через себе усі ситуації, з якими зверталися ветерани, військові та їхні родичі.

Тому що кожну історію я проживав, як свою. Були флешбеки, отримував нервові зриви. У результаті довелося звертатися за допомогою до психолога.

І таки трохи навчився тримати професійну дистанцію: просто зосереджуватися на самій проблемі та спокійно шукати рішення.

– Як МВА веде облік ветеранів громади, враховуючи, що вона окупована, які інструменти для цього є наразі?

– На жаль, у нашій адміністрації ми знаємо тільки про тих ветеранів, членів їхніх родин, чи родин загиблих, які самі звернулися до адміністрації за якоюсь допомогою.

Відповідно до чинного законодавства, інших інструментів для того, щоб дізнатися інформацію про ветеранів, у нас немає. Навіть якщо загинув сіверськодончанин, ми інколи дізнаємось про нього з публікацій у соцмережах.

– Скільки на цей час ветеранів та членів їхніх родин змогла облікувати міська адміністрація, з якою частиною з них постійно вдається підтримувати зв'язок?

– На сьогодні в нашій адміністрації зареєстровано 1079 ветеранів зі статусом учасника бойових дій, 12 осіб, повернутих з полону та 96 членів сімей загиблих.

Ще раз зауважу, що це тільки та інформація, яка є в МВА. Насправді, за даними реєстру учасників бойових дій від Міністерства ветеранів, ця цифра набагато більша, але ми не знаємо про цих людей, тому що вони до нас не зверталися.

З певною частиною ми підтримуємо зв'язок. У першу чергу це хлопці, які повернулися з полону, та особи з інвалідністю.

Це, так скажемо, вже на рівні ветеранського братерства. І допомога їм надається тоді, коли це потрібно.

Користуючись нагодою, хочу звернутися до наших ветеранів і їхніх родин: будь ласка, якщо вам потрібна підтримка, порада, консультація – звертайтеся. Дуже важливо, щоб ви виходили на зв'язок. Ми завжди готові допомогти.

Сторінка для ветеранів на Порталі взаємодії з громадою

– Які проблеми найчастіше озвучують ветерани Сіверськодонецької громади?

– Основне – це питання житла. Наша адміністрація надає консультації та супровід і стосовно постановки на квартирну чергу, і стосовно державної програми по ваучерах для учасників бойових дій-ВПО.

Також останнім часом побільшало звернень від членів родин хлопців, які зникли безвісти. Тому цього року ми розширили місцеву програму матеріальної допомоги та надаємо грошову підтримку таким сім'ям. Якраз ця допомога йде на час, поки родини збирають усі документи, поки вони не почнуть отримувати матеріальну допомогу від держави.

– Які проблеми ветеранів окупованих громад ви б назвали унікальними порівняно з ветеранами з інших громад?

– По-перше, не вживав би слово унікальними. Для ветерана, коли він повертається до цивільного життя, багато що стає викликом. Вони стикаються з непорозумінням у суспільстві, з бюрократією тощо.

Але хлопцям з окупованих територій, коли вони приїжджають у приймаючі громади, дійсно, ще складніше. Бо вони не вдома, для них взагалі там все нове. Треба життя починати з нуля.

З мого досвіду: загалом у приймаючих громадах нормальне ставлення. Але є поодинокі випадки, коли навіть свої ветерани не дуже потрібні, а тим паче внутрішньо переміщені особи.

Якщо хтось з хлопців до мене звертається з проблемою, що в них щось не виходить у приймаючих громадах, тоді я вже на своєму рівні намагаюся зв'язатися з департаментами чи управліннями ветеранської політики в інших регіонах. Ми намагаємося спільно знайти вихід. Можу сказати, що у більшості випадків це працює. Оця ветеранська колаборація, побратимство дуже допомагають у ветеранській політиці на рівні місцевих і обласних рад.

Простір турботи про ветеранів, Дніпро

– Яких законодавчих змін найбільше потребують ветерани окупованих громад наразі?

– Насправді зараз у нас не дуже досконала ветеранська політика на законодавчому рівні, і тому тут не можна розділяти ветеранів окупованих громад чи не окупованих.

Взагалі зараз все ще формується законодавча база щодо ветеранської політики: й стосовно статусу, й стосовно механізму повернення, й інших питань.

Держава перебуває у стані війни. Ветерани повертаються, все більше і більше нових питань виникає. Тому і держава, і місцеві органи самоврядування змушені реагувати на виклики фактично в режимі реального часу.

– Як ваш відділ може допомогти ветеранам та їхнім родинам проходити бюрократичні процедури, враховуючи, що у багатьох з них могли залишитись чи взагалі були знищені документи на окупованій території?

– Це складне питання. Дійсно, є такі ситуації, що звертаються хлопці з втраченими документами.

Тут вже і відділ соцзахисту, і мій відділ надсилають запити навіть до міністерств щодо відновлення документів чи надання інформації.

Є такі моменти, що доводиться дзвонити чи у військову частину, чи зв'язуватися з представництвом ТЦК у приймаючих громадах для того, щоб пришвидшити видачу якихось довідок чи встановлення статусу.

На жаль, такі питання теж є, всі вони вирішуються в індивідуальному порядку. Намагаємось робити все по максимуму.

Презентація концепцій державної політики щодо ветеранів, ветеранок і їхніх сімей, Київ

– Яку підтримку сьогодні може отримати ветеран або родина захисника чи захисниці від Сіверськодонецької громади?

– Сьогодні Сіверськодонецька міська територіальна громада реалізує комплексну програму підтримки захисників і захисниць України та членів їхніх сімей. Програма охоплює різні життєві ситуації, щоб підтримати як самих військовослужбовців, так і їхніх близьких.

Наприклад, одноразову матеріальну допомогу можуть отримати жителі громади, які були мобілізовані або добровільно вступили до лав Сил оборони України. Також передбачена підтримка учасників бойових дій, військовослужбовців, які отримали поранення під час служби, незалежно від того, продовжують вони військову службу чи були звільнені через встановлення інвалідності.

Окремий вид допомоги передбачений для військовослужбовців, які внаслідок поранення втратили кінцівки, а також для військових, стосовно яких офіційно встановлений факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Важливу увагу приділили підтримці сімей загиблих, померлих та зниклих безвісти захисників і захисниць. Родини можуть отримати одноразову виплату, а діти загиблих – щомісячну допомогу до досягнення повноліття.

Крім того, до Дня вшанування пам'яті захисників і захисниць України передбачена окрема виплата членам сімей загиблих, померлих, зниклих безвісти, а також цивільних осіб і добровольців, які загинули або померли в полоні.

Для непрацездатних батьків полеглих захисників передбачена щоквартальна матеріальна допомога.

Також програма передбачає підтримку військовослужбовців у важливі моменти життя, зокрема, під час відпустки та у зв'язку з народженням дитини.

Окрім цього, у громаді діє комплексна цільова програма «Турбота», у межах якої сім'ї захисників і захисниць, чиї діти навчаються у закладах загальної середньої освіти, отримують матеріальну допомогу до початку навчального року. Також щороку до Дня Святого Миколая виплачується допомога на кожну дитину.

Ми постійно працюємо над тим, щоб підтримка наших захисників, захисниць та їхніх родин була не лише своєчасною, а й максимально доступною. Якщо у людини виникають запитання щодо умов отримання допомоги або необхідних документів, вона завжди може звернутися до відділу по роботі з ветеранами та отримати консультацію.

Засідання комісії з надання допомоги на розвиток ветеранського бізнесу

– Як оцінюєте ефективність цих програм?

– Перше, що хочу зауважити, – такі програми є не в усіх громадах і не в усіх областях України. На мій погляд, це дуже дієва та вагома підтримка. Допомога після поранення, допомога на відпустку, після народження дитини тощо.

Також хочу окремо додати, що у Сіверськодонецькій громаді продовжує діяти програма грошової підтримки на створення або розвиток ветеранського бізнесу. Торік за цією програмою матеріальну допомогу виплатили 8 особам, у 2026 році – поки що лише одній. Бачимо, що трохи знизився попит, але заявки ще поступають.

Насправді це реальна допомога для того, щоб почати власну справу чи розвивати її.

– Чи вже розпочалася підготовка програм підтримки ветеранів на 2027 рік? Які зміни ви хотіли б у них закласти, виходячи з досвіду попередніх років?

– Ми постійно розглядаємо запити та пропозиції від наших військових: щось додаємо чи, навпаки, прибираємо.

Як я вже казав, ветерани повертаються. З'являються нові запити. Натомість деякі запити стають неактуальними. Тобто ми у режимі онлайн реагуємо на потреби наших захисників.

І цей досвід та всю отриману інформацію реалізовуємо в програмах. Додаємо зміни й в існуючі документи й, звичайно, дивимося, що треба змінити у програмах на 2027 рік.

– Наприкінці минулого року виникло непорозуміння з родиною загиблих Андрія Жидкова та Андрія Ширшикова, яким відмовили у виплатах. Як тоді вдалося врегулювати ситуацію та чи врахували цей досвід при ухваленні програм на цей рік?

– Скажу так: ситуацію врегулювали. Ми врахували, що треба більш детально, більш ретельно вивчати документи. Для того, щоб все було гідно, але в юридичному та правовому полі. Та не було нецільового використання грошей. Тому є певні вимоги до документів, довідок і статусу людей, які подаються на різні види допомоги.

Комплекс «Лісова дача», Закарпаття

– Щодо планів з реабілітації ветеранів на «Лісовій дачі». Коли вона буде можлива та в якому форматі?

– Так, у наших планах є намір створити реабілітаційний центр для фізичної реабілітації ветеранів та військових після поранення, після протезування. Дуже масштабний проєкт, дуже багато чого хочеться зробити. І ми знаємо, як це має виглядати. На прикладі нових реабілітаційних центрів, того ж Superhumans, з яким ми вже взаємодіємо та підписали меморандум про співпрацю.

На жаль, всі розуміють, що для того, щоб створити сучасний реабілітаційний центр, треба багато грошей, яких у громади немає. Тому ми зараз спілкуємося з міжнародними організаціями, донорами, іншими громадськими та благодійними фондами для того, щоб отримати співфінансування цього проєкту.

Це те, що стосується фізичної реабілітації та лікування. А ще в нас планується психологічна реабілітація: сімейні ретрити, психологічні тренінги. І це вже має бути у вересні цього року. Будуть перші заїзди перших груп ветеранів, які потребують такого виду підтримки.

– Є думка, що місцеві адміністрації окупованих громад мають бути долучені до догляду за похованнями своїх загиблих захисників. Бо не у всіх залишилися близькі на підконтрольній території. Як з цим питанням у Сіверськодонецькій громаді?

– Сіверськодонецька громада тимчасово окупована, а місця поховань загиблих захисників і захисниць розташовані на території інших територіальних громад.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про поховання та похоронну справу» утримання кладовищ, військових кладовищ, секторів військових поховань та інших місць поховань забезпечують виконавчі органи сільських, селищних, міських рад за місцем знаходження поховання за рахунок коштів місцевого бюджету. Крім того, відповідно до ст. 23 цього Закону виконавчі органи місцевих рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховань.

У результаті проведених перемовин з керівництвом комунальних підприємств, які відповідно до законодавства забезпечують утримання місць поховань, досягнуто домовленості, що догляд за місцями поховань загиблих захисників і захисниць здійснюватиметься силами комунальних підприємств за місцем розташування поховань. Водночас Сіверськодонецька МВА на постійній основі здійснюватиме закупівлю державних прапорів, забезпечуватиме ними родини загиблих (за їхнім бажанням) для встановлення на місцях поховань, та організовуватиме їхнє подальше своєчасне оновлення.

Але, на жаль, ми не про всіх знаємо. Я вже про це казав вище. Інколи ми дізнаємось про загибель захисників з нашої громади лише через соцмережі. Буває, що немає інформації ні дати народження, ні дати загибелі, ні місця поховання бійця. Просто прізвище та ім'я.

Це реалії окупованих громад.

Всеукраїнський патріотичний забіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України», серпень 2025 року

– У положенні про відділ зазначено, що ви формуєте пропозиції з долучення ветеранів до життя громади. Що це означає на практиці?

– Ми намагаємося залучати ветеранів до всіх активностей, які організовує і наша громада, і обласна державна адміністрація. Ті ветерани, які ведуть активне життя, займаються спортом, беруть участь у різних заходах – спортивних, освітніх, громадських.

Як вже я говорив, ми підтримуємо зв'язок з нашими ветеранами, спілкуємося, обговорюємо різні питання. Саме з такого спілкування й народжуються пропозиції щодо програм, нових видів підтримки чи інших ініціатив громади для ветеранів. Це є і є відповідь на ваше питання.

– Коли Сіверськодонецька громада буде деокупована, яку роль, на вашу думку, ветерани можуть відіграти у її відбудові?

– На мою думку, ветерани наразі це взагалі рухома сила нашого суспільства. Взірець патріотизму та взагалі взірець справжнього громадянина, справжнього патріота України. Я впевнений, що після деокупації ветерани активно будуть і відбудовувати бізнес, і взагалі всю громаду. Тому що вони знають, за що воювали.

Луганські