«Тисячовесна» дасть змогу Луганському театру поставити три нові вистави: що готують

25 серпня 2026 р. 14:29

25 серпня 2026 р. 14:29

Усі три проєкти, які Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр подав до грантової програми «Тисячовесна», за результатами фінальних пітчингів отримали підтримку та будуть реалізовані. Мова про вистави «16+», «Ніч перед Різдвом» та «Мина 2.0».
Дві з них — «16+» та «Мина 2.0» — матимуть сучасне звучання та порушуватимуть актуальні для українського суспільства теми, а «Ніч перед Різдвом» стане масштабною постановкою для великої сцени. Театр планує реалізувати проєкти протягом 2027 року, а також показувати вистави не лише у Києві, а й на гастролях.

Про те, як з’явився третій проєкт, чому театр вирішив осучаснити «Мину Мазайла», якою буде «Ніч перед Різдвом», а також про конкуренцію та подальші плани театру директор Олександр Гришков розповів в інтерв’ю SD.UA.

- Раніше ви розповідали нам про два проєкти, які театр подав на «Тисячовесну». Мова йшла про «16+» та «Мина 2.0». Тепер до фінального етапу пройшли три. Що це за третій проєкт?

- Ми дійсно планували подавати два проєкти. Але так вийшло, що в останні дні подачі документів вирішили написати ще один.

Перший – соціально-мистецький проєкт «16+», у межах якого буде поставлена вистава за однойменною п’єсою Марини Смілянець у режисурі Олени Аль Юсеф. Це актуальний та важливий для нас проєкт, адже в репертуарах театрів сьогодні практично відсутні вистави, які порушують актуальні питання і теми, з якими стикаються наші діти в підлітковому віці. Наші діти дорослішають в умовах війни, втрати безпеки, психологічного виснаження, невизначеності майбутнього та розриву звичних соціальних зв’язків. Саме тому нам важливо тут і зараз створити простір для відкритого діалогу між підлітками й дорослими, у якому молодь зможе бути почутою, а дорослі – краще розумітимуть її досвід, потреби та спосіб сприйняття світу. Нам було цікаво знайти п’єсу, яка відкриває різні підліткові теми, особливо в контексті війни. Ми почали шукати й знайшли п’єсу Марини Смілянець, яку вона написала близько десяти років тому. Вона дуже добре написана, але, звичайно, за цей час з’явилися нові, гострі для сьогодення теми. Тому ми зв’язалися з авторкою і запропонували актуалізувати текст. Вона погодилася.

Захист проєктів

Другий проєкт – це постановка вистави «Мина Мазайло» – осучаснена версія п’єси Миколи Куліша. Свого часу виник скандал в Одеському обласному академічному драматичному театрі через скасування дипломної вистави «Мина Мазайло», яку поставив режисер-дипломник Андрій Гришин. Ця тема зацікавила головного режисера театру Владислава Писарева й він запропонував створити виставу саме на тлі подій цього гучного мовного та суспільного скандалу. Ми назвали проєкт «Мина 2.0». Вистава буде про право театру говорити на українські теми, про позицію керівництва й про те, наскільки абсурдною є ситуація, коли на п’ятий рік повномасштабної війни керівництво театру може виступати проти українських тем і продовжувати спілкуватися російською.

І є у нас третій проєкт, дуже масштабний, – «Ніч перед Різдвом». Наш театр уже рік не виходить на велику сцену, тому є бажання це змінити. Це масштабний проєкт, розрахований саме на велику сцену. У бюджеті ми передбачили кошти на її оренду в МЦКМ. Декорації та сценографія вже продумані, і, впевнений, вони вражатимуть. Постановку здійснюватиме Владислав Писарєв. Художник у нас один для всіх цих вистав – заслужений художник України Андрій Романченко.

Захист проєктів

- Які враження від «Тисячовесни» загалом?

- Це був справді надзвичайно масштабний проєкт. Ми дуже вражені тим, як нас прийняв Івано-Франківськ. Для багатьох із команди знайомство з простором «Промприлад» стало окремим відкриттям – це неймовірне місце, яке вражає своїми можливостями та атмосферою. Командою «Тисячовесни» було проведено колосальну організаційну роботу. Упродовж кількох днів відбувалися освітні програми, концерти, вистави, презентації проєктів.

Особливо цікаво було побачити пітчинги колег з різних куточків України, дізнатися про їхні ідеї та творчі пошуки. Для нас це була не лише можливість представити власні проєкти, а й нагода поспілкуватися з колегами, обмінятися досвідом, відчути себе частиною великої театральної спільноти. Вийшов справжній культурний обмін. П’ять днів були надзвичайно насиченими й інтенсивними. Окремої поваги заслуговує робота експертів, які впродовж усього форуму переглядали проєкти та працювали фактично по 12 годин на добу.

Олександр Гришков та Владислав Писарев

- Після оголошення результатів з'явилося багато критики. Казали й про те, що це спроба купити культуру. Що думаєте з цього приводу?

- Я ще не встиг ознайомитися з усією критикою, тому не можу повною мірою її коментувати. Але не думаю, що йдеться про «купівлю культури». Навпаки, у культуру сьогодні потрібно інвестувати, особливо з огляду на колосальний розрив між українським культурним сектором і так званою «культурою ворога».

Наш культурний сектор зараз перебуває у дуже складному становищі, тому що значну частину роботи ми фактично витягуємо власними силами й ресурсами. Але без належної підтримки це не завжди дає той результат, на який розраховуєш. Тому «Тисячовесна» - дуже хороша та потрібна ініціатива. Звісно, під час її реалізації були певні помилки – це теж факт. Але, думаю, організатори врахують цей досвід і наступного року зможуть їх виправити.

- Довелося стикнутися з великою конкуренцією?

- Конкуренція була дуже серйозна, тому що майже всі театри були представлені в нашому перформативному секторі. Знаю, що генеральний директор-художній керівник Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької Максим Голенко подав 11 проєктів – і всі вони пройшли. Це справді крутий результат. Якби у нас була можливість подати більше проєктів, ми б це зробили.

- А чому не вдалося подати більше?

- Порівнювати нас із Національним театром імені Марії Заньковецької неможливо. У нас штат 68 одиниць, у них – понад 250. Крім того, у них є власна будівля та значно більші виробничі потужності. Ми просто не маємо можливості взяти на себе такий обсяг роботи.
Виробничі процеси теж потребують часу й людських ресурсів. Щоб поставити роботу на своєрідний конвеєр, потрібна значно більша команда. Ті три проєкти, які ми подали цілком реальні для нашого театру. Ми точно їх реалізуємо, і вся робота вже розписана на рік.

- Був проєкт, за який хвилювалися найбільше?

- Знаєте, від самого початку було відчуття, що всі три проєкти мають пройти. Можливо, найбільше хвилювалися за «16+». Хоча цей проєкт точно відповідав цілям «Тисячовесни», зокрема популяризації українського контенту. «16+» та «Мина 2.0» більш сучасні проєкти, а «Ніч перед Різдвом» - це звернення до традиційного матеріалу.

- Чи є серед трьох проєктів той, який для театру зараз є особливо важливим або пріоритетним?

- Усі три однаково пріоритетні. Ці ідеї – як діти: тут не може бути улюбленішого. Тому хочеться реалізувати кожен проєкт максимально якісно.

Ми заклали в проєкти не лише створення вистав, а й гастрольну діяльність. Тож матимемо можливість показати їх не тільки в Києві. Думаю, це буде дуже цікаво, але роботи справді буде багато.

- Що для вас означає, що всі три проєкти отримали підтримку за результатами пітчингів?

- Для нас це дуже вагома підтримка. Особливо з огляду на те, що ми втратили можливість подаватися на гранти Українського культурного фонду після зміни його положення. Тепер заклади, які зареєстровані на тимчасово окупованих територіях, не можуть брати участь у відборі.

Минулого року ми подавалися, але отримали відмову. Я писав апеляцію, пояснював, чому театр не може перереєструватися. Адже наше фінансування здійснюється з Луганської області. Надавав і розпорядження про переміщення театру. Але відповіді на апеляцію так і не отримали.

Мені незрозуміло, чому установи, які найбільше потребують підтримки, не можуть претендувати на державне фінансування. Власне, для кого тоді працює Український культурний фонд?

- Коли глядачі зможуть побачити ці вистави?

- Реалізація проєктів розпочнеться із січня 2027 року, оскільки у 2026 році ми завершуємо реалізацію президентського гранту. Перша вистава має вийти навесні, друга – влітку, третя – у листопаді-грудні. Зрозуміло, що «Ніч перед Різдвом» стане фінальним проєктом театрального року.

Владислав Писарев та Олександр Гришков

- Розкажіть про найближчі плани.

- У вересні плануємо гастролі в Івано-Франківську. Покажемо дві вистави, одна з них – дитяча, інша для дорослого глядача. Зараз остаточно формуємо репертуар.

Також готуємо виставу за творами Едгара По. Події у ній відбуватимуться в укритті метро, де люди ховаються від вибухів під час повітряної тривоги. Прем’єру плануємо на жовтень, і того ж місяця вирушимо з цією прем'єрою на Міжнародний фестиваль американської драматургії (FIDAB) до Молдови.

Потім у межах президентського гранту планується реалізація вистави «Місто». До 6 грудня має відбутися прем’єра. Трохи згодом стартуватиме новорічна програма, а з нового року – реалізація проєктів «Тисячовесни».

Окрім цього, у нас є попередня домовленість про співпрацю з режисером Ігорем Білицем. Ми планували створити виставу вже цієї осені, але зараз він очолив Львівський академічний духовний театр «Воскресіння», тому поки не вистачає часу на реалізацію задуму. Але ми обов’язково зробимо цей проєкт наступного року.

Також у театрі зараз оголошено конкурс на заміщення вакантних посад. Другий тур відбудеться 3 вересня. Чекаємо у команду акторів, вокалістів, звукорежисерів. Сподіваємося, що конкурс пройде успішно.

Конкурсна комісія буде дуже сильна. До неї увійдуть Вадим Яценко та Сергій Дорофєєв – керівники хору імені Григорія Верьовки, відома акторка Римма Зюбіна, театрознавиці Ольга Стельмашевська та Ірина Чужинова, керівниця відділу зовнішніх комунікацій Національної спілки театральних діячів України Ольга Байбак, головна режисерка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Тамара Трунова.

Сподіваємося відібрати гідних фахівців, які посилять нашу команду та допоможуть театру бути конкурентоспроможним у Києві.

Зараз глядачі почали більше ходити до нас. Ми лише 10 жовтня 2025 року відкрили сезон у столиці. Тобто в Києві ми ще навіть року не працюємо, але за цей час наш колектив зробив дуже багато.

Сьогодні команда готова до плідної роботи й радіє новим можливостям. Поступово розширюємося і щодо приміщень. У нас з’явилася репетиційна зала, плануємо облаштувати кабінет для пошивного цеху. Усе необхідне обладнання та матеріали для пошиття костюмів ми вже закупили, але досі не мали гідного приміщення для роботи.

У цьому нам допомогла Луганська ОВА. Нас не залишили напризволяще, і це дуже важливо. А ми своєю роботою намагаємося доводити, що справді варті цієї підтримки.

Луганські