Українське фотографічне товариство у Львові (1930–1939)

24 листопада 2024 р. 16:58

24 листопада 2024 р. 16:58

В Польській Республіці тривалий час послуговувалися багатьма нормативно-правовими актами Австро-Угорської монархії, зокрема законом про громадські організації від 15 листопада 1867 р. Виходячи з положень цього акта, рескриптом Львівського воєводського уряду у 1930 р оц і був зареєстрований Статут «Українського Фотографічного Товариства» з осідком у Львові (далі – УФОТО).

Джерело: Фотографії старого Львова .

Ярослав Савка. З життя УФОТО: Оглядають 5-ту виставу, Львів, 1935 р. (Світло й Тінь. – 1935. – Ч. 2)

Згідно зі Статутом метою діяльності УФОТО було « змагати до розвою аматорської фотографії, розбуд ж увати, поширювати та плекати в найширших кругах громадянства замилування до фотографічного мистецтва, а членам своїм давати науку та вказівки з діяльності фотографії ».

Задля досягнення поставленої УФОТО  мети передбачалось: влаштовувати періодичні сходини з викладами про фотографію, організовувати фахові дискусії, влаштовувати проекційні вечірки, спільні прогулянки та забави, утримувати фахову бібліотеку та читальню, фотосалон для використання членами УФОТО (за виключенням комерційних цілей), влаштовувати виставки та нагороджувати найкращі праці, сприяти своїм членам у набутті фотографічних апаратів, приладдя та матеріалів, видавати друком та оголошувати наукові праці з ділянки фотографії та видавати власний орган, влаштовувати публічні практичні курси фотографії та публічні виклади з ділянки фотографії, створювати філії для поширення своїх знань (такі існували в Станіславові (тепер – Івано-Франківськ) та Тернополі).

Статут визначав ґрадацію членів Товариства, які могли належати до категорії звичайних, добродіїв чи почесних.

Звичайним членом УФОТО міг бути кожен хто вніс « вписове » та регулярно сплачував « вкладки » (внески), членом-добродієм – кожна фізична чи юридична особа, яка одноразово в 12 місячних « ратах » внесла в касу УФОТО щонайменше 10 доларів (члена-добродія мав іменувати Виділ на подання члена УФОТО), почесним членом – могла бути достойна особа, яка для розвитку фотографії, або перед УФОТО мала особливі заслуги (почесних членів мали іменувати Загальні збори УФОТО на внесення виділу, 2/3 голосів присутніх). Усі категорії членів УФОТО мали однакові права.

Кількість членів УФОТО постійно зростала: у 1933 р. їх було 90 (з них 58 – у Львові, 17 – у Станіславові, 15 – у Тернополі), у 1935 р. – 128, у 1936 р. – 165, у 1937 р. – 169, у 1938 р. – 204.

Управління Товариством здійснювалось через скликання щорічних Загальних зборів та постійною діяльністю Виділу.

До компетенції Загальних зборів належало прийняття річного звіту діяльності виділу, річних рахунків та подань членів або Виділу, вибір членів Виділу, Ревізійної комісії, іменування почесних членів, внесення змін до Статуту, визначення розміру членського внеску та інші питання.

Виділ УФОТО складався з голови, заступника голови, секретаря, скарбника та трьох заступників Виділу – разом 7 членів, та діяв впродовж одного року.

До Виділу УФОТО у різний час були обрані: Б. Борщ, М. Ганицька, В. Голіян, Я. Горалевич, В. Ґут, С. Дмоховський, Ю. Дорош, О. Дурбак, Є. Дурделло, С. Жук, Я. Зубенко, І. Кліщ, В. Кметик, С. Курилович, В. Левицький, Р. Масляк, Я. Масляк, Р. Мирович, М. Мох, О. Мох, Н. Нижанківський, В. Ольховий, Я. Проців, В. Савицький, Я. Савка, І. Сімович, Б. Скрентович, І. Сорочко, М. Ставничий, Л. Сторожук, В. Тарнавський, Б. Тишинський, Д. Фіґоль, Г. Фірман, Є. Чайковський, С. Щурат.

Очолювали УФОТО: Степан Дмоховський у 1930–1932(?) рр., Ярослав Горалевич у 1932–1934 р., Євген Дурделло у 1934–1936 р., Олександр Мох у 1936–1937 рр., Євген Чайковський у 1937–1939 рр.

До компетенції Виділу належало скликання Загальних зборів та Ревізійної комісії, прийняття, звільнення та виключення членів, вибір засобів для досягнення мети діяльності Товариства, укладання правильників, управління майном, укладання угод та ін.

Ревізійна комісія складалась з трьох членів і діяла лише впродовж 7 днів перед скликанням Загальних зборів з метою перевірення річного фінансового звіту діяльності Товариства, який подавав скарбник.

Членами Ревізійної комісії УФОТО у різний час були: Б. Гнатевич, Я. Горалевич, К. Ґуран, В. Ґут, С. Дмоховський, І. Заяць, В. Кметик, Р. Крохмалюк, Я. Маренін, М. Мороз, Н. Нижанківський, В. Ольховий, О. Ольховий, М. Пудирак, І. Сидорів, С. Федів.

Осідок УФОТО був на вул. Ходоровського, 15 (тепер – вул. К. Звіринського, 15), а з березня 1934 р. на вул. Шашкевича, 5 (тепер – пл. М. Шашкевича, 5).

Головним завданням УФОТО було плекання мистецької фотографії. Задля цього Товариство проводило різноманітні фотовиставки.

Першу аматорську фотовиставку було проведено 7–14 грудня 1930 р. в Академічному домі на вул. Супінського, 21 (тепер – вул. М. Коцюбинського, 21). Другу аматорську фотовиставку було проведено 5–27 грудня 1931 р. за тією ж адресою. Впродовж 18 квітня – 9 травня 1937 р. УФОТО проводило фотовиставку в Природничому музеї Наукового товариства імені Шевченка на вул. Чарнецького, 24 (тепер вул. Винниченка, 24), яку можна було відвідувати з 9 до 16 години. Квитки коштували 49 і 30 грошей. З 3 по 30 квітня 1938 р. УФОТО провело «Виставку мистецької світлини». Впродовж 1930–1939 рр. УФОТО провело дев’ять фотовиставок різної тематики. Вхід на окремі виставки був безкоштовний, однак приймались добровільні пожертви на книги для бібліотеки Товариства.

Читальня УФОТО була доступна по суботах. Бібліотекарем був Олександр Мох. Щотижня (по четвергах) відбувалися товариські сходини, на яких читали тематичні реферати, зокрема на такі теми: у 1936 р. – « Фотовистава в Загребі », « Уживання ма г незії в світлині », « Фотографія на послугах нації », « Моя участь у фотоконкурсах », « Суд над минулим УФОТО », « Перед фотографічним сезоном », « Поправлення не г ативів », « Про жанри », « Чому я фотографую », у 1937 р. – « Чого ми хочемо від Уфота », « Неуспіх побільшення », « Чому я став світливцем », « Досягнення виставки української мистецької фотографії », « Як повести пропа г анду світлини », « Колись було так », « Інфляція Шайнерів », « Заник лятентного образу ». Також на сходинах обговорювалися актуальні фотографічні новини, критика світлин (авт. – фотографій). Відбувались демонстрації кольорових та звичайних короткометражних фільмів по темі фотографії.

Важливою частиною діяльності УФОТО було видання власного органу – « Світло й Тінь ». Цей перший у Львові український фаховий часопис для прихильників фотографії в різний час редагували – Степан Щурат, Олександр Мох, Ярослав Савка.

Задля популяризації фотографії та поширення спеціальних знань Товариство організувало різні курси, наприклад в травні 1936 р., 11–20 квітня 1937 р. та 15 листопада – 5 грудня 1937 р., курс практичної фотографії для початківців 3–17 червня 1938 р.

Беручи до уваги кількість проведених виставок, видання високоякісного власного органу, який набув широкої популярності в суспільстві, проведення різних курсів, постійне збільшення кількості членів, можна стверджувати, що діяльність Українського фотографічного товариства у Львові була доволі ефективною як завдяки популярності фотомистецтва так і активності його членів, не зважаючи на складні економічні та політичні умови в яких перебували українці в Польскій Республіці 1920–1930-х рр.

З відоміших членів Українського фотографічного товариства у Львові на Личаківському кладовищі були поховані Степан Щурат (1909–1990) та Данило Фіголь (1907–1967).

Руслан СЕРЦЕЛЕВИЧ
заступник директора ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»

Підтримайте проект на Patreon

Львівські