Сторічній аптеці у центрі Львова повернули автентичний вигляд

04 березня 2025 р. 18:40

04 березня 2025 р. 18:40

Сто років тому коломийський фармацевт Стефан Стенцель купив аптеку у першому львівському хмарочосі – будинку Шпрехера в центрі міста на площі Маріацькій. Вона стала місцем, куди клієнти приходили не лише за здоров’ям, але й красою. Цей аптекар винайшов і запатентував лінійку косметичних засобів, які були дуже популярними серед тодішніх модних панянок. ZAXID.NET розповідає понад 100-річну історію родини фармацевтів Стенцелів, їхньої аптеки «Маріацька» («Марійська»), яка після ґрунтовної реставрації відкрилася як новий заклад, і показує фото відновленого первісного інтер’єру.

Заповітні креми

« Весь свій маєток запишу доньці Ірені. Але нехай пам’ятає, що справжня краса і привабливий вигляд стають справжнім скарбом у добрі чи погані часи. Тому раджу своїй дочці Ірені для красивої шкіри користуватися кремом, пудрою і милом Benignina доктора Стенцеля. Оскільки лише Benignina містить амбру, отриману з рослин південних морів. Цей складник є порятунком для шкіри, усуває забруднення, ластовиння, висипання, лишаї тощо, одночасно надає шкірі матовості і молодечої свіжості », – так креативили тодішні маркетологи, рекламуючи крем, який запатентував фармацевт Стефан Стенцель. Фірма з виготовлення і продажу косметичних засобів була основним напрямком його діяльності.

Газетна реклама крему у вигляді заповіту (фото ZAXID.NET)

Його батько Едвард теж був фармацевтом, мав аптеку біля ратуші у Коломиї. Він займався заготівлею і продажем лікарських трав. Коломийський краєзнавець Ілля Криворучко розповідає, що у 1894 році коломийська аптека Едварда Стенцеля отримала срібну медаль на Загальній крайовій виставці у Львові за інноваційну технологію сушіння трав. А 1904 року – за сироп «Карпатське зілля» від кашлю і легеневих хвороб. Едвард Стенцель помер 1910 року і похований на Личаківському цвинтарі.

Фармацевтичний бізнес успадкував його 27-річний син Стефан. Він закінчив Коломийську польську гімназію та Львівський університет, де отримав диплом магістра фармації. Залишаючись власником аптеки у Коломиї, 1919 року Стефан Стенцель перебирається до Львова.

Сучасна аптека в першому хмарочосі Львова

Дослідник історії аптекарства в Галичині Анатолій Гурин зазначає , що першим власником аптеки «Маріацька» з 1914 року був Антоні Йозеф Гроблевський. Назва аптеки була співзвучною з площею, на якій стояла скульптура Богородиці, але сама аптека розташовувалась на вул. Гетьманській, 8 (пр. Свободи). Тоді у 1919 році її купив фармацевт доктор Стефан Cтенцель і переніс до новозбудованого будинку Шпрехера на площі Маріацькій.

На 1912 рік це була дуже сучасна будівля. Будинок Шпрехера має 7 поверхів, але 12 рівнів, два ліфти. На той час вищими за нього у центрі Львова були лише шпилі костелів. Відомий львівський архітектор Генріх Заремба оформив інтер’єр нової аптеки у стилі бідермаєр, різьблені дерев’яні скульптури виконав Петро Війтович.

Аптеку оздобили дерев’яними меблями по периметру на двох рівнях, балконні перила відгороджують антресолі, де під стелею сидять позолочені різьблені сови, а внизу під столом – такі ж леви. На балюстраді у кількох сюжетах зображені три путті (маленькі хлопчики-ангелята), які займаються аптекарською справою. Біля входу вони збирають трави, на наступній сцені – несуть їх в корзині, а далі варять з них зілля. Вишуканості приміщенню додає касетна стеля з дерев’яними балками і різьблені колони, увінчані листям аканта. Зберігся оригінальний касовий апарат «Національ», який зараз зберігається в аптеці-музеї «Під Чорним орлом».

На першому поверсі аптеки Стенцеля виготовляли і продавали ліки, на другому – мешкала родина власника, був ще підвал. Згодом сім’я переїхала у віллу на теперішній вул. Коновальця, 100. Стенцель вперше у Львові відокремив рецептурний відділ аптеки від безрецептурного, як це робили в Європі для зручності відвідувачів.

Аптека доктора Стенцеля була водночас закладом краси. Він почав виготовляти косметичні креми та засоби для проблемної шкіри, запатентував крем для обличчя Benigninа для усунення ластовиння й засмаги, який продавали в декоративних порцелянових посудинах.

Кожна львівська пані приходила сюди за славнозвісним кремом Benignina, він був бестселером. «Доказом того, що крем виготовляли ще за діяльності Стенцеля-старшого, є газетна реклама за 1935 рік, в якій йшлося про подарунки 10 тис. баночок крему всім, хто надішле купон. Ця акція була присвячена 60-річчю торгової марки», – розповідає Марта Куць, юристка нових орендарів приміщення – компанії Symbol.

Відновлення традицій

Дослідники знайшли у львівському архіві документи про те, що деякий час Стефан Стенцель мав виключне право на продаж автомобілів концерну Mercedes. Але через три роки закрив цю фірму, зосереджуючи увагу на діяльності аптеки і дистанційно керуючи ще однією в Коломиї. Свій успішний фармацевтичний бізнес Стенцель провадив до Другої світової війни.

Радянська влада націоналізувала приміщення. 1940-го року Стефана Стенцеля депортували разом з родиною з Коломиї до Казахстану. «Після 2 років заслання він зголосився у військо генерала Андерса і став головою центрального медичного постачання. Заразився тифом і помер у березні 1942 року. Похований в Узбекистані у ранзі підполковника», – розповідає краєзнавець Ілля Криворучко.

У радянський час і в перші роки незалежності України «Аптека на Марійській площі» була головною гомеопатичною аптекою Львова, водночас мала окремий гомеопатичний відділ, який працював на п’ять областей західного регіону. У 2019-2022 роках там була аптека «D.S.», яка була змушена закрити це відділення через дорогу оренду.

Новими господарями приміщення стала компанія Symbol, яка поруч має магазини одягу. Вони відновили автентичний інтер’єр аптеки. Над цим працювали вісім реставраторів фірми Restare.

Фахівці демонтували зі стелі плити, відкрили та відчистили історичну тиньковану касетну стелю. З поверхні стола зняли шпон і відкрили рідне покриття столу, яке понад 30 років було приховане. Реставратори відтворили рідні зубці з палісандру. Латунну фурнітуру відчистили від фарби до первинного вигляду, всі пізніші бутафорні елементи демонтували, а на шухлядках досі читаються латинські назви ліків. З пізніших елементів у приміщенні лише радянські люстри і сучасна плитка на підлозі.

Продовжуючи традиції Стефана Стенцеля, теперішні резиденти також продають засоби для краси. А у майбутньому хочуть віднайти рецептури лікарських трав Стенцеля-старшого і продавати їх тут.

Цінність і харизма цього приміщення – меблі, які є чи не єдиними у Львові, що збереглися автентичними. Символічно закінчення реставрації простору у кінці лютого припало на 101 річницю від отримання патенту (22 лютого) і 141 рік від дня народження Стефана Стенцеля (29 лютого).

• Нерухомість
• Коломия
• Реставрація
• пам'ятки архітектури
• Архітектура
• Історія Львова
• аптеки
• Краєзнавство
• Фото

Львівські