Найгарніший парк Європи, або 20 цікавих фактів про Стрийський парк

19 квітня 2025 р. 21:22

19 квітня 2025 р. 21:22

Майже 150 років тому, у 1877 р., інспектором львівських парків Арнольдом Рерін ґ ом був спроектований один з найгарніших парків тогочасної Європи — парк Кілінського (сучасний Стрийський парк). І до сьогодні він залишається найчарівнішим у Львові, тож пропонуємо вам 20 цікавих фактів з його історії.

Джерело: Фотографії старого Львова .

1. Стрийський парк розташований у південній частині Львова між вулицями Стрийською і верхньою частиною Франка на узгір’ях, з яких бере початок потік Сорока. Як писав Іван Крип ‘ якевич: “ Ця околиця в давніх часах складалася з піщаних падм ( дюн. – ред. ) і крутих ярів та долинок. В нижній частині, від теперішнього пам ‘ ятника Кілінському до вулиць Стрийської, Домбровського ( сучасна Рутковича ) й Пулавського ( сучасна Паркова ), був колись цвинтар, закритий 1823 р. Жодного сліду з нього тепер не зосталося. В горішній частині був австрійський флот ”.

2. Арнольд Рерін ґ розпланував парк використовуючи природні властивості ландшафту цієї частини міста. Проект парку – з оранжерею, озером та прилеглими квітниками, було розроблено у 1877 р. , а у 1879 р. його розпочали створювати та впорядковувати.

3. Парк умовно складається з тРех частин: нижньої, верхньої та дитячого сектора. Нижній партер — найстаріша паркова частина – це просторі газони. Тут зосереджені екзоти, декоративні дерева і чагарники. Верхня частина парку – густий лісовий масив, що підступає до липової алеї. Дитячий сектор парку, створений у 1950-1953 рр. на місці пустиря агрономами-садівниками С.М.Капланом та Є.С. Контаром.

4. У 1894 р. на нижній терасі парку встановили пам ‘ ятник одному з керівників повстання під проводом Тадеуша Костюшка Янові Кілінському (автор – скульптор Юліан Марковський). Після встановлення і до 1939 р. парк називали ім’ям Кілінського. За радянської влади пам ‘ ятник не чіпали. У 2009 р. українські та польські реставратори відновили монумент.

5. У 1894 p. верхня тераса стала місцем проведення грандіозної, як на галицькі масштаби, Крайової виставки, приуроченої до 100 річниці повстання Тадеуша Костюшка. “ Крайова виставка 1894 р. знаходилася в горішній частині парку. Уладжено там фонтани, вечором освітлені різнобарвним світлом, квітники, поставлено ряд павільйонів ” – Іван Крип ‘ якевич. З агальна кількість відвідувачів виставки досягла 1 млн. 150 тис. осіб. За підрахунками, аби повністю оглянути територію виставки, секції і відділи, палаци, павільйони, кав’ярні та цукерні тощо, потрібно було витратити тиждень часу. 7 вересня 1894 року Загальну Крайову виставку відвідав імператор Франц Йосиф I.

6. До наших днів із споруд Крайової виставки “дожили” лише три: Палац мистецтв (архітектор Ф. Сковрон, скульптор А.Попель), ротонда “Рацлавицької панорами” (архітектор Людвік Рамульт)— зараз тут корпус кафедри фізичної культури Національного Університету «Львівська політехніка» , та водонапірна вежа (інженер Міхал Лужецький, проект проф. Захаревича).

7. Руїни замку, які можна побачити в глибині Стрийського парку, насправді є декоративним. Вони були створені у 1894 р. з нагоди Крайової виставки. “У нижній частині парку поставлено тоді штучні руїни, до яких ужито матеріал зі старого мосту над Сорокою й надгробків з цвинтаря” , – Іван Крип ‘ якевич

8. Оранжерея, яка знаходиться поруч пам ‘ ятника Кілінському, була збудована у 1895 р.

9. “ Згадати ще треба, що в парку від сторони Стрийської вулиці з 1890-х років був невеликий звіринець, де показувано вовка, лиса і вірла; потім була пара ведмедів” , – Іван Крип ‘ якевич.

10. У 1906 та 1911 рр. на повиставкових територіях проводилися Ярмарки крайових виробів, а влітку 1916 р. – Військова виставка Другої австоро-угорської армії, яка запам ‘ яталася павільйонами, оздобленими березовими колодами, та пам ‘ ятником її командувачу австрійському генералу Едварду Бьом-Ермоллі (скульптор Лайош Лукачі).

11. “Під час великої війни ( Першої світової ) у Стрийському парку поліг при повітряній катастрофі австрійський летун, його могила була коло Палати мистецтв. В листопаді 1918 р. були тут могилки українських стрільців, що полягли у бою. Їх ексгумовано і перенесено на цвинтар” , – Іван Крип’якевич.

12. З 1921 р. на території Галицької крайової виставки стали проводити щорічні міжнародні ярмарки – “Східні торги”, участь у яких взяли близько 23 країн.

13. Джерело, над яким встановлено барельєф Котигорошка, який бореться із змієм (виготовлений у 1950-х рр. студентами Львівського інституту декоративного і прикладного мистецтва), є подякою А.Рерінґу, про що свідчить відповідна таблиця: “Арнольду Рерінґу — засновнику львівських парків”.

14. Поруч озера з лебедями та скульптурою русалки (скульптор Я.Мотика) з 1961 р. росте верба Т.Шевченка. Гілка, з якої виросло дерево, була привезена делегацією українських письменників з казахских степів. Її урочисто було висаджено в парку в соту річницю похорону Т.Шевченка на Чернечій горі в Каневі.

15. У 1950-х рр. у Стрийському парку з боку вул. Паркової будується вхідна арка (архітектор Генріх Швецько-Вінецький), проводиться перебудова колишніх “Палацу мистецтв” та ротонди “Рацлавицької панорами” на спортивні об’єкти.

16. У 1953 р. львівські залізничники збудували у Стрийському парку дитячу залізницю. За основу взята під ‘ їздна трамвайна колія, що у 1927 р. вела на східні горби до Персенківки. По ній у 20-х роках ХХ ст. доставлялися матеріали і товари до Східних Торгів.

17. У 1956 р. в декількох реконструйованих павільйонах “Східних торгів” проводилася виставка, присвячена 700-річчю Львова. А в 1967 р. тут організували виставку до 50-річчя Жовтневої революції. Основну експозицію розгорнули у павільйоні “Підкова”, який у 1990 р. згорів.

18. У 1930-х роках у центрі “Підкови” встановили антени “Львівського радіо”. Сьогодні на цьому місці стоїть пам ‘ ятник “Львів — батьківщина українського футболу” з написом: на цьому місці 14 липня 1894 р. львівський “Сокіл”, премігши команду Кракова, започаткував літопис українського футболу”. З другого боку – “На цьому місці з 1911 до 1939 р. на стадіоні “Сокола-Батька” тренувалася та проводила матчі футбольна команда стортивного товариства “Україна”. Хоча насправді стадіон “Сокола-Батька” був розташований на 400 м. далі від місця встановлення йому пам ‘ ятника. Та й напис про перший матч між командами польських товариств “Сокіл” зі Львова та Кракова варто було б подати не як початок “літопису українського футболу”, а як про перший матч на території України.

19. У павільйоні науки і техніки у 1960-х рр. влаштували перший у місті широкоформатний кінотеатр “Львів”. Тоді ж встановили фонтан “Івасик Телесик” (скульптор Роман Чайка). У 2011 р. цей фонтан реставрували.

20. Серед екзотів та декоративних насаджень у Стрийському парку росте й реліктова рослина — гінкго дволопатеве. В палеогеновий період вона була поширена в Європі та Азії, а тепер зустрічається тільки в парках і ботанічних садах.

Софія ЛЕГІН

Джерела:

Львівські