Стрийський парк у Львові: історія та цікаві факти

03 травня 2025 р. 10:26

03 травня 2025 р. 10:26

Стрийський парк – один з найбільших і найстаріших парків Львова, пам’ятка садово-паркового мистецтва національного значення

“ Еспресо.Захід ” розповість про історію виникнення парку та його цікавинки, які варто оглянути.

Колись тут була долина, якою протікав струмок Сорока (ліва притока Полтви). Нині на цьому місці є пішохідна доріжка, яка поєднує верхню терасу з нижньою частиною парку.

Загалом парк займає понад 52 гектари. Він розташований між вулицями Івана Франка, Стрийською, Уласа Самчука і Козельницькою. Складається з трьох ландшафтних частин: зона нижніх партерів, лісопаркова зона та верхня тераса.

Історія Стрийського парку

Стрийський парк вважався найгарнішим парком міжвоєнної Польщі. Так писали в одному з путівників 1920-х років:

“На півдні міста лежить Стрийський парк, відомий як найгарніший парк країни. Він користується великою любов’ю жителів Львова. Позаду парку на великому плато розміщений “Східний ярмарок”. Величезна торговиця розміщується тут щороку, в другий тиждень вересня”.

Фото: vorobus.com

Місцевість, де розташований парк, має назву Софіївка.

“Ця околиця в давніх часах складалася з піщаних падм (дюн, – ред.) і крутих ярів та долинок. В нижній частині… був колись цвинтар, закритий 1823 р. Жодного сліду з нього тепер не зосталося”, – писав Іван Крип’якевич.

Облаштування парку на території колишнього, так званого “першого”, Стрийського кладовища розпочали у 1879 році за ініціативи міського радника Станіслава Немчиновського. А запроєктований Стрийський парк був відомим майстром садово-паркового мистецтва Арнольдом Рьорінґом в 1876-77 рр. Проєкт передбачав озеро, оранжерею та квітники. Тоді було висаджено 40 тис. дерев: смереки, клени, явори, а також екзотичні породи (червоний дуб, тюльпанне дерево, червонолистий бук, гінкго).

Крайова виставка 1894 року: унікальна подія для Галичини, яка дала розвиток новим локаціям Стрийського парку

Фото: uma.lvivcenter.org. Давній палац мистецтв на загальній крайовій виставці 1994р.

Спочатку парком була лише його нижня частина, а верхня залишалась пустирем. На ній у 1894 році була проведена Крайова виставка – грандіозна подія для Галичини. До Крайової виставки у Львові спеціально відкрили електричний трамвай.

“Крайова виставка 1894 р. знаходилася в горішній частині парку. Уладжено там фонтани, вечором освітлені різнобарвним світлом, квітники, поставлено ряд павільйонів” – писав Іван Крип‘якевич.

За 139 днів роботи виставки (100 з яких були дощовими) її відвідало 1,15 млн осіб (майже вдесятеро більше, ніж населення тогочасного Львова). Інколи наплив людей був таким великим, що, окрім касирів, до продажу квитків залучали і дирекцію виставки. Територія сучасної тераси була вкрита ярами і її вирівняли спеціально під виставку. Для цього було завезено близько 20 тисяч кубометрів ґрунту. В результаті утворилася тераса площею близько 50 гектарів.

Аби повністю оглянути територію виставки – відділи, палаци, павільйони, кав’ярні та цукерні, – потрібно було витратити тиждень. У вересні 1894 року Загальну Крайову виставку відвідав імператор Франц Йосиф I. До слова, в рамках 5-денного візиту під час зустрічі з українцями у Народному домі (тепер вул. Театральна) цісар сказав присутнім українською мовою “Дякую”, що викликало фурор.

У рамках Крайової виставки відбулася міжміська футбольна гра між командами, що представляли Львів і Краків. Це був перший в історії України документально зафіксований футбольний матч. За грою спостерігали понад 3 тисячі, а тривала вона лише 7 хвилин – до першого забитого м’яча. Зараз на місці цього матчу встановлено пам’ятник “Львів – батьківщина українського футболу”.

До наших днів зі споруд Крайової виставки “дожили” лише три: Палац мистецтв, ротонда “Рацлавицької панорами” (зараз тут корпус кафедри фізкультури “Львівської політехніки”) та водонапірна вежа, що тепер слугує рестораном.

У парку навіть є руїни замку, хоч замку тут ніколи не було. Їх створили з нагоди Крайової виставки.

“У нижній частині парку поставлено тоді штучні руїни, до яких ужито матеріал зі старого мосту над Сорокою й надгробків з цвинтаря”, – писав Іван Крип‘якевич.

Фото: uk.wikipedia.org

Після виставки

У 1907 році до території парку проклали трамвайну колію, а в 1930-х її продовжили до вулиці Козельницької, ще звідки до Стрийської рогатки. Та вже у 1940 році ділянку від вулиці Івана Франка до Стрийської рогатки розібрали. Закрили і трамвайну лінію в Стрийському парку, що використовувалися для обслуговування “Східних торгів”. Залишки колі взяли за основу при створенні дитячої залізниці. Її в 1953 році в Стрийському парку збудували львівські залізничники.

Виставка-ярмарок “Східні торги”, де були представлені до 23 країн, працювала в парку з 1922 року до початку Другої світової війни. Про неї згадував, зокрема, львів’янин Станіслав Лем.

Також у парку є оранжерея, збудована в 1895 році. Вона збереглась донині. Це єдина у Львові оранжерея, де ростуть екзотичні рослини, мешкають папуги, черепахи та рибки. А у 1890-х роках з боку вул. Стрийської був невеликий звіринець, де жили ведмеді, вовки, лисиці та орли.

Фото: Юрій Мартинович

Озеро, фонтани, скульптури, квіти та верба, на якій ростуть груші: 5 місць, які варто побачити

Серед розмаїтих дерев є джерело, над яким встановлено барельєф Котигорошка, котрий бореться зі змієм.

“Верба Тараса Шевченка”.  У травні 1961 року делегація українських письменників привезла гілку з казахської землі. Її урочисто висадили у парку до 100-річчя поховання Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі. З цієї гілочки й розрослася “Тарасова верба”. Росте вона поблизу озера з лебедями, має відповідне маркування.

Місцеві розповідають, що у парку є ще одна цікава верба – з маленькими дикими грушками на ній. Незвичне дерево росте неподалік оранжереї обабіч однієї з доріжок для прогулянок.

Озеро – єдине місце, де у Львові можна побачити чорних лебедів. Крім них, тут живуть також і білі лебеді, дикі качки, черепахи та раки. Аби озеро не замерзало взимку, тут працює спеціальна система антиобледеніння. Для птахів тут встановили спеціальну хатинку. Озеро було запроєктоване самим Рьорінґом.

Фото: iprosvita.com

У павільйоні науки і техніки у 1960-х влаштували кінотеатр “Львів”. Він став першим кінотеатром України з обладнанням для показу широкоформатних фільмів. Глядацька зала налічувала 760 місць.

Для маленьких відвідувачів є особливий казковий фонтан – Івасик-Телесик, який розташовується на центральній липовій алеї у Стрийському парку. Був створений ще 1964 року, його автором є львівський скульптор Лаврентій Гром. До речі, позував для скульптури його син Роман Гром. Тоді йому було вісім років.

У 2009–2011 роках фонтан реконструювали і зробили світломузичним. Нині його знову реставрують і вже замінили пошкоджені частини.

Для малих і старших дітей на вулиці Самчука, 22  (неподалік фонтану Івасик-Телесик)  є сенсотека – особливий простір для читання, навчання і творення. Тут охочі зможуть не лише почитати і дізнатись щось нове, а й цікаво провести час чи просто відпочити. Заклад повністю доступний для людей з інвалідністю. Крім того, тут є книги шрифтом Брайля, а також принтер, який друкує цим шрифтом.

Біля “Івасика-Телесика” розміщений ще один фонтан, який так і не вдалося завершити. Композицію із русалками встановили у 1980-х роках за проєктом архітектора Миколи Обідняка і скульптора Ярослава Скакуна. Фонтан з’явився на цьому місці ще 1894 року, проте сьогодні не функціонує. Вазу замінили бронзовою композицією із трьох русалок, що тримають у руках вінок.

Фото: ЛМР

Цікавою спорудою є водонапірна вежа. Її відкрили ще наприкінці 19 ст. до Крайової виставки. Зараз тут приймає відвідувачів ресторан. Вперше його відкрили ще в 1970-х. У 1981 році тут з’явився відеомагнітофон, а відтак “Вежа” стала першим у Львові і дуже популярним відеокафе, де крутили іноземні ролики (кліпи популярних Queen, ABBA, мультфільми про Тома та Джері. Вхід коштував 3 карбованці, зате відвідувачі отримували безкоштовний келих шампанського. Тут також подавали алкогольні коктейлі, оригінальні десерти, іншими словами – “наче за кордоном”.

Фото: lviv1256.com

Ресторан був популярним місцем також серед бандитів та картярів. Вони влаштовували тут закриті сеанси, в тому числі з переглядом порнографічних фільмів і, за чутками, для інтимних зустрічей.

Директоркою закладу була Соня Гольденберг, яку згодом впіймали на торгівлі з-під прилавка. У підсумку Соню визнали винною в обмані покупців, незаконних валютних операціях, спробі контрабанди, зловживаннях службовим становищем, спробі дати хабар і розкладанні державної власності в особливо великих розмірах. Вирок – 14 років ув’язнення з конфіскацією майна. Геть не пощастило її чоловікові Хаїму, який керував культовими тогочасними львівськими кафе з морозивом “Пінгвін” і “Сніжинка”. Він кілька місяців переховувався у Львові та Грузії, а впіймали Гольбенберга при спробі втекти в Туреччину і засудили до розстрілу.

Фото: Андріана Стахів

Стрийський парк і зараз залишається улюбленим місцем для прогулянок серед містян і гостей. А ще це одне з найпопулярніших місць для “квіткових” селфі. Починаючи з ранньої весни й до пізньої осені відвідувачі можуть знайти тут найрізноманітніші квіти. Нещодавно тут з’явилася квіткова карта з гіацинтів, згодом у парку почала квітнути ціла алея барвистих тюльпанів поміж платанових дерев, а уже за декілька тижнів зацвітуть запашні кольорові троянди. Нову хвилю трояндового квіткового буму очікуйте уже зовсім скоро. Будуть навіть клумби із синьо-жовтих троянд.

Ростуть тут і екзотичні рослини. Наприклад, однією з мешканок парку є хеномелес, або японська айва. Загалом у Стрийському парку налічується понад 200 видів дерев, зокрема: червоний дуб, тюльпанне дерево, магнолія, сосна Веймута, японський бузок, маньчжурська аралія, ґінко дволопатеве, тис ягідний, клен японський, тсуга канадська, бук червоний (форма бука звичайного), катальпа звичайна, коркове дерево амурське і тощо.

Фото: facebook.com/john.moffitt

Гуляючи зручними пішохідними алеями, можна побачити білок, дятлів і насолодитись співом пташок чи дзижчанням джмелів. Або просто вмоститись на галявині для проведення пікніка.

Львівські