Історія банківської справи Львова

06 травня 2025 р. 17:16

06 травня 2025 р. 17:16

Побутує думка, що перші банки у Львові з’явилися тоді ж, коли в незалежній Україні почала формуватися ринкова економіка. Однак насправді історія львівської банківської справи є значно давнішою, пише leopolis.one .

Банк Крайовий у Львові. Фото кін. XIX ст.

Від позик львівського братства до перших фінансових установ

Деякі дослідники стверджують, що банківська справа в цьому місті бере свої початки ще з XVIІ століття, коли львівське братство надавало безвідсоткові грошові позики своїм членам, а згодом – стороннім людям.

У тому ж столітті з’явилися при церквах і перші протобанки, наприклад, вірмени створили для вирішення своїх фінансових питань у 1640 році Вірменський побожний банк Mons Pius. Там надавали позики, здійснювали посередництво в торговельних операціях, також був ломбард. Через 25 років після заснування Вірменського банку почав діяти також банк при Латинському катедральному соборі. За переказами, він діяв у каплиці Кампіанів.

Коли прийшла австрійська влада, банк при Латинській катедрі закрили, тільки Вірменський зміг продовжити свою діяльність, реорганізувавши установу під вимоги австрійців. Через Першу світову війну банк втратив усі гроші, але у 1920-х ситуація покращилася. В 1940 році радянська влада ліквідувала всі банківські установи.

Поява справжніх банків

Якщо попередні установи були не цілком схожими на банки в сучасному розумінні, а радше виконували кредитні функції, то справжні банки з’явилися під час перебування Галичини під владою австрійців.

Фінансові зрушення почалися в 1843 році, коли був створений Галицький становий кредитний інститут. А вже через рік створили Галицьку ощадну касу (найстаріша кредитна установа в Галичині), аби в одному місці зосереджувати кошти, які можна використати для розвитку Галичини, а також аби не дуже забезпечені люди мали можливість десь зберігати свої кошти, збільшувати заощадження тощо.

За допомогою лозунгу «Працюй і зберігай» каса прагнула закликати містян до працьовитості та примноження своїх коштів завдяки зберіганню в банку. Тут надавали позики під заставу нерухомості чи цінних паперів. Крайовий сейм гарантував повернути кошти на першу вимогу та своєчасно виплачувати відсотки. Ощадна каса здобула величезну популярність серед львів’ян. Від 1950 року приміщення каси почали використовувати як музейний будинок.

Як вплинула на розвиток банків залізниця

Коли в 1861 році провели залізничне сполучення між Львовом та Перемишлем, фінансові установи отримали нове дихання. Як писав у своїх путівниках краєзнавець Антоній Шнайдер, у 1875 році в місті було вже 12 фінансових установ, 3 з них – повноцінні банки. У 1888 році їх вже налічувалося 15, 8 – банки. А на початку ХХ століття їх було 22, 12 – банки.

Розміщувалися вони переважно в орендованих приміщеннях, багато – на вулиці Ягелонській (Гнатюка). У 1872 році вперше збудували приміщення під потреби  банку, а саме Іпотечного, на площі Маріацькій, 1 (Адама Міцкевича).

У другій половині XIX століття почався рух за отримання кредитів для розвитку господарства. Тож у 1895 році при страховому товаристві «Дністер» відкрили однойменний банк. Його послугами могли користуватися лише ті, хто застрахувався у товаристві «Дністер». Страхова фірма й банк розміщувалися на площі Ринок, 10, а потім перемістилися на вулицю Руську, 20.

В 1904–1912 роках у Львові з’явився свій банківський район в межах вулиць Гнатюка та Січових Стрільців. Ще один осередок сформувався в межах площі Галицької та вулиці Валової.

Після приходу польської влади кількість банків зросла ще більше. Наприкінці 1920-х – початку 30-х років банків у Львові налічувалося аж 38, не враховуючи їхні філії.

І хоч деякі банки намагалися існували, залучаючи бельгійський та французький капітал, Друга світова війна зруйнувала банківську систему повністю, а радянська влада встановила на неї монополію. Після проголошення незалежності України більшість новостворених банків розмістили в тих же будівлях, де були банки австрійського та польського періоду.

Львівські