Українські медійники прагнуть покращити навички медіаграмотності попри війну

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Українські медійники прагнуть покращити навички медіаграмотності попри війну

08 травня 2025 р. 12:34

08 травня 2025 р. 12:34

В умовах повномасштабної війни та інформаційного протистояння, українські журналісти демонструють загалом високий рівень медіаграмотності, проте існують значні розбіжності у знаннях з окремих важливих тем. Про це свідчать результати опитування, в якому взяли участь 573 представники різних типів українських засобів масової інформації.

Згідно з дослідженням, проведеним серед працівників онлайн-медіа, телебачення, друкованих видань та радіо, середній показник правильності відповідей на 46 запитань тесту склав 73,9%. Найкращі результати медійники показали у питаннях захисту дітей у медіа (86,3%), протидії пропаганді (77,8%) та інклюзії (75,8%). Водночас, значно нижчими виявилися знання щодо розрізнення тролів і ботів, етичних аспектів висвітлення чутливих тем та ознак гомофобного дискурсу.

Цікаво, що самі журналісти досить точно оцінили свій рівень знань, і їхня самооцінка майже збіглася з результатами тестування. Попри те, що лише 31% опитаних брали участь у тренінгах з медіаграмотності протягом 2024 року, 78% виявили бажання навчатися в майбутньому.

Дослідження також показало, що найбільш стійкими до інформаційних ризиків є журналісти онлайн-медіа та телебачення, тоді як працівники друкованих ЗМІ демонстрували гірші результати. За посадами, найвищі бали отримали журналісти, редактори та керівники, а технічні спеціалісти, ведучі та продюсери показали нижчий рівень знань, особливо в питаннях етики та інформаційної безпеки.

Окремі соціальні групи також продемонстрували різницю в результатах. Найкращі показники виявили респонденти, які самостійно виховують дітей, та внутрішньо переміщені особи, тоді як представники ЛГБТІК+ та етнічних громад частіше мали нижчі бали.

Повне дослідження можна переглянути за посиланням .