5 відомих імен львівської Астрономічної обсерваторії

10 травня 2025 р. 14:36

10 травня 2025 р. 14:36

У 1771 році у Львові єзуїти відкрили першу на теренах України астрономічну обсерваторію. Того ж року була відкрита кафедра математики та астрономії у Львівському університеті. Тоді й почалися астрономічні дослідження в цьому місті. Першу будівлю обсерваторії знесли в 1784 році, через що систематичні дослідження космосу були поставлені на паузу майже на століття.

Відновилися роботи в 1871-му, коли у Львівській політехніці відкрили кафедру геодезії та сферичної астрономії. Через 6 років у її складі відкрили другу обсерваторію в історії Львова. А вже в 1897 році у Львівському університеті відкрили астрономічну кафедру та відновили обсерваторію на новому місці – на даху навчального корпусу, що на вулиці Кирила і Мефодія, 8. Ця обсерваторія переживала різні складні часи, але науковці-ентузіасти робили все, аби дослідження не припинилися. Про 5 найвідоміших постатей Астрономічної обсерваторії Львівського університету далі на leopolis.one .

Франц Ксавер фон Зак

Франц – уродженець Будапешта. Деякий час викладав у Львівському університеті та працював у його обсерваторії.

У 1780–83 роках жив у Парижі, а в 1783–86 – у Лондоні. У цих містах здобув визнання як астроном. У 1786 році Франца призначили директором обсерваторії на пагорбі Зеберг у Готі (Німеччина). Наприкінці XVIII століття він організував «небесну поліцію» – групу з 24 астрономів, які займалися пошуком невідомої на той час планети між Марсом і Юпітером – карликової Церери.

Франц упорядкував новий зоряний каталог, довгий час вивчав астероїди та визначав положення Сонця. Він був редактором трьох наукових журналів, опублікував численні статті на географічні теми, зокрема про географічне положення багатьох міст і місцевостей, які він визначав під час своїх подорожей за допомогою оптичного приладу секстанта. У 1808 році у французькому місті Марселі досліджував феномен гори Каніґу (Франція), яку можна побачити двічі на рік на відстані 250 км завдяки заломленню світла.

На честь астронома назвали астероїд 999 Zachia і кратер Zach на Місяці, а астероїд 64 Angelina назвали на честь астрономічної станції, яку він створив неподалік від Марселя. Франца обрали членом Шведської королівської академії наук, почесним членом Американської академії мистецтв і наук, членом Королівського товариства та почесним членом Угорської академії наук.

Еугеніуш Рибка

Рибка народився в польському місті Радзимін. У 1923 році разом із дружиною та сином приїхав до Варшави, де працював асистентом в тамтешній обсерваторії. Через 3 роки здобув докторський ступінь, свою дисертацію присвятив спостереженню зірок на початку ХХ століття. У 1930-му отримав стипендію і поїхав до Лейдена (Нідерланди), де працював із відомим датським астрономом Ейнаром Герцшпрунгом. Потім повернувся до Польщі, а згодом переїхав до Львова, де очолив кафедру астрономії у Львівському університеті.

У 1932–45 роках керував обсерваторією університету. Він зміг значно розширити штат та інструментарій обсерваторії. Мав ціль купити 90-сантиметровий телескоп, проте не зміг втілити ідею в життя через початок Другої світової війни.

У Львові Рибка пережив радянську й німецьку окупації, в січні 1945 року його заарештували НКВДисти разом з іншими польськими професорами. У серпні 1945 року астронома звільнили з-під арешту, тоді Еугеніуш залишив Львів та виїхав до Вроцлава. У різні роки він керував вроцлавською та краківською обсерваторіями, викладав у тамтешніх університетах. Був президентом Національного астрономічного комітету та почесним професором Братиславського університету. У 1958 році влаштувався на роботу в Ягеллонський університет, де домігся відкриття головної обсерваторії.

Рибка заснував кілька видань про астрономію та написав 100 наукових робіт. Його основні праці були присвячені астрофотометрії. Також він досліджував змінні зорі, історію астрономії, створив каталог фотовізуальних величин 635 біляполюсних зір. Еугеніуш відіграв важливе значення для розвитку та поширення астрономічних знань на теренах України та Польщі.

Моріс Ейгенсон

Моріс народився в Дніпрі. Викладав у Ленінградському університеті, працював у Пулковській обсерваторії – основній астрономічній обсерваторії Російської академії наук. У 1937–51 роках керував у СРСР Сонячною комісією Астрономічної ради та роботою мережі служби Сонця. У 1953 році став професором Львівського університету, а в 1953–59 роках керував обсерваторією Львівського університету.

Ейгенсон – автор монографії про позагалактичну астрономію під назвою «Великий Всесвіт». Це перша така монографія у вітчизняній літературі. Він також автор приблизно 100 наукових праць, у яких досліджував позагалактичну астрономію та космологію. Моріс перший довів, що всі спіральні галактики мають поглинаючу речовину і вказав на відсутність у них систематичної орієнтації в напрямках осей обертання. Також він перший побачив темну матерію між галактиками, а ще розробив деякі методи визначення оптичної товщини Галактики.

Моріс висунув нові індекси активності Сонця, дослідив сонячний цикл. Після вивчення закономірностей проявів сонячної активності зміг науково обґрунтувати та спрогнозувати деякі земні процеси, що обумовлені Сонцем.

Іван Вакарчук

Іван Вакарчук – фізик, політик, міністр освіти й науки України, Герой України та батько відомого співака й політика Святослава Вакарчука. У львівській обсерваторії був науковим керівником робіт про лазерну локацію штучних земних супутників.

Навчався на фізичному факультеті Франкового університету. У 1973–78 роках працював молодшим науковим співробітником Львівського відділу Інституту теоретичної фізики. У 1978–80 роках – старшим науковим працівником цього ж Інституту. Упродовж чотирьох років у Львові був керівником відділу квантової статистики в Інституті теоретичної фізики.

У 1984 році почав викладати на кафедрі теоретичної фізики у Львівському університеті. Двічі був обраний ректором університету Франка. У 1991 році його також обрали президентом МАН Львівщини, ще через 5 років – головою Ради ректорів Львівської області. У 2001 році став президентом фізичного товариства України.

Вакарчук створив і був головним редактором «Журналу фізичних досліджень» та журналу «Світ фізики». У 2006 році отримав премію імені Барабашова за дослідження зірок та комет.

Богдан Ступка

У львівській обсерваторії працювали не тільки видатні астрономи, а й люди інших галузей. Наприклад, тут працював актор, народний артист України Богдан Ступка із смт Куликів Львівської області. Він деякий час працював лаборантом обсерваторії після того, як не склав іспити для вступу на хімічний факультет Львівського університету в 1959 році.

Згодом почав заочно навчатися на філологічному факультеті, а вже в 1961 році закінчив акторську студію при театрі Заньковецької, тоді й почався його акторський шлях.

Цікаво, що актора з астрономією пов’язує ще й астероїд, відкритий у ніч перед його 67-им днем народження. Це сталося в астрономічній обсерваторії Андрушівки (Житомирська область), відкритий астероїд назвали на честь артиста – «269252 Богданступка».

Львівські