Хрест з 8 гадюками і Святим покровителем: бельгійська традиція з саксонським корінням

11 травня 2025 р. 11:08

11 травня 2025 р. 11:08

Як не дивно, але (на відміну від своїх спадкоємців) маркграф Північної і фундатор Бранденбурзької марок, маркграф Лужиці, герцога Саксонії, очільник дому Асканія-Ангальт,  Альбрехт Ведмідь (нім. Albrecht I. von Brandenburg, більш відомий як Albrecht der Bär, бл. 1100 — † 1170) зображений на більшості статей про нього з печаткою, на якій ми бачим  герб не зазначених територій, а його первинного графства: Балленштедт . На останній ми спостерігаємо лицаря зі списом, мечем і щитом, на якому зображено роздвоєний хрест із завитими кінцями та трьома кульками: дві у верхній частині над одній по центру (на топ-ілюстрації виділено нами червоним). Напис по периметру печатки: 'Adelbertus D(e)i gr(ati)a marchio' ( укр. «Адельберт, з Божої милості маркграф» ).

Роздоєні хрести є сталим геральдичним символом Сереньовіччя. Втім що саме вони уособлювали? Розглянемо, приклад об'єднаного муніципалітету Сіттард-Гелен (нід. Sittard-Geleen; лімб. Zittert-Gelaen) у провінції Лімбург на південному сході Нідерландів (утворений у 2001 р. з колишніх муніципалітетів Сіттард, Гелен і Борн).

Герб міста Сіттард

Перший герб Сіттарда був офіційно затверджений 20 жовтня 1819 року Вищою Шляхетською радою (Hoge Raad van Adel) для муніципалітету Сіттард у нідерландській провінції Лімбург. Блазон: «У лазуровому полі — вісім золотих зміїних голів. Щит увінчаний золотою короною» (у блазоні при цьому не зазначено, що деякі з голів з'єднані попарно й дивляться одна на одну — саме в такій формі зміїні голови утворюють хрест, чиї кінці закручені всередину). Хоча в описі це не вказано, щит увінчаний саме маркізькою короною (корона з п’яти видимими листками). Очевидно, що герб уже використовувався муніципалітетом до його офіційного визнання. Втім, існують первні сумніви щодо його достовірності, оскільки печатки судової палати (schepenbank) Сіттарда з XIII століття зображують якореподібний хрест (ankerkruis) або схожий символ, проте не зміїні голови. На думку дослідника Хартемінка (Hartemink) , ідеться про завитий хрест із фігурою апостола Петра позаду.

У 1321 та 1664 роках використовувалися печатки, на яких зображено лише хрест без супровідних елементів. У 1734 році застосовувався герб, подібний до першого герба, затвердженого Вищою радою шляхетства. Але на цьому печатці зміїні голови були зображені так, що вони самі утворювали хрест, дивлячись одна на одну, а не формували його простором між ними.

Пізніше, 23 серпня 1982 року, Сіттард отримав новий герб згідно з Королівським указом. Блазон: «У золотому полі чорний завитий хрест (krulkruis); у червоній базі щита — три золотих ламаних балки (chevrons). Щит увінчаний золотою п’ятилисною короною». Кінці рамен у цьому випадку завиваються назустріч одне одному.

Герб Амстенраде

Щит перетятий вертикально: у першій частині — в червоному полі срібний хрест із двома голівками змій на кінцях рамен; у центрі — малий щиток срібного кольору з трьома червоними круглими фігурами (дві над однією). У другій частині — розтятий і перетятий на чотири срібні поля: у першому та четвертому — чорний лев із двома хвостами, із золотою короною, червоним язиком; у другому та третьому — чорна трикутна борона. Щитотримач: Свята Гертруда в натуральному кольорі, вбрана в чорний чернечий габіт, із золотою німбом навколо голови, тримає в лівій руці золоту єпископську палицю, по якій вгору лізуть три миші.

Історія

Хрест із зміїними головами історично походить із герба роду ван Гейн (Van Huyn) , який був першим, хто правив сеньйорією Амстенраде (на іл. нижче - ліворуч ). Ліва половина щита, поділена на чотири частини, запозичена з герба роду де Маршан (De Marchant або De Marchant et d'Ansembourg ), що правив останнім. У 1537 р. судовий округ (schepenbank) Ойрсбека, до якого також належав Амстенраде, був закладений родині ван Гейн, яка викупила його у 1610 р. Ще через 44 роки ця територія була перетворена на графство Амстенраде-Гелен (Amstenrade-Geleen) . Свята Гертруда є покровителькою Амстенраде. Малий щит із трьома червоними колами походить із герба Принтгагена (Printhagen).

Вперше муніципалітет розглядав затвердження герба у 1896 році. Цей варіант містив лише герб родини ван Гейн (себто тільки хрест із головами змій) на щиті, увінчаному п’ятилисною короною. Поруч був ще один щиток із гербом д’Ансембур (D'Ansembourg), також увінчаний п’ятилисною короною. Обидва щити були з'єднані стрічкою, яку тримала свята Альдегона (Sint Aldegonda) . Висновок Вищої шляхетної ради (Hoge Raad van Adel) щодо цього проєкту був негативним. Натомість були запропоновані два альтернативні варіанти, що також зберігали історичну основу: а) щит поділений: на одній половині — парафіяльна свята, на іншій — герб Д’Ансембурга (герб Ван Гейна в цьому варіанті виключався); б) також поділений щит: зліва — герб Д’Ансембурга, під ним — герб Ван Гейна з Амстенраде; справа — парафіяльна Свята.

Через 25 років після першої заявки муніципалітет все ж таки обрав новий, четвертий варіант герба, який згодом і було затверджено — це був трохи спрощений і менш перевантажений проєкт порівняно з тим, який громада воліла спочатку.

Рід ван Гейн з Амстенраде

Huyn van Amstenrade вже у XIV столітті був назвою лицарського роду, що походив із земель Валькенбурга (Land van Valkenburg). Найдавнішим відомим представником цього роду був Сервеас Гейн (Servaes Huyn) з Анстенраде, який згадується у 1350 та 1366 роках як ленник герцога Брабантського.

Основний герб роду Huyn van Amstenrade містить у червоному полі срібний хрест із головами змій (slangenkruis), а поверх нього — срібний щиток (нід. hartschild) з трьома червоними кулями (дві над одною). Малий щит походить від родини Принтгаген (Printhagen). Над шоломом в короні піднімається срібний дракон.

Аристократичний рід Huyn з часом поділився на чотири основні гілки:

• Huyn van Amstenrade
• Huyn van Geleen (гілка з часом дала герб місту Гелеен )
• Huyn van Maastricht
• Huyn van Rivieren (у Вурендаалі)

Міський герб Гелеена

Щит розтятий і перетятий на чотири поля: у червоних першому та четвертому —

I та IV чверті — червоне поле з розміщеним у центрі срібним змієподібним хрестом (slangenkruis) з вісьмома зміїними головами.

II та III чверті — срібне поле з трьома червоними кулями (у розташуванні 2 над 1), взятими з малого щита роду Huyn.

Таким чином, родовий герб Huyn повторюється у міському гербі Гелеена.

Після злиття муніципалітету Гелеен із Сіттардом у 2001 році в одну громаду, старий міський герб втратив офіційний статус. Нова громада Сіттард-Гелеен на сьогоднішній день не має затвердженого герба, однак змієподібний хрест зберігає важливе символічне значення та займає чільне місце на прапорі громади.

Герби Меркельбеку та Ондербанкену

Герб Меркельбек був наданий 22 вересня 1892 року Вищою радою дворянства лімбурзькому муніципалітету Меркельбек. У 1982 році Меркельбек був об'єднаний з муніципалітетом Ондербанкен. В результаті від муніципального герба відмовилися. Хрест з головою змії можна знайти на гербі Ондербанкена (див. на іл. з гербом ван Гейн, він — праворуч).

Сучасне використання герба

Герб роду Huyn досі використовується в символіці низки міст та сіл. Зокрема, його елементи присутні в гербах:

• Амстенраде
• Бінгелраде (Bingelrade)
• Брунссум (Brunssum)
• Ябек (Jabeek)
• Меркелбек (Merkelbeek)
• Ойрсбек (Oirsbeek)
• Ондербанкен (Onderbanken)
• Шіннен (Schinnen)
• Шінфельд (Schinveld)
• Спаубек (Spaubeek)

Нижче приводимо декілька з них:

Львівські