Мистецтво невизначеності: чому не знати — це не страшно, а корисно

12 травня 2025 р. 15:55

12 травня 2025 р. 15:55

Чи можемо ми виміряти, а отже, й зрозуміти невизначеність? Відомий британський учений Девід Шпігельгальтер вважає, що можемо, якщо застосуємо для цього статистичні методи.

Джерело: huxley.media .

Сер Девід Джон Шпігельгальтер — британський статистик. Нині є головою Вінтонівського центру дослідження ризиків у Кембриджському університеті / turing.ac.uk

Практична користь від правильно зрозумілої та інтерпретованої статистики величезна: якщо суспільство буде адекватно поінформоване про виклики та ризики, воно зможе їм протистояти.

У новій книжці «Мистецтво невизначеності: як керувати шансом, невіглаством, ризиком і удачею», рецензію на яку розмістив міжнародний науковий журнал Nature, Шпігельгальтер узагальнив підсумки свого багаторічного досвіду в галузі статистичного аналізу.

Д евід Шпігельгальтер — професор Кембриджського університету, багато років працює над поліпшенням статистичних методів. За особливі заслуги в галузі статистики він був нагороджений орденом Британської імперії, а 2014 року навіть посвячений у лицарі. Таким чином Велика Британія оцінила його внесок в інформування суспільства про те, як працювати з різного роду ризиками. Зокрема, в галузі клімату або медицини.

У книзі «Мистецтво невизначеності…» Шпігельгальтер ставить питання: як ми можемо використовувати статистичні дані та статистичний аналіз для прийняття обґрунтованих рішень в умовах невизначеності? Вчений стверджує, що адекватна оцінка ризиків і шансів неможлива поза критичним мисленням. Найкращий вибір ми робимо саме тоді, коли користуємося цим інструментом.

Британський статистик пропонує своїм читачам завжди ставити під сумнів будь-які свої припущення. Оскільки відповіді навіть на, здавалося б, найпростіші запитання можуть бути напрочуд складними. Критичне мислення — штука для мозку досить енерговитратна.

Недивно, що більшість людей йде «економним» шляхом і намагається в боротьбі з невизначеністю спертися на власну інтуїцію. Однак у цього методу, на думку вченого, існує купа недоліків та обмежень, не сумісних з усвідомленим вибором.

Тому Шпігельгальтер пропонує замінити інтуїцію аналізом, заснованим на доказах. Наше життя являє собою досить складну комбінацію — шансу, невігластва, ризику й удачі. Складно взаємодіючи одна з одною, ці чотири «сили» формують наше з вами життя. Найнеприємніше — роблять вони це найнесподіванішим чином, віддаючи нас під владу невизначеності.

Невизначеність — це свого роду порочне подієве коло, за рамки якого вийти надзвичайно складно. Щоб продемонструвати його природу, можна звернутися до однієї давньої китайської притчі. У ній ідеться про старого мудрого селянина, єдиним надбанням якого був кінь. Без нього він би не зміг ані орати, ані сіяти.

Одного разу цей кінь зник. Жителі села почали один поперед одного співчувати втраті старого й жаліти його. Але старий мудрець відповідав: «Звідки ви можете знати, що кінь, який утік, — це саме втрата, а не придбання?» Односельці дуже дивувалися з цих його слів. Аж ось якось вони стали свідками дива — домашній кінь, що втік, не просто повернувся до господаря, а й привів із собою дикого приятеля.

Жителі села стали вітати старого з неймовірною удачею — тепер у нього цілих два коні! Та мудрець, демонструючи критичне мислення, поставив їм чергове запитання: «Звідки вам відомо, що це удача?» Подальша історія, як ви вже здогадалися, побудована за циклічним принципом: удачі та невдачі нескінченно змінюють одна одну. Виходить, що немає ні однозначно поганих, ні однозначно хороших подій, оскільки кожна наступна кидає виклик попередній.

Спершу Девід Шпігельгальтер хоче донести до нас одну, на перший погляд, просту, але для багатьох із нас доволі нетривіальну думку — невизначеність не є тією властивістю, що внутрішньо притаманна події. Про це саме, але дещо по-іншому говорив і видатний австрійсько-британський філософ Людвіг Вітгенштейн: «Світ не має стосовно нас жодних намірів».

Приписуючи подіям ті чи інші властивості, зокрема й невизначеність, ми, власне, не проникаємо в їхню суть. У цьому «приписуванні» знаходять відображення лише знання, точка зору і припущення людини, яка намагається зрозуміти й передбачити події.

Саме тому «суть» події може уявлятися різним людям по-різному. Навіть коли обставини абсолютно ідентичні, уявлення про них можуть значно варіюватися від ситуації до ситуації. Усе залежить від того, що ми знаємо або не знаємо в даний проміжок часу.

Згідно з Девідом Шпігельгальтером, невизначеності можна розділити на два основні типи. Перший — це так звана «алеаторна невизначеність». Тобто те, чого ми точно не можемо знати. Другий тип — «епістемічна невизначеність».

Це те, чого ми поки що не знаємо. Науковець вважає, що якщо ми хочемо ухвалювати свідомі, обґрунтовані рішення, нам варто навчитися розрізняти ці два типи невизначеності та розуміти їхню внутрішню динаміку. На думку Шпігельгальтера, «алеаторна невизначеність» часто непереборна.

Це означає, що її можна не брати до уваги. А ось з «епістемічною невизначеністю» можна працювати. Варто спробувати її мінімізувати. Найкраще це робити за допомогою збору статистичних даних, уточнених моделей або глибшого аналітичного дослідження.

Але що ж, окрім вищесказаного, потрібно для того, щоб зробити правильний прогноз? Шпігельгальтер наполягає, що головною умовою для точного передбачення є смиренність. Насамперед перед імовірністю неповноти власного знання. Ми живемо в епоху, коли стосовно науковців формуються певні соціальні очікування.

Зокрема, очікується, що наука в змозі все пояснити раціонально, розширюючи тим самим зону невизначеності. Однак, за Шпігельгальтером, суспільству необхідно принципово визнати той неспростовний факт, що наші знання мають і, найімовірніше, завжди матимуть певні межі.

Навіть найскладніші та найдосконаліші статистичні інструменти, на основі яких робляться, наприклад, економічні та кліматичні прогнози, можуть виявитися дуже крихкими. Вони будуть радше ближче до припущень, ніж до передбачення безальтернативної версії події. Проте науковець стверджує, що прогнозування приносить користь навіть у разі, якщо прогноз виявився неправильним.

Суспільству потрібна свого роду реабілітація, прийняття невизначеності. Якщо щодо припущень існуватиме чесність і прозорість, якщо буде розуміння обмеженості прогнозних моделей, це жодним чином не знизить авторитет учених. Навпаки, суспільна довіра до них зросте. Тому що люди почнуть робити більш поінформований і тонкий вибір, який призведе до кращих результатів.

Шпігельгальтер вказує також на існування «глибинної невизначеності». Скажімо, зараз багато хто намагається передбачити, який вигляд може мати штучний інтелект через 25 років. Однак потрібно чесно визнати, що всі можливі сценарії розвитку подій ми передбачити не в змозі. Ми навіть не можемо присвоїти цим подіям коефіцієнт імовірності!

Смирення, необхідне для прогнозної діяльності, являє собою чесне визнання нашого фундаментального невігластва. На жаль, воно різко контрастує з хибними визначеностями, які часто беруть гору в сучасному публічному дискурсі.

Можна сказати, що ми живемо в «епоху дезінформації», коли двозначність у комунікації може суттєво підірвати довіру. Наприклад, коли вчений вимовляє фразу «повінь відбувається раз на 100 років», він має на увазі зовсім не те, що ця подія трапляється один раз на століття.

Певно, він намагається сказати про ймовірність цієї події. Тобто про те, що з імовірністю 1% вона може статися в будь-який конкретний рік.

Шпігельгальтер закликає всіх нас вчитися «мистецтву невизначеності». Невизначеність — це не хвороба буття і не аномалія, яку необхідно будь-якими шляхами усувати. Натомість її варто навчитися приймати й розуміти.

Адже насправді нею просякнуто все навколо: від нашої повсякденності до глобальних викликів, як-от зміни клімату або пандемія. З огляду на серйозність подібних ризиків невизначеність потребує нашого розуміння, а не дискредитації.

Лише приймаючи її як невід’ємну частину життя, ми навчимося керувати нею під час ухвалення особистих або формування політичних рішень.

Оригінальне дослідження:

• How to navigate uncertainty in an unpredictable world

Львівські