Нардеп Власенко щемливо привітав Київ

25 травня 2025 р. 18:39

25 травня 2025 р. 18:39

Фото Руслан Заєць

З Днем міста

Нардеп Сергій Власенко щемливо привітав Київ з Днем міста

Про це він написав у соціальних мережах, пише Четверта студія .

«Я львівʼянин, який ось уже 28 років живе в Києві. Переїхав сюди в 1997 році, перед тим «маючи все» у Львові: 30-ти річну історію життя, родину, друзів, невеликий бізнес, юридичну практику, що приносили стабільний дохід.

І одразу відчув, що Київ-це місто із своїм не простим характером.

Київ зустрів жорстко: зйомною квартирою (вона ж офіс), яку орендували на двох, а потім на трьох, необхідністю починати все нуля, відсутністю роботи, залишками «буремних 90-х» (хто тоді жив, той мене зрозуміє), шаленими (за Львівськими мірками) цінами, невисокими зарплатами, зародками юридичного бізнесу. Таке собі все ще «класичне пострадянське місто». Вразив своїм розміром базар на «Олімпійському».

Напевно тоді це і був «символ Міста»..Але ми були молоді і затяті…. Хотіли всього і одразу. Часи були складні, але цікаві. І тут ще дефолт 1998-го:-)) і знову все з початку. Але повторю: ми були молоді і затяті. Так було не лише у нас. Так жило Місто.

Та й звикати до великого міста, після компактного, європейського Львова із його кавою, «добрий день» на кожному кроці було важко.

Інший ритм життя і інші відстані. Але очевидно, що Київ має свою магію і потрошку Місто почало нас приймати, а ми почали приймати Місто.
Я памʼятаю Київ різним. Памʼятаю Київ кінця 90-х – початку 2000-х, коли почали відкриватися перші «не радянські» магазини, ресторани. Закривалися базари. Зник базар на «Олімпійському».

Потрошку життя покращувалось.

Памʼятаю Київ листопада-грудня 2004- весь помаранчевий. І машини і люди, стрічки, кульки шарфи… наметове містечко на Майдвні, Верховний Суд… Місто мало помаранчевий колір..Натовп людей. Ейфорія зашкалювала. Всі люди брати. Звичайно все було не так просто. Але атмосфера і надії……

Памʼятаю Київ 2007-2008 років-реальний розквіт. Різні невеликі бізнеси, Магазини, ресторани зʼявляються, як гриби після дощу, машин (здебільшого не дорогих і очевидно взятих в кредит, а «мерседеси» нікуди і не зникали) стільки, що просто жах.. Перші корки на дорогах…. Місто того часу було абсолютно яскравим.. Київ став європейським містом.
Памʼятаю Київ періоду Януковича. Бізнес розгублений, всі чекають, що буде завтра. «Віднімуть бізнес чи не віднімуть?» це, напевно, було найчастіше питання того часу. Плюс результати світової кризи кінця 2008 року..
А ще Черновецький. Це був реальний феномен. «Як Місто мого його обрати?» це теж було питанням того часу

Памʼятаю Київ осені 2013. Натовп на вулицях, але цього разу точно не «всі люди-брати». Скоріше «тут ми, тут вони»… Жизнєвський, Негоян-одні із перших жертв.. Кров…. Місто стало сірим…Але таке враження, що Місто нас захищало. І звичайно мужні кияни.Небесна Сотня.. Вони загинули в Києві, хоча були родом і жили в різних куточках України

Памʼятаю Київ COVIDний-пустий, як у постапокаліптичному кіно..

А потім було 24.02.2022……

Добре памʼятаю довгі черги на виїзд із Міста

Пусті вулиці, відсутність людей. Памʼятаю, як 24 лютого сірою масою (із сірими обличчями та в темному одязі) пустими вулицями міста зїзжалися в парламент депутати.

Все місто перекрите. Через кожні метрів 100 – блок-пости. Суворі обличчя хлопців із автоматами: «Привіт. А, це Ви, проїжджайте»…

Памʼятаю подвірʼя Головного управління поліції, де 24.02. за наказом тодішнього міністра МВС отримав свій автомат і вирішив, що я нікуди не поїду, а залишусь в Місті. Ворожі ДРГ… комендантська година, яка тривала по декілька днів. Щоденні поїздки по пустому місту. Закриті магазини, зачинені всі громадські заклади

Перекриті мости. Перші прильоти… місто жило можливістю того, що москалі зайдуть в Київ…Місто було на сторожі…

Тепер Київ попри війну, попри майже щоденні прильоти, попри загибель людей- живе.. Місто, зранене від руйнувань , живе і допомагає ЗСУ, наближаючи нашу Перемогу.

Він різний, наш Київ.. Завжди був різним і буде їм завжди. І абсолютно шалені кияни. Сьогодні це ваше свято. З Днем міста вас, кияни. Успіхів вам і перемог.

Чи можу я себе назвати 100 відсотковим киянином? Не знаю. Я львівʼянин, який живе в Києві 28 років. Але я люблю це Місто. І сьогодні можу щиро сказати, що це моє Місто.. Так само, як і Львів. Ну, може майже-майже-майже так само:-)))

Із Днем народження тебе, моє Наше Місто!

Дуже хочу побачити Київ в такому стані в якому ми, його мешканці, Його ще не бачили: святкуючим Перемогу у цій жахливій війні. Знаю, що так буде. Впевнений», – написав Власенко.

Коментарі

Позначки: Київ , Сергій Власенко

Львівські