Кіно, театр і дискотека: історія жовківського «Сокола»

04 червня 2025 р. 16:30

04 червня 2025 р. 16:30

Нещодавно Львівська обласна рада відсудила приміщення колишнього гімнастичного товариства «Сокіл» у Жовкві. Впродовж XX ст. ця будівля слугувала для розваг місцевої молоді та військових різних армій. Над її відновленням і пристосуванням тепер буде думати жовківська громада та обласна влада. Тим часом ZAXID.NET розповідає історію цього будинку.

Неокласицистична будівля на новій вулиці

Якщо більшість будівель центру Жовкви збудована в епоху Ренесансу , то вулиця, на якій спорудили «Сокіл», з’явилася лише у XIX ст. Її назвали на честь місцевого старости Ланікевича, який багато доклався до розбудови цієї дільниці міста і, зокрема, спорудження самого «Сокола» там.

Вулиця Ланікевича, нині – Воїнів УПА (фото з сайту Polona)

Ця будівля, схожа на давньогрецьку, вирізняється серед інших своїми класицистичними формами, масивним портиком з чотирма доричними колонами. Як розповідають автори історичного атласу «Жовква», «Сокіл» збудували у 1897-1898 роках. Проєкт створив жовківський архітектор Віктор Юффе. Різьбу на фасаді та в інтер’єрі виконав скульптор Станіслав Чапек.

Глядацька зала могла розмістити 300 глядачів, ліворуч і праворуч від неї були інші менші приміщення. Загальна площа становила понад 1000 м ² . Сцену могли орендувати для концертів та вистав інші національні громади Жовкви, окрім поляків.

Спорт і військові

Будинок гімназійного товариства «Сокіл» був частиною спорткомплексу разом зі стадіоном, що примикав до прогулянкової алеї королівських валів. Там проводили різноманітні змагання та інші події.

Польський «Сокіл», як і схожі організації українців, чехів, пропагував гімнастику, спорт і здоровий спосіб життя, водночас виховуючи молодь у патріотичному дусі. Жовківський «Сокіл» входив до львівського гнізда. На клумбі перед головним входом була могила невідомого солдата, встановлена 1919 року.

Далі на цій же вулиці в часи Австро-Угорської імперії були військові казарми, манеж, шпиталь. У Першу світову там дислокувався штаб і дивізіони 15-го драгунського полку ерцгерцога Йосифа цісарсько-королівської кавалерії Австро-Угорщини. Тож «Сокіл» також часто використовували військові австро-угорської армії. Збереглися архівні світлини з ними на фоні цієї будівлі.

Театр і кіно

Як використовували «Сокіл» перша радянська влада (1939-1941), згадує у своїй книжці Клара Крамер – одна з жовківських єврейок, що пережили Голокост. Вона пише про концерт у «Соколі», на якому виступала її молодша сестра та інші школярі. Це був типовий пропагандистський концерт на честь радянської влади, куди прийшло найвище партійне керівництво. Діти виступали у блакитних моряцьких костюмах, що були шкільною формою, і червоних піонерських галстуках. Співали українських та російських народних пісень.

« Нашу оперу, “Сокіл”, щойно пофарбували. Із фриза звисали величезні афіші з оголошенням про концерт. Стільки машин я ще в житті не бачила. Вулиця була вщерть заповнена до блиску натертими авто. Кожну машину охороняв окремий загін солдатів. Машини належали комісарам, які позаймали усі великі будинки на Залізничній вулиці [тепер – Бандери], одразу за замковими мурами навпроти парку. Попередніх власників убили або вислали до Сибіру », – пише Клара Крамер.

В інтер’єрі «Сокола» дівчина згадує «люстри, які відкидали озерця танцівливого світла», червоні вельветові стільці, балкон і ложі. На концерті грав військовий оркестр. До совєтів у «Соколі» також показували голлівудські фільми.

Будинок офіцерів та дискотека

У повоєнні часи будинок гімнастичного товариства перетворили на клуб військового гарнізону радянської армії, а згодом його використовували як будинок офіцерів. Там влаштовували урочисті партійні пропагандистські події та концерти. З кінця 1970-х у колишньому «Соколі» почали крутити дискотеку.

Будівля на нинішній вул. Воїнів УПА, 13 є пам’яткою місцевого значення. Після відновлення її планують використовувати як молодіжний, культурний та ветеранський центр.

Більше пам’яток архітектури Жовкви можна знайти у цій публікації .

• Жовква
• пам'ятки архітектури
• Архітектура
• Краєзнавство

Львівські