Охоронець минулого: зберігач фондів про роботу в Нагуєвичах і артефакти, які чекають свого часу

28 червня 2025 р. 10:38

28 червня 2025 р. 10:38

У серці мальовничих Нагуєвичів, де народився Іван Франко, розташований музей, присвячений його життю та творчості. Тут кожна річ має свою історію. А ще — людей, які її бережуть. Одним з таких «охоронців минулого» є Назарій Юрчишин — молодий, але вже досвідчений зберігач фондів.

Ця стаття є частиною матеріалів Дрогобич .City на тему “Незвичайні професії сучасних дрогобичан”. Присвячена вона зберігачу фондів — досить рідкісній професії не тільки для Дрогобича.

Усе почалося з його любові до історії. Назарій навчався на історичному факультеті, де захопився дослідженням минулого та розумінням, як воно впливає на сьогодення. Після закінчення університету він дізнався про вакансію музейного наглядача в музеї Івана Франка у Нагуєвичах. Більше року Назарій працював на цій посаді: стежив за експозиціями, зустрічав відвідувачів, проводив екскурсії.

Назарій Юрчишин Автор: Архів героя

Згодом йому запропонували нову роль — стати зберігачем фондів. Ця посада стала логічним продовженням його шляху: «Головне — збереження культурної спадщини. А наше, як фондовиків, щоб саме ми її зберігали», — каже Назарій.

Хто такий зберігач фондів?

Зберігач — це серце музею. Саме він відповідає за прийом і опис нових експонатів, створення фондової картки, де вказують характеристики експонату: вік, матеріал, розміри, стан. Саме він ухвалює рішення: чи предмет зберігати у фондосховищі, чи відправити на реставрацію.

«На мою думку, головна функція зберігача в Україні — по максимуму зберегти все, що є, поповнювати та популяризувати фонди», — додає Назарій.

Що відбувається за лаштунками музею?

Робочий день Назарія починається з огляду фондів і перевірки, чи є термінові завдання. Якщо потрібна підготовка виставки, він бере активну участь у відборі предметів, їх пакуванні, транспортуванні та оформленні.

«Ми займаємося практично всією роботою в музеї: від технічної до наукової», — пояснює він.

Фонди музею поділяють на три основні групи: книжковий — це книги, архіви, видання про Івана Франка: художній — портрети, графіка, ілюстрації; меморіальний — особисті речі Франка, предмети побуту його доби. Остання група вважається найціннішою.

Нові виклики — і нові рішення

Серед головних викликів Назарій називає збереження експонатів у належному стані. Це контроль вологості, температури, рівня кисню у приміщеннях. Але сьогодні з цим допомагає техніка:

«З новими технологіями стало легше: є вологопоглиначі, які підтримують стабільний рівень, спеціальні прилади вимірюють рівень кисню, аби не було надлишку вуглекислого газу. Уся документація тепер у цифровому форматі: фото, характеристики, опис. Щоб у разі пошкодження знати, як виглядала річ спочатку», — розповідає Назарій.

Назарій Юрчишин Автор: Архів героя

Не все, що цінне, на виду

Часто найцікавіші речі — не на виставках, а в глибині фондосховища. Там, у тиші та під контролем умов, зберігаються безцінні артефакти, які ще чекають свого часу, щоб знову зазвучати в експозиції.

У Нагуєвичах Назарій Юрчишин не просто працює: він щодня оберігає живу пам’ять про минуле. Таку, яку завтра побачить новий відвідувач, але яка вже сьогодні потребує уваги, знання і турботи.

Олександра Джавала

Будьте з Дрогобич .Сity у соцмережах:

💛 Facebook — креативи та обговорення;

❤️ Instagram — відео та цитати.

Львівські