Україна втратить 23 млрд доларів через закон про обмеження для НАБУ і САП

24 липня 2025 р. 15:20

24 липня 2025 р. 15:20

Ухвалення законопроєкту №12414, який ліквідовує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), може серйозно вплинути на отримання Україною макрофінансової допомоги та євроінтеграцію. Брак коштів на наступний рік може становити 23 млрд доларів. Про це йдеться в дописі «Ціни держави» – просвітницького проєкту аналітичного центру «CASE Україна», який роз’яснює українцям скільки коштує їм держава і куди йдуть їхні податки.

Зазначається, що лише для більш-менш стабільного функціонування держави потрібно близько 40 млрд доларів щороку. Станом на 15 липня Україна отримали 23,7 млрд (здебільшого, це кошти ЄС), десь половина від необхідних коштів для підтримання «стійкості».

« Решта коштів на цей рік навіть із запасом на 2026-й нам обіцяна, але після такого повороту по антикорупційним інституціям висока ймовірність як мінімум тимчасового призупинення фінансування », – наголосили аналітики.

За їхніми словами, крім бюджету підвішеним стало питання валютної стабільності. НБУ витрачає 2–3 млрд доларів щомісяця на субсидування поточного курсу гривні. Це шалені витрати навіть в умовах, коли зовнішнє фінансування в досить щедрих обсягах гарантовано до середини наступного року.

« Якщо уявити, що ця допомога хоча б тимчасово ставиться на паузу, валютний ринок будуть чекати американські гірки, а якщо ще й окресляться чіткі проблеми з фінансуванням на 2026-й, то курс гривні невдовзі перейде на нові «більш вигідні рубежі », – йдеться в дописі.

Непокрита міжнародною допомогою потреба у фінансуванні на наступний рік може становити 23 млрд доларів, і поки одним зі способів виходу з цієї ситуації є домовленість з ЄС напряму фінансувати оборонні видатки України, зазначили аналітики «Ціни держави». « Це є особливо чутливим політичним питанням в Європі, враховуючи позицію угорського та словацького режиму й такі рішення потребують підтримки всіх країн-членів та впевненості в тому, що Україна здатна ефективно та прозоро витрачати кошти », – зазначили вони.

Призупинення фінансової чи військової допомоги Україні наразі не розглядається, але за умов саботування антикорупційних реформ його можуть відкласти на невизначений термін. Це означає невиконання плану доходів бюджету-2025, 18 % з яких становить соціальна допомога, яку повністю покривають міжнародні партнери. «Якщо очікувані транші не надходитимуть, НБУ буде змушений збільшити продаж валюти з резервів, щоби утримувати курс, що призведе до інфляції», – йдеться в дописі «Ціни держави».

Наслідки битимуть по кишені пересічних громадян, що може призвести до ще більшого падіння довіри до влади й вплинути на мобілізаційний потенціал населення, наголосили економісти.

Як зазначила провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій, Україна протягом усіх років війни отримувала кошти від ЄС за принципом «гроші за реформи». Відкат реформ, зокрема антикорупційної – це ризик загальмувати фінансову допомогу або отримати менше, а також перепона на шляху до членства в Європейському Союзі.

«Антикорупційні органи – це частина переговорного кластеру 1 «Фундаментальні сфери» в нашій Євроінтеграції. Їхня незалежність – це важливо для принципів, визначених там. А також в цьому ж кластері демократичні принципи. Таке рішення закриває можливість відкриття нам кластеру 1, щоб почати насправді переговори з ЄС про членство. Без відкриття цього кластеру, не можливо відкрити інші кластери», – зазначила економістка.

Нагадаємо, Верховна Рада 22 липня схвально проголосувала за законопроєкт 12414, що передбачає обмеження в роботі Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Документ перетворює ці органи на залежні від генерального прокурора інституції. Закон набув чинності 23 липня.

Громадськість та активісти одразу заявили про небезпеку того, що таким чином президент України через «свого» генпрокурора зможе контролювати усі відкриті справи проти людей зі свого оточення.

Проти підписання законопроєкту спікером парламенту Русланом Стефанчуком та президентом Володимиром Зеленським Україною прокотилася хвиля протестів . Опісля голова держави заявив, що триває підготовка президентського законопроєкту, який має гарантувати незалежність антикорупційних інституцій.

24 липня у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає скасування положень скандального закону.

• євроінтеграція
• НАБУ
• Новини Хмельницького
• Новини Чернівців
• Новини Закарпаття
• Новини Тернополя
• Новини Івано-Франківська
• Новини Волині
• Новини Рівного
• Держбюджет
• Фінанси
• Реформи
• САП

Львівські