Син загиблого Ярослава Рущишина оприлюднив батькове «домашнє завдання» для суспільства

28 липня 2025 р. 20:43

28 липня 2025 р. 20:43

27-річний син Ярослава Рущишина Гнат оприлюднив «домашнє завдання» від свого батька, яке адресував його послідовникам. Так він називає ті принципи, на яких будував своє життя Ярослав Рущишин і до яких закликав прислухатися інших і продовжувати справу тата. Своєрідний моральний заповіт Гнат Рущишин озвучив у промові на похороні свого батька, який відбувся 28 липня в УКУ. Згодом на прохання друзів він опублікував його на фейсбуці.

Далі пряма мова:

«Дехто з вас у своїх соціальних мережах називав батька вчителем, наставником. Тому сьогодні, користуючись нагодою, будучи в його улюбленому, рідному нам, Українському католицькому університеті, в пам'ять про нього, я проведу замість нього останній урок.

Якщо глянути на татову працю, то в ній є три основні риси.

Перша – візійність . Тато мав неперевершену здатність бачити потенціал у всьому, бачити майбутнє, думати про нього і жити з ним. Він бачив ціль, можливо, не завжди її відкривав іншим, але йшов маленькими кроками поступово до неї, і вів нас за собою до цієї цілі.

Друга риса – глибина . Тата точно не можна назвати стартапером. Швидкість він любив, але реалізовував її іншим чином, дуже по-своєму, компенсуючи адреналін різними історіями про пригоди і так далі. Всі татові проєкти були наповнені певними сенсами і змістом. Він нічого не робив просто так, у всій його діяльності проявлялася якась суть. Він шукав суть швидше, ніж ми всі, намагався реалізовувати її сповна, і також тягнув нас за собою.

І третя риса – це сталість . Окрім змісту, тато шукав можливість зробити кожен свій проєкт, кожну свою діяльність сталою, щоб не виникало все надарма. Він жалівся, що не має часу читати художню літературу, бо є стільки більш прикметних і важливіших книжок. І це все було для того, щоб творити не просто візію майбутнього, а саме майбутнє.

Мій тато міг знаходити слова, відчувати настрій спільноти. Одного разу, будучи в стінах Українського католицького університету на щорічній зустрічі зі стипендіатами, після багатьох натхненних виступів студентів і жертводавців, дійшла черга до батька. Його слово звучало приблизно так: «Навчання в університеті коштує 100 000 грн. Щоб ви мені кожну копійку відпрацювали. Дякую».

До чого я це все веду? Тато казав, що він не педагог і навчати нікого не буде.

Незважаючи на це, підходом до своєї родини, до друзів, братчиків і сестричок, до всіх, хто вже підійшов від нас, до Марека [друга та партнера Маркіяна Іващишина, — ред.], він залишає нам велике домашнє завдання.

Скоріш за все, тато почав би так: «Вірте в цей світ і довіряйте людям навколо. Читайте, вчіться, творіть, робіть. Робіть для себе, для свого оточення, для своєї громади, для всього суспільства за простими принципами: візія, зміст, сталість».

І так по колу все більше і більше, з помилками і промахами, але робімо. А свята ще будуть і будуть події, і будуть подорожі, і Маланка, і гаївки, і коляда. Коляда точно буде!»

Нагадаємо, у понеділок, 28 липня, на Личаківському кладовищі поховали підприємця та народного депутата Ярослава Рущишина, який загинув у ДТП. Рідні політика просили не приносити квітів на похорон, а зробити пожертву на Український католицький університет, який за життя підтримував Ярослав Рущишин. 57-річний Ярослав Рущишин загинув у ДТП 24 липня на Прикарпатті. Він був за кермом мотоцикла Harley-Davidson та зіштовхнувся з трактором. Обставини трагедії розслідує Державне бюро розслідувань.

• Гнат Рущишин
• Ярослав Рущишин

Львівські