Януш Вітвіцький — митець точності, історик каменю, закоханий у Львів - Львівські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Януш Вітвіцький — митець точності, історик каменю, закоханий у Львів

02 серпня 2025 р. 22:52

02 серпня 2025 р. 22:52

16 липня 1946 року — день, коли світ втратив не просто архітектора, а людину, яка вклала свою душу в зменшене серце великого міста. Януш Вітвіцький — митець точності, історик каменю, закоханий у Львів.

На зображенні може бути: 1 особа, свердлильний верстат та дитяча іграшка

Він народився тут, навчався у Львівській політехніці, досліджував історію архітектури, поєднував мистецтво з інженерією. І понад усе — мріяв показати Львів таким, яким він був у XVIII столітті. Побачивши у Парижі колекцію макетів міст, створену фортифікатором Вобаном, Януш загорівся ідеєю: відтворити Львів 1775 року в масштабі 1:200.

На зображенні може бути: Замок Бран

Макет мав охоплювати 15 метрів у діаметрі — грандіозна пластична панорама, де кожен будинок, храм, мури, вулиці — відтворені з вражаючою точністю. Щоби попередньо все спланувати, він спершу створив меншу версію в масштабі 1:500 — з фортифікаціями й культовими спорудами, без житлової забудови. Для цього досліджував архіви, карти, старовинні креслення, ходив вулицями Львова, розмовляв зі старожилами. Його майстерня — спершу в Політехніці, потім у будинку «Пір року» на Вірменській, 23 — була осердям цієї кропіткої праці.

На зображенні може бути: Рейксмузеум

До 1939 року Вітвіцький створив рельєф середмістя і понад 50 макетів будівель. До 1946 — вже понад 300 масштабних об’єктів, включно з монастирями, церквами, ратушею, міськими мурами. Його команда нараховувала понад 20 осіб.

Він мріяв завершити панораму, вивезти її до Польщі. Але 16 липня 1946 року Януша вбили. Його тіло знайшли на вулиці — за три дні до дозволеного виїзду. Ймовірно, за наказом НКВД. Його дружині, Ірені, все ж вдалося вивезти панораму — її ховали, берегли, реставрували. І тепер вона виставлена у Вроцлаві, нагадуючи: пам’ять неможливо вбити.