Як працює профільна старша школа: досвідом ділиться Стрийський академічний ліцей ім. Андрія Корчака

03 вересня 2025 р. 16:05

03 вересня 2025 р. 16:05

Стрийський академічний ліцей імені Андрія Корчака розпочав впровадження профільного навчання у старших класах ще у 2022 році. З того часу стикнувся з опором батьків і, навіть, директорів інших шкіл. Проте зустрів підтримку міської влади і своїх вчителів. Що таке профільна старша школа, для чого вона, як її впроваджувати, в чому її переваги і з якими викликами вона стикається – діляться стрийські освітяни.

З вересня 2027 року середня освіта в Україні буде працювати за такою структурою: початкові школи (1-4 класи), гімназії (1-9 або 5-9 класи) і академічні ліцеї (10-12 класи). Реформа старшої школи є логічним продовженням реформи Нової української школи (НУШ), яка стартувала ще в 2017 році. Перші “нушівці” пішли в перший клас у 2018 році. Саме в 2027 році вони мають піти до реформованої старшої профільної школи (академічних ліцеїв), де будуть навчатися з 10 по 12 клаcи.

З 1 вересня 2025 року в Україні буде 30 пілотних академічних ліцеїв, які не чекатимуть 2027 року і впроваджуватимуть окремі елементи реформи. На Львівщині таких є три: два у Стрию і один у Шептицькому.

Щоб зрозуміти, в чому суть профільного навчання, як проходить впровадження реформи, на що чекати батькам і старшокласникам, ми звернулися до Стрийського академічного ліцею імені Андрія Корчака. Поспілкувалися тут з директором Іриною Семачок і вчителями. Поговорили на цю тему також з начальником управління освіти Стрийської міської ради Лідією Стасенко та начальником відділу загальної середньої та дошкільної освіти Стрия Романою Ігнатовою.

“Трансформація починається з великого стресу”

“Нещодавно мене запитали, з чого для директора починається трансформація. Я чесно відповіла — з великого стресу” , – так сприйняла старт реформи директор передпілотного академічному ліцеї імені Андрія Корчака Ірина Семачок.

Директор ліцею Ірина Семачок Автор: Наталія Безушко

Ліцей розпочав готуватися до впровадження реформи ще три роки тому: у 2022 році перестав набирати дітей у п'яті класи, в 2023-му році – у перші класи. Водночас сусідня школа стала великою початковою з оновленими комфортними умовами.

Директорка визнає, що завжди підтримувала ідею академічних ліцеїв: “Для мене головне — не початкова школа, а старша. У старшій профільній школі трирічне навчання — це не додатковий рік, а адаптаційний 10-й. Саме ця зміна і перебудувала структуру. Тому я завжди підтримувала 12-річку та окремі академічні ліцеї”.

На старті впровадження реформи, протягом першого тижня внутрішніх комунікацій директорка зрозуміла, що більшість учителів старшої школи підтримують створення академічного ліцею: “Розумієте, вчителі — публічні люди, і їхнє слово має вагу серед батьків. Лише вони можуть донести суть змін, і те, як вони це зроблять, — дуже важливо”.

Коли стало зрозуміло, що підтримка більшості є, розпочали розмови з батьками. Це був складний етап. Частина так і не зрозуміла, навіщо “ламати цю систему”. З батьками спілкувалися адміністрація, вчителі та представники управління освіти. Було багато зустрічей, погроз і скарг — від каміння до судових позовів, але поки до суду не дійшло.

“У першу чергу в ліцей має вірити голова міста і громади. А далі – управління освіти, директор обраної школи та вчителі” , – пояснює Лідія Стасенко і додає, що освітній простір ліцею ім. А. Корчака змінюється саме завдяки місцевій владі. Два роки тому тут почали ремонт спортзалу, на який витратили 2 мільйони 800 тисяч гривень.

Відремонтований спортзал ліцею Автор: Наталія Безушко

У найближчих планах оновлення профільних кабінетів – біології, хімії, фізики: для кожного предмету буде по одному для лабораторних робіт і для теоретичних. “Для проведення уроків хімії буде ще спеціалізоване приміщення з витяжною шафою та необхідним обладнанням” , – зауважує вчитель хімії і біології ліцею Корчака Ігор Біляк. Крім того, тут буде й географічна лабораторія, й STEM-кабінет.

Зараз у ліцеї триває капітальний ремонт, який планують завершити до першого вересня, а уряд дає субвенцію для закупівлі необхідного обладнання.

“Громада бачить, що гроші вливаються, освоюються, що нашим дітям стає комфортніше, стає краще, затишніше та якісніше” , – зауважує директор ліцею.

“Можливість вибору формує характер і відповідальність”

Академічний ліцей буде зосереджуватися на трьох векторах профільної освіти: мовно-літературний, соціально-гуманітарний і STEM.

Директорка пропонує простежити етап формування профілів на прикладі математики: “Математику можна об’єднати з інформатикою — це буде один профіль; з англійською — другий; з інформатикою та фізикою — третій. Майбутні програмісти обирають математику й інформатику, системні адміністратори — математику, інформатику й фізику. Медики ж обирають біологію і хімію. У школі кожен профіль унікальний і не повторюється” .

Цьогоріч найпопулярнішим став історичний. “Я тисячі разів запитаю в дитини: “А ти добре вибрав профіль, а ти точно знаєш, чого ти хочеш?” Як на мене, от саме можливість вибору, право вибору, необхідність вибору, саме це формує характер, відповідальність і все інше” , – наголошує директорка. Як зауважує Наталія Гучко, заступник директора ліцею з навчально-виховної роботи: “60% старшокласників мають розуміння свого майбутнього шляху, для чого їм це. Вони викладаються, їм цікаво, вони займаються самоосвітою. І я бачу в цьому великий прогрес, бо насправді діти готуються не просто до НМТ, а до майбутнього шляху в житті” .

Позитиви від пілотного запровадження профілів вже бачать педагоги. Як зауважує вчитель фізики Лариса Прокопович: “Якщо переді мною клас філологів, то їм не потрібна, наприклад, тема електромагнітної індукції. Їм важливо розуміти загальні принципи побудови світу. Я завжди казала, що має бути профільне навчання, що не всім і все треба” . А вчитель інформатики Роксолана Барабаш визнає: “Перейшовши на старшу школу — чотири 9-ті та два 10-ті класи — відчула значне полегшення. Тепер підготовка до уроків більш сфокусована, без розпорошення на всі вікові групи” .

Вчитель фізики Лариса Прокопович з учнями Автор: Наталія Безушко

Реформа також передбачає, що учні зможуть обирати курси за вибором, які об’єднають дітей у міжкласні групи. Тобто математики можуть обрати курс “Пишемо есе”, бо це їх цікавить, а історики – “Моделювання в біології”. Додатково ліцеїсти матимуть на вибір обов'язковий предмет художнього напрямку: театральне мистецтво, малювання, ліплення з глини, музика.

Зараз адміністрація ліцею залучає вчителів-сумісників, а до формування профілів і вибіркових курсів тут підходять наступним чином: кожен учитель має довести, що здатен працювати з новим змістом і зацікавити учнів.

Лідія Стасенко зазначає: “Я завжди кажу, що вчитель – це така професія, коли треба завжди йти в ногу з часом. Коли молодь обганяє, ти вже не вчитель. Ти вже так, десь позаду. Так чи інакше, природний відбір відбудеться. Діти почнуть записуватися до того вчителя, до якого цікаво” . Саме тому вчителі ліцею Корчака регулярно проходять курси підвищення кваліфікації: як державні, наприклад, у Львівському обласному інституті післядипломної освіти, так і онлайн на платформах EdEra, Prometheus. Ліцей активно співпрацює з Львівським університетом імені Івана Франка, тому вчителі з учнями регулярно відвідують там практичні заняття та вчительські конференції.

Стрийський пілот. Як все починалося

Реформа старшої школи у Стрию стартувала ще у 2022 році: спочатку представники управління освіти поспілкувалися з директором ліцею у Шептицькому, а далі заручилися підтримкою консультантів проєкту "Децентралізація в Україні" та Департаменту освіти.

Впровадження реформи у Стрию складалося з кількох етапів. Спершу провели симуляційну гру, де батьки, учні, депутати, директори шкіл, бухгалтери, працівники управління моделювали освітню мережу громади. Всіх об'єднали в групи і вони мали представити своє бачення освітньої мережі. Звичайно, не обійшлося без суперечок.

Інтер'єр ліцею після ремонту Автор: Максим Козицький

Далі фахівці управління освіти опрацьовували план трансформації мережі. Для цього проаналізували народжуваність з 2017 року, кількість дітей у школах, доступність і потужність закладів, а також спрогнозували кількість учнів, які підуть у 10-й клас. Крім того, врахували витрати на одного учня, середню зарплату вчителів і якість освіти, щоби обґрунтовано визначити, який заклад має стати ліцеєм.

Щоб втілити реформу, створили робочу групу і розпочали відбір шкіл, які мають стати академічними ліцеями, а які залишаться гімназіями і початковими школами.

“Для директорів це був як грім з ясного неба”

Лідія Стасенко розповідає, чим керувалися при відборі академічних ліцеїв: "Ми брали до уваги призові місця на олімпіадах, кількість 200-бальників на НМТ, доступність до закладів освіти та кількість дітей, яку він здатен вмістити. Адже заклад має мати три паралелі: а це орієнтовно 100 учнів на одній".

Спершу академічним обрали Миртюківський ліцей із поглибленим вивченням англійської. Він дає хороші знання, проте знаходиться у сільській місцевості, а діти з міста не захочуть туди їхати. Тому, дослухавшися до рекомендацій Департаменту освіти, академічними ліцеями для Стрия і громади обрали школу №2, яка знаходиться у центрі міста, та ліцей Шептицького, поруч з вокзалом.

11 січня 2022 року пройшла нарада директорів стрийських шкіл, де оголосили, які заклади освіти в перспективі трансформують в академічні ліцеї, а які будуть гімназією чи початковою школою. “Для них це був цікавий день, тому що це був грім з ясного неба. Шок. Для декотрих навіть до сьогодні” , — згадує Ірина Семачок.

Виклики старшої профільної школи

“Я до наших 10-З заходжу з острахом — це ж біологи-хіміки! Коли вони починають голосно обговорювати, наприклад, частини скелету чи людського тіла, я думаю: "Боже, як не можна таким захоплюватися?” А вони реально горять цим!” – не приховуючи емоцій каже директорка ліцею ім. А. Корчака, який уже з 2022 року приймає до себе старшокласників інших шкіл. У 2024-2025 навчальному році тут було понад 400 учнів 10-11 класів, кожен з яких мав по дві паралелі.

“У нас такі лідери формуються, про яких просто не можна було подумати в їхній попередній школі! Колективи, які б і не сказав, що вони можуть раптом здружитися, розумієте? Тут дуже цікаві речі відбуваються. І це треба бачити” , – додає Ірина Семачок.

Не зважаючи на переваги профільної старшої школи, які вона бачить наочно, освітяни визнають виклики, які стоять перед її впровадженням. Перший – це нерозуміння батьків, які керуються переконанням “Не буде школи, не буде села” і не розуміють, що клас на п’ять учнів – це про відсутність конкуренції. “Діти, які потраплять в академічний ліцей, матимуть за ким тягнутися, бо їх буде багато, та ще й тих, хто справді прийшов за знаннями” , – зауважує Лідія Стасенко.

Другий виклик стосується самої дитини, адже щоб вступити до академічного ліцею потрібно змінити середовище: вчитися у новій школі і з новими однокласниками. “Але що таке профільний академічний ліцей? Це поглиблене вивчення тих предметів, які вибирає дитина. А якісну освіту можна дати тільки за рахунок збільшення кількості годин на вивчення даного предмету” , – аргументує пані Лідія.

Бути першими - ще один виклик. “Нам складно, бо ми перші. Дуже важко адаптуватися до чинної правової бази: старе законодавство ще діє, водночас з’являються нові вимоги, які потрібно узгоджувати між собою , – зауважує вчитель ліцею Лариса Пропокович і додає: – У 2027 році має з’явитися нова нормативна база — тоді буде легше” .

Четвертий виклик – нерозуміння реформи зі сторони депутатів, директорів і вчителів шкіл. Коли стрийське управління освіти повідомило про трансформацію директорів шкіл, вони надіялися, що ті невикривлено донесуть цю інформацію до вчителів і батьківських колективів. Але помилилися: директор відповідає за навантаження вчителів, а тому завжди їх підтримуватиме. Власне з цієї причини школи не відпускали учнів у академічні ліцеї, бо втрачали і дітей, і години. Жодна школа не хотіла залишитися без десятого класу.

“Ви розумієте, що оця реформа потребувала пояснення навіть директорам шкіл. Я вже не говорю вчителям. Директорам шкіл! І то не всі хотіли зрозуміти. Чому? Основний аргумент – 2027 рік ще не настав” , – емоційно каже Лідія Стасенко і додає, що часто консультує заклади освіти інших громад, які мають бути академічними ліцеями.

Її головні поради їм: розпочати реформу якнайшвидше; не боятися робити зміни, якщо вони на благо дітей; якісно комунікувати; залучитися підтримкою місцевого самоврядування.

Цей матеріал створено у межах проєкту «Abo Edu: Upgrade School», що втілюється Агенцією медійного росту АБО у партнерстві з Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», що впроваджується в Україні консорціумом у складі ГО DOCCU та PHZH за підтримки Швейцарії. Погляди, висловлені у матеріалі, не можуть вважатись офіційною позицією партнерів.

Львівські