Реформа старшої школи в дії: досвід Стрийського ліцею імені Шептицького

14 вересня 2025 р. 13:55

14 вересня 2025 р. 13:55

“Для нас профільна не є новою , – ділиться директорка Стрийського ліцею “Гімназія імені Андрея Шептицького” Руслана Опришко і додає, – ще в 1996–1997 роках ми запровадили передпрофільну підготовку, щоб учні 7–8 класів уже мали базу для свідомого вибору профілю у 10–11 класах” . Тоді в ліцеї функціонували математичний, іноземний, природничий, економічний профілі. Діти отримували більше годин з профільних предметів і вивчали кілька іноземних мов: англійську, німецьку, французьку, раніше також іспанську та латину.

Трансформація старшої школи у Стрийському ліцеї "Гімназія імені Андрея Шептицького" розпочалася три роки тому: школа подала самозаявку і заклад став одним із 30 майбутніх ліцеїв України, відібраних для апробації нової моделі профільної освіти.

Профільне навчання: трирічний досвід ліцею

Станом на зараз у “Гімназії імені Андрея Шептицького” навчаються учні середньої школи (5-9 класи) і старшої (10-11 класи). Стосовно останніх, то у ліцеї чотири 10-ті класи приблизно по 20 учнів і три 11-ті по 25. Щоб уникнути перетину вікових груп, старші навчаються на першому поверсі, молодші — на другому та третьому. У їдальні організували дві великі перерви: молодші харчуються першими, старші — пізніше.

“Гімназія імені Андрея Шептицького” вже запровадила профільне навчання для старшокласників: у 10-х класах діють іноземний, математичний, хімічно-біологічний та географічний профілі; в 11-х — історичний, іноземний і математичний. Цьогоріч у ліцеї учням надали можливість обирати профілі та курси з переліку, запропонованого МОН. Серед нововведень — географічно-іноземний профіль, який зацікавив багатьох. Його практичність учні пов’язують з туризмом і застосуванням іноземних мов.

У ліцеї пояснюють, що в першому семестрі 10 класу кількість годин на всіх профілях однакова, а з другого семестру 10-го й до 12-го класу на профільні предмети передбачена більша кількість годин. Водночас непрофільні предмети учні вивчатимуть менш інтенсивно. “Наприклад, алгебра в непрофільному класі майже зникає — лишається дві години” , — розповідає директорка Руслана Опришко.

Директорка Руслана Опришко Автор: Наталія Безушко

“Я викладаю історію та громадянську освіту. За новим стандартом базовим буде інтегрований курс всесвітньої історії, історії України та громадянської освіти — три предмети в одному. Це допоможе зберегти достатній рівень знань для тих, кому не потрібно поглиблено їх вивчати, і зекономить час на їх підготовку інших предметів. При правильному підході профільна освіта і профільні класи дадуть свій результат , — пояснює вчитель історії, батько 11-класника, Роман Марунчак, і додає, — після 9 класу складно визначитися з напрямком, адже ще не зрозуміло, ким хочеш бути. Тому у 10 адаптаційному класі можна змінити вибір профілю протягом року" .

Вчитель історії Роман Марунчак Автор: Наталія Безушко

Директорка ж ділиться власним спостереженням: її донька, яка цьогоріч переходить до 10 класу, вже визначила, що в пріоритеті для неї — англійська мова, тоді як щодо математики, фізики чи біології має сумніви, чи справді вони їй знадобляться.

Все ж інтегровані курси допоможуть учням отримати ширше бачення, а не лише вузьку спеціалізацію — переконана керівниця закладу і наголошує: " Ми впроваджуємо сучасну профільну освіту, але при цьому зберігаємо й розвиваємо ті цінності, які були закладені Шептицьким. Це наше обличчя. Кожен заклад має мати свою ідею, не бути шаблонним, а плекати власну унікальність. І головне — працювати. Бо це реально і можливо" .

Без практики ніяк

У ліцеї 10–11 класи з профільним навчанням мають закріплені приміщення на першому поверсі. Третій поверх повністю відведено під STEM-лабораторії, де навчатимуться учні з 5 по 11 класи. Наразі тривають закупівлі обладнання й меблів. Проте, як визнає директорка, вибір обмежений: “Пропонують звичайні радянські стільці: такі, як були у всіх школах. Учнів цим не здивуєш” .

МОН визначає єдину модель кабінету хімії для всіх пілотних ліцеїв: з поділом на зони для теорії та практики. Школа обирає меблі з пропонованих каталогів: демонстраційні столи, лабораторні столи з розетками, витяжні шафи, мийки, яскраві індивідуальні стільці. Все повинно бути лише українського виробника.

Любов Мозіль, вчитель фізики ділиться: “Останнім часом діти менше захоплюються фізикою. Але профільність дасть можливість більше працювати практично: зібрати схему, спаяти, створити щось власноруч. Це стане не лише хорошою базою знань, допоможе учням відчути, що фізика — це не лише формули, а й реальні застосування, а отже, може стати стимулом обрати технічний напрям у подальшому навчанні” .

Вчителька фізики Любов Мозіль Автор: Наталія Безушко

За словами фізикині, випускники, які вступають на літакобудування, часто визнають, що фізика і математика стали для них міцною основою. Тому профільне навчання має бути практичним, щоб учні набували реальних навичок і відчували впевненість у своїх знаннях, що допоможе їм без остраху продовжувати освіту в університеті.

Роксолана Шимків, вчителька хімії, зауважує, що учні дуже люблять практичні заняття, але наразі їх мало через брак обладнання. Все ж із впровадженням профільної освіти ліцей почав забезпечувати необхідне, щоб збільшити кількість практичних занять і допомогти дітям краще розуміти матеріал.

Вчителька хімії Роксолана Шимків Автор: Наталія Безушко

Вчителька додає: “Я була на методоб’єднанні міста і була єдиною, хто розповідав, що у нас діти самі виконують досліди. Інші вчителі просто демонструють експерименти, а у нас учні діляться на групи і роблять усе самі” .

Де брати кошти?

У ліцеї відзначають значну фінансову підтримку: на заклад виділили 10 мільйонів гривень, з яких 30% — співфінансування з місцевого бюджету (приблизно 1,5 млн грн). Окрім того, міська рада надала 8 мільйонів на ремонт. Директорка пояснює, що додаткові кошти виділяють за поданням клопотань, які розглядають і, за можливості, фінансують.

Зараз триває капітальний ремонт закладу. “Хотілося б до першого вересня завершити ремонти. А за осінь укомплектувати кабінети” , — з надією додає директорка.

За три місяці тут облаштували укриття, отримавши підтримку міської влади, учнів і батьків. Зараз очікують на бруківку, щоб до 1 вересня зробити зручний перехід зі школи в укриття.

Їдальня та спортзал розташовані в окремих приміщеннях, а велика територія подвір’я дає дітям змогу почуватися комфортно.

“Ми виграли грант від МОН на проєкт "Активна перерва" , — розповідає Руслана Опришко. — На ці кошти плануємо закупити спортивний інвентар, щоб дати дітям можливість активно проводити дозвілля” . Крім того, учні попросили тренажери, обладнання вже є, але поки немає фахівців для його встановлення.

Виграний грант Автор: Наталія Безушко

До облаштування ліцею активно долучаються батьки й учнівське самоврядування: саме перші закупили фарбу і виготовили за свій кошт нову стелу на подвір’ї ліцею, а діти обрали її тему.

Нова стела на подвір'ї гімназії Автор: Наталія Безушко

Три роки старшої школи як перевага

Директорка зауважує: “Що нас найбільше хвилює зараз і хвилювало раніше — це ставлення батьків до тривалості навчання. Тому що три роки — це довше, ніж ми звикли” . Вона переконана, що відкритий діалог з батьками про зміни є необхідним, оскільки вони часто мають усталене бачення і спочатку можуть реагувати з опором.

У першу чергу батькам важливо донести, що три роки старшої школи, це час на пошук себе. Перший семестр 10 класу відводять на підготовку, як це передбачено реформою профільної школи. Зі слів Руслани Опришко, цей адаптаційно-коригувальний період допоможе учням з різним рівнем підготовки свідомо обрати профіль, а також дасть можливість змінити його у разі потреби. “ Обрав один профіль — перейшов на інший, знову не твоє — перейшов на третій, і так десь знайдеш себе. Щось та й зачепить на якомусь профілі” , — каже вчителька математики Леся Маковська.

Допомогти з цим має і кар’єрний радник, наявність якого у старшій школі передбачена реформою. Він має розробляти плани знайомства з підприємствами та організовувати можливість провести день у ролі працівника.

Вчителька математики Леся Маковська Автор: Наталія Безушко

Леся Маковська вважає: “Кар'єрними радниками мали б бути вчителі зі школи, адже ми знаємо наших учнів, бачимо хто до чого має нахил. А людина зовні – що вона знає про дітей?” Саме вчителі ліцею нерідко передають контакти випускників, які вже навчаються за обраним напрямом чи побудували успішну кар’єру.

Учні ліцею постійно відвідують освітні та виробничі заклади: були в УКУ, Львівському університеті імені Франка, на УКРПОЛ, де мали розширену двогодинну екскурсію з оглядом цехів та обладнання, на заводі з виробництва води “Моршинська”.

Крім того, профільність означає більше зосередження на предметах, які знадобляться для вступу на обрану професію, а отже зменшить потребу в репетиторах. “Цього року наші випускники не всі ходили на репетиторство і отримали хороші результати з НМТ. Що важливо, якщо дивитися відсотково, то 99% наших випускників вступають на державну форму навчання” , — наголошує вчителька фізики Любов Мозіль.

Нове покоління дітей — нові потреби

Дитиноцентризм — підхід, який у закладі практикують уже понад 35 років, з часу відновлення ліцею (раніше гімназії). Учні — активні учасники грантів: цьогоріч створили екопроєкт і ввійшли в шістку українських шкіл, які поїдуть у Польщу для його продовження. Традиційно ліцеїсти — переможці олімпіад і конкурсів.

У ліцеї визнають, що педагоги адаптуються до потреб дітей, які виросли вже у цифровому світі. Директорка зізнається: “Знання, які я мала раніше, потребують оновлення, а звичні підручники та матеріали вже не викликають тієї самої зацікавленості. Я хочу чогось нового: іншого підходу, інших інструментів, які краще відповідають запитам сучасних учнів” .

Ліцей зовні Автор: Наталія Безушко

Така модель роботи є для ліцею усталеною практикою: вчителі тут — переможці конкурсу "Вчитель року", методисти, старші вчителі та науковці. Вчителька географії — доцентка, раніше викладала в університеті. Минулого року до викладання астрономії залучили викладача з політехніки. Його університетський підхід дав дітям нове бачення, хоча й вимагав адаптації. Учні побачили, як працює викладач ЗВО, і це зацікавило їх — зокрема через практичні приклади та виїзди в обсерваторію.

“Курси по НУШ (Нова українська школа) ми проходимо системно, вже кілька років поспіль. Єдине, можливо, доречно було б пройти поглиблені курси щодо використання ШІ, 3D-технологій — це, звісно, нове для нас. Якщо нам дадуть відповідне обладнання, ми навчимося. Насправді ми спокійно очікуємо змін, тому що у нас дуже “серйозна” база” , — ділиться вчителька математики Леся Маковська.

Вчителі ліцею усвідомлюють, що реформа старшої школи приносить зміни, які мотивують професійно розвиватися. Проте вагомою її проблемою для пілотних ліцеїв тут називають те, що навчальні програми ще перебувають у процесі розробки. Тобто готового плану чи програми під кожен профіль наразі немає. А отже матеріали потрібно буде змінювати або адаптовувати, оскільки готових рішень ще не буде.

Демографічний спад як найбільший виклик

“Хлопців після 9 класу вивозять. І це буде виклик для формування профілів, тому що залишаються дівчата. У нас уже в іноземному класі тільки два хлопці” , — так проблему з набором учнів, зокрема старших класів, окреслила директорка ліцею. Крім того, багато родин виїхало за кордон під час повномасштабної війни — демографічний спад очевидний.

Згідно з реформою на паралелі має бути 100 учнів, щоб можна було формувати профільні класи. “А ми реально розуміємо, що зіткнемося з тим, що дітей просто не буде. Бо зараз у нас їх лише 76 у старших класах. І от виникає питання — як далі працювати?” — стинає плечима Руслана Опришко.

Вчителі ліцею Автор: Наталія Безушко

До ліцею долучається невелика кількість дітей з інших шкіл: цього року сюди перейшло 20 учнів. “У нас треба вчитися. Діти, які до нас приходять, свідомо розуміють, що прийшли за знаннями. Саме якість освіти була основою для нас – це і є репутація ліцею , – каже пані Руслана і додає: – Усі знають, що тут не вчитися не вийде” .

У 2022 році ліцей перестав набирати дітей на 5-8 класи. Минулого року набір відновили — зараз це так звані передпрофільні класи. Для ліцею наявність середньої ланки школи є важливою. “Ми дуже цим пишаємося” , — каже директорка. А вчителька математики Леся Маковська з радістю в голосі ділиться: “Ми хочемо, щоб вони (середня ланка) бігали. Ми дуже скучили. Минулого року, коли прийшли перші (п’яті) класи, то ми просто були в захопленні. Гімназія ожила” .

Цей матеріал створено у межах проєкту «Abo Edu: Upgrade School», що втілюється Агенцією медійного росту АБО у партнерстві з Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», що впроваджується в Україні консорціумом у складі ГО DOCCU та PHZH за підтримки Швейцарії. Погляди, висловлені у матеріалі, не можуть вважатись офіційною позицією партнерів.

Будьте з Дрогобич .Сity у соцмережах:

💛 Facebook — креативи та обговорення;

❤️ Instagram — відео та цитати.

Львівські