ЛМР: Бюджет Львова поповнився додатковими 1,5 млн грн від ресторанів

25 вересня 2025 р. 18:19

25 вересня 2025 р. 18:19

З квітня по серпень 2025 року до бюджету Львова надійшло додатково 1,5 млн грн від ресторанів, які працюють у місті. Про це зазначила директорка департаменту економічного розвитку Львівської міської ради Інна Свистун. Зумовлено таке зростання надходжень у порівнянні із середньостатистичними показниками за інші періоди зростанням заробітної плати у відповідних закладах харчуванням, зростанням кількості працівників тощо.

Зокрема, за згаданий період, з 1 квітня по 1 серпня 2025 року, у середньому в ресторанній сфері у Львові зарплата була піднята на 10%. Окрім цього на 5% збільшилась кількість працівників:на 93 особи до 2022 загального числа.

“Але навіть цей невеликий ріст дав бюджету додаткові 1,5 млн грн, а для міста – це дуже багато. Це розвиток міста, це підтримка Збройних Сил України, це дуже важливо”, – зазначила Інна Свистун.

Середня зарплата у ресторанах Львова становить від 7 879 до 14 526 грн, додала Інна Свистун. А найбільшою мережею ресторанних закладів у Львові є “Fest!”, яка має левову частку працівників і представлена близько 30 закладами у місті, серед яких: “Реберня”, “Гасова лямпа”, “Дзиґа” та інші. За згаданий період з 1 квітня по 1 серпня 2025 року у цій мережі зросла кількість працівників на 13% до 1 261 особи, а також зросла і зарплата на 5%.

Нагадаємо, що нещодавно Львівська міська рада заявила, що “П’яна вишня”, що у Стрийському парку і яка також є частиною мережі “Fest!”, досі не повернула громаді міста понад мільйон гривень боргу за оренду.

Зростала заробітна плата також в таких ресторанах міста, як “Піца Челентано на Ринку”, “Атляс”, “Кумпель Крафт на Ринку”, “Кастерялі на Митній” та “Ресторан Бавчевських” та десятках інших.

Водночас Інна Свистун звернула увагу на невідповідність офіційної середньої зарплати у ресторанах міста із тими коштами, які пропонують заклади на платформах для пошуку роботи. Наприклад, при офіційній зарплаті у 8 436 грн ресторан “Kilinski” пропонує майбутнім працівникам 35-40 тис. грн, як і в ресторані “Гопак”, який пропонує 30-50 тис. грн при офіційній 9 152 грн.

Наголосила директорка департаменту, що з 1 жовтня 2025 року середня зарплата в компаніях з ліцензією на торгівлю пальним, алкоголем, тютюном тощо має бути не менше 16 000 грн. У розрахунок входять всі виплати: зарплата, відпускні, лікарняні. Якщо ж вимогу не виконують протягом трьох місяців поспіль, то ліцензію у закладу можуть скасувати.

“Ми дякуємо, звісно, тим ресторанним закладам, які підняли заробітну плату, але звертаємо увагу податкової, і представників БЕБ на відповідність рівня зарплати тим, які фіксуються на мережі Work.ua, а також стосовно кількості працівників, які обслуговують заклади. Очевидно, що виникають сумніви, чи можуть 4-5 людей обслуговувати заклади, площею 200 кв. м. у центральній частині міста”, – наголосила Інна Свистун.

До речі, під час засідання виконавчого комітету Львівської міської ради присутні навіть змогли заслухати записи телефонних розмов представників департаменту із працівниками двох ресторанів, серед яких і згаданий раніше "Гопак", які пропонували на платформі Work.ua у декілька разів вищі заробітні плани, аніж є офіційні. Як додав перший заступник міського голови Андрій Москаленко відповідні записи будуть передані до Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки.

"Таких випадків не може бути. Якщо є якесь проблемне питання, потрібно збиратись, проговорювати, знаходити варіанти вирішення. Недоотримання тих коштів призводить до скорочення критичних витрат з бюджету міста", - наголосив Андрій Москаленко.

За його словами, бюджет міста Львова на 65-70% складається з надходжень податків доходів на фізичних осіб, тобто за сплату заробітної плати, тому питання прозорості надходження цих коштів у бюджет міста є важливим.

Представник Бюро економічної безпеки України на Львівщині зазначив, що ресторанна галузь є одним із ключових секторів економіки Львова, яка створює робочі міста, формує імідж міста і забезпечує значні надходження до місцевого бюджету.

“Водночас ми фіксуємо певні ризики такі як ухилення від сплати єдиного соціального внеску, заробітну плату в так званих конвертах, використання схем мінімізації податкових зобов’язань. Мета Бюро економічної безпеки – це не каральні дії заради статистики, а запобігання економічним злочинам і створення умов, коли чесно працювати вигідніше, ніж ухилятися від закону”, – зазначив представник БЕБ.

Представник Бюро також запропонував створити спільну робочу групу з представників БЕБ, міської ради, податкових органів і бізнес-асоціацій, аби спільно оперативно реагувати на проблеми, напрацьовувати рекомендації для підприємців та підвищувати рівень обізнаності про правові ризики.

Львівські