10 віршів про осінь Ліни Костенко, які зігрівають душу

20 жовтня 2025 р. 20:37

20 жовтня 2025 р. 20:37

Осінь у поезії Ліни Костенко — це не просто дощ і листя. Це стан душі, у якому є спокій, роздуми, зрілість і любов до життя. Її вірші про осінь ніжні, мудрі та меланхолійні, як сама пора року.

Ми зібрали 10 найкращих осінніх рядків Ліни Костенко , які варто перечитати восени.

🌾 1. «Осінній день, осінній день, осінній…»

Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

І пісня ця — і темна, і осіння,

і з неба сиплеться, як лист осінній.

Цей вірш — найвідоміший образ осені у творчості Ліни Костенко. Музика кольорів, повторів і тиша, що лунає між словами.

🍂 2. «Коли вже дуже важко — треба йти дивитись на осінь»

Коротка, але сильна цитата, яку часто згадують восени.

Вона нагадує, що природа лікує — треба лише вміти спостерігати.

🌧 3. «І все на світі треба пережити…»

І все на світі треба пережити,

бо кожен фініш — це, по суті, старт.

І наперед не треба ворожити,

і за минулим плакати не варт.

Осінній мотив прийняття, спокою й віри у новий початок. Саме такий настрій дарує пізня осінь.

🍎 4. «Осінь – це жінка, що знає собі ціну»

Цей вислів часто цитують у соцмережах.

Осінь у Костенко — це жіночність, мудрість і сила , що не потребує прикрас.

🌬 5. «А жовтий лист летить і не вертає»

А жовтий лист летить і не вертає,

немов усе, що вчора відцвіло.

А серце ще, здається, десь літає,

де літо тихо у душі було.

Осінній смуток, який не гнітить, а навпаки — очищує.

🕊 6. «Вже осінь — і усе інакше чутно…»

Вже осінь — і усе інакше чутно,

і серце б’ється тихо, нерозкутно.

І хочеться не слів, не почуттів —

а просто тиші, вічної, як спів.

Ніжна, майже медитативна поезія. Осінь тут — символ тиші й душевного спокою.

🌾 7. «Де небо синє, мов від журавлів…»

Де небо синє, мов від журавлів,

і пахне димом день осінній.

Там я знайду свій тихий схил

і зупинюсь у світлу хвилю.

Образна, спокійна осінь, у якій є місце для зупинки й споглядання.

🍂 8. «І осінь знову тихо шелестить…»

І осінь знову тихо шелестить —

прощай, літо, я тебе відпускаю.

У жовтих травах серце не болить,

я все пройшла і все приймаю.

Відчуття завершеності та примирення з плином часу.

🌾 9. «Не треба думать — проживем якось…»

Не треба думать — проживем якось,

коли довкола золота осінь.

І навіть сум стає м’яким, як мох,

і світ не в’яне, просто трохи просить тиші.

Філософська лірика про прийняття, натхненна осіннім спокоєм.

🌻 10. «Стоїть осінній день прозорий і печальний…»

Стоїть осінній день прозорий і печальний,

і пахне листям, вітром і дощем.

І хочеться любити так реально,

як пахне осінь вечором і днем.

М’який сум і любов до життя — головні теми осені у поезії Ліни Костенко.

Ліна Костенко — одна з небагатьох поетес, які можуть зробити тишу мелодією .

Її вірші про осінь — це не просто слова про природу, а погляд на життя з висоти мудрості й любові .

Коли за вікном шелестить листя — відкрийте її поезію. Вона зігріє навіть найпохмуріший день.

Львівські