Монастир-вʼязниця у Львові, де судили Івана Франка: історія втраченої памʼятки

21 жовтня 2025 р. 17:58

21 жовтня 2025 р. 17:58


«Кармелітська вʼязниця» на малюнку Скшишевського, 1863

Зараз у двох корпусах Львівської політехніки на вул. Князя Романа, 1-5 відбуваються різноманітні події в межах Львівського тижня скульптури. На фасаді цієї будівлі висить таблиця, яка розповідає про те, що тут у вʼязниці сидів Іван Франко. Насправді з цим фактом виникла певна неточність. Це колишня будівля Палацу справедливості, який збудували у 1895 роках, а увʼязнення відомий поет відбував значно раніше – у колишньому монастирі, що нині не існує. Розповідаємо про цю втрачену памʼятку.

Іван Франко перебував в увʼязненні через активну громадсько-політичну діяльність у так званій «кармелітській тюрмі» у 1877-1878 роках. Там також судили його товаришів Михайла Павлика і Остапа Терлецького. Вʼязниця отримала таку назву тому, що її розмістили в колишньому монастирі кармелітів взутих.

У Центрі міської історії пишуть , що перші ченці цього ордену прибули до Львова 1443 року. Вони заклали на Галицькому передмісті каплицю св. Леонарда. Однак під час чергового нападу татар вона згоріла.

Новий деревʼяний костел кармелітів взутих Відвідання Марії заклали біля Галицької брами 1614 року, а мурований – у 1720-х роках. Таке розташування ставило ченців під загрозу не раз. Попри власні оборонні конструкції, костел і монастир часто потерпали внаслідок нападів на місто з півдня, артобстрілів і пожеж.

Монастир-вʼязниця у Львові, де судили Івана Франка: історія втраченої памʼятки

Врешті монастир закрила австрійська влада 1784 року. Після цього у будівлях монастиря відкрили фабрику шовкових тканин. Потім тут розмістили казарми, а на початку XIX ст. відкрили вʼязницю, яка існувала там до 1889 року. Костел використовували як склад. Згодом храм і частину будівель монастиря почали розбирати. На місці монастирського саду спорудили гімназію ім. Франца Йосифа І.

Костел кармелітів розібрали у 1870-ті рр. (з Фотографій старого Львова)

На місці костелу збудували Вищий крайовий суд, який називали Палацом справедливості. Як пишуть автори довідника «Архітектура Львова», автором проєкту цієї величної будівлі з ознаками неоренесансу та класицизму був Франциск Сковрон. Зверху її прикрашали скульптури Леонарда Марконі, а при вході зустрічали лежачі леви його ж авторства. Поруч у сусідньому холі – скульптура Феміди, яку виконав зять Марконі Антон Попель. Стелю зали засідань на другому поверсі, де досі можна побачити ще одну Феміду, розписав брат Антона Тадеуш Попель.

Палац справедливості (фото Едварда Тшемеського з сайту Центру міської історії)

Одне збережене крило монастиря продовжували використовувати для потреб суду. Після приходу радянської влади будівлю суду передали військовим – там розмістили штаб ПрикВО, а після них вона дісталась військовій кафедрі Львівської політехніки. Від костелу нині видніється одна стіна, на якій слабо проглядаються залишки розписів.

фото ZAXID.NET

У підвалах будівлі розмістилася майстерня кафедри архітектури та реставрації. Що там відновлюють, можна почитати тут .

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Монастир-вʼязниця у Львові, де судили Івана Франка: історія втраченої памʼятки

Джерело: zaxid.net

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua