Щекотин: де існувало літописне місто XII-XIII ст. і що там знайшли археологи

22 жовтня 2025 р. 12:27

22 жовтня 2025 р. 12:27

Неподалік від Жовкви у давньоруські часи існувало княже місто Щекотин (або Щекотів). Його заклали на горі наприкінці XI - на початку XII ст., і в той час давній град був одним із багатьох форпостів Галицького князівства, обороняючи мешканців від орди. Нині від нього нічого не залишилося, лише археологи можуть розповісти, як виглядало літописне місто і чим жили його мешканці. Дослідження науковців описав археолог Роман Чайка у книжці «Княже місто Щекотин».

Звичайна регіональна дорога між Жовквою і сусіднім селом Глинське нічим не відрізняється від багатьох інших ділянок. Втім, тисячу років тому там, на узбіччі, де нині густі лісові зарослі, існувало місто, згадку про яке заходимо в Галицько-Волинському літописі за 1242 рік. Там зазначено, що під час княжих міжусобиць розгромлений військом Данила Романовича князь Ростислав Михайлович втік з Галича і сховався у цій фортеці. Науковці переконані, що на свій час це був один з найбільших градів на східній окраїні Розточчя, на межі перемиської і волинської земель.

Дослідник місцевості у XIX ст. Венедикт Площанський писав: « Майже десять морґ ів займало те місто, яке оточували яри і дебри. А біля нього підносився на возвищенні гори недобитий замок, відділений від міста глибокою фосою [ровом] ». А краєзнавець Садок Баронч писав, що татари спустошили Тисьменицю 1594 року. І що це село, ймовірно, була « пізнішим пасинком древнього міста, котре тут раніше було ».

У різні роки науковці досліджували оборонні конструкції, житлові і господарські будівлі, знайшли докази роботи ремісників, зброю оборонців і речі побуту його мешканців. Відомий археолог Ярослав Пастернак у 1934 році на дитинці городища виявив залишки наземного житла з гончарною керамікою XIII-XIV ст., викладену каменем доріжку. Він дійшов висновку, що на городищі не жили постійно, а ховалися на випадок воєнних дій.

Городище площею 6 га лежало на пагорбі висотою близько 70 м. Дитинець та посад, де проживали феодали та військові, були оточені валами та ярами. Перед ними був ще один оборонний рубіж. На дитинці знайшли бойові сокири, вістря списів та стріл. Там зафіксували три житлові споруди з глиняною піччю, керамікою. Серед знахідок – скляні та срібні намистини, бронзовий браслет та лунниця, бронзове розпʼяття, ливарна формочка, вушні підвіски, кістяний гребінець, амфори з Північного Причорноморʼя.

На заняття землеробством вказують знахідки кіс і серпів, а тваринництвом – кістки бика, овець, свиней, коней та птиці. Веретена пояснюють заняття прядінням волокон, а спеціальний ніж для медових сот – на бортництво. На городищі знайшли багато кераміки, але жодних слідів її виробництва. Виявлений горн у сусідньому селі Нова Скварява може свідчити про те, що посуд завозили в Щекотин звідти, припускають науковці. Серед інших ремесел тут практикували обробку шкіри. Ливарна формочка для відливу хрестиків та рогу достатку може вказувати на ювелірну майстерню.

У центральній частині посаду був цвинтар. У пізньому середньовіччі там стояла деревʼяна церква, яку у XVIII ст. перенесли у Стару Скваряву.

Мирон Капраль в Атласі українських історичних міст «Жовква» пише, що Щекотин лежав на межі Белзького і Звенигородського князівств, на шляху з Києва до Перемишля та Кракова, з Галича на Белз і Холм.

«Щекотин мав класичну давньоруську будову: дитинець-замок та посад з двома рядами валів і ровів. Це поселення спалили в середині XIII ст. монголи і більше не відновлювали», – пояснив історик.

Інші, майже одночасові з Щекотином сільські поселення, які були розташовані поруч, ймовірно, входили до складу вотчини місцевого феодала. Такі існували, зокрема, в урочищах Мацівка і Катівка.

Нагадаємо, як жили у XI-XIII ст. галицькі міста, ZAXID.NET розповідав у матеріалі про виставку «Міста князів».

• Археологія
• Жовква
• Краєзнавство

Львівські