Маєтки графів Шептицьких: інтерактивна карта родинними місцями

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Маєтки графів Шептицьких: інтерактивна карта родинними місцями

29 жовтня 2025 р. 14:48

29 жовтня 2025 р. 14:48

Рід Шептицьких походить від руських бояр, які отримали грамоту на право власності від князя Лева

Центр Шептицьких створив інтерактивну карту місцями, повʼязаними з родиною митрополита. Проєкт «SACRUM: траєкторія Шептицьких» охоплює не лише локації, які безпосередньо мають стосунок до митрополита Андрея, але й маєтки його братів та предків. Зокрема, там згадуються палаци братів Шептицьких у Польщі та навіть у Львові – палац на вул. Зеленій, 24, який до 1939 року належав братові Леону. Зараз там педагогічна бібліотека. А від маєтку Казимира Шептицького у Девʼятниках залишився лише млин.

« Рід Шептицьких з давніх часів відомий як рід землевласників. Однак траєкторія пам’яті Шептицьких – це не традиційна мапа родових маєтностей, адже їхні представники володіли не лише палацами та угіддями. Вони також були взірцевими фундаторами або ж меценатами різноманітних локальних ініціатив та інституцій », – пишуть на сайті Центру Шептицького.

Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека, а раніше – палац Шептицьких

Шептицькі належали до середньої землевласницької шляхти, цей статус підтверджували королівські грамоти чи згадки у судових актах. Рід отримав своє прізвище від села Шептичі біля Рудок у Самбірському районі. Шептицькі отримали від князя Лева грамоту 1284 року. Згодом її підтвердив в Городку під Львовом король Казимир Ягелончик.

« 12 квітня 1469 року польський король Казимир IV Ягеллончик дарував Федору Шептицькому та його онукам – Федору, Глібу й Сенькові – право володіння селами Шептичі, Вощанці та Канафости. Принаймні до 1749 року значна частина земель залишалася у власності Шептицьких », – зазначають «SACRUM: траєкторія Шептицьких».

На підтвердження власного шляхетства Федір з Шептич подає батьківський герб Сас, та материн – Побуг. Згодом Шептицькі залишили з родинного герба Сас стрілу, яку додали до Побугу, і отримали власний герб. Символи герба Шептицьких – підкова, стріла та кавалерський хрест – уособлювали лицарську доблесть. У цій родині було багато воїнів, які брали участь у походах проти Османської імперії, татар, Московського царства.

Герб Шептицьких

У роду були знані представники – єпископи Варлаам, Атанасій та Лев Шептицькі, які стали фундаторами Архикатедрального собору Святого Юра у Львові . Більшість Шептицьких були православними, а пізніше греко-католиками. Однак наприкінці XVII століття багато з них перейшли у римо-католицизм.

« У 1872 році Ян Кантій Шептицький одержав диплом цісаря Франца Йосифа І на графський титул для себе та своїх нащадків, а також 1884 р. нагороду – хрест св. Георгія, без труднощів підтверджує вісім колін шляхетських предків по чоловічій та жіночій лініях », – розповідають на сайті Центру Шептицького.

З другої половини XVIII ст. Шептицькі набули у власність село Прилбичі, що згодом стало їхнім родовим гніздом. До Першої світової війни брати Шептицькі володіли близько 30 селами.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter