Церква, яку спонсорував оперний співак і оздоблював січовий стрілець

02 грудня 2025 р. 17:32

02 грудня 2025 р. 17:32

Церкву у селі Новий Витків Шептицького району збудували на початку XX століття. Її меценатами були оперний співак Олександр Мишуга та граф Станіслав Бадені. Храм будували і оздоблювали видатні українці. Про неї детальніше розповіли на сторінці проєкту «Сакральна спадщина Львівщини».

Церква 1910 року має візантійську стилістику архітектури, але модернові розписи та іконостас. Проєкт церкви створив архітектор Василь Нагірний. Ікони писав Осип Курилас, а стіни нововитківської церкви оздоблювали Павло Ковжун та Михайло Осінчук – художники, які тісно співпрацювали з УГКЦ та безпосередньо митрополитом Шептицьким. Донині добре збереглися яскраві орнаменти та сюжетні розписи української сецесії, які синтезують візантійські фрески та національні елементи. Розписи церкви нагадують фрески Модеста Сосенка чи Юліана Буцманюка , які працювали у тій самій стилістиці.

Ангели Осінчука перегукуються з фресками Сосенка і Буцманюка (фото Олекси Піджарого)

Будівництвом церкви займався архітектор Яків Рудницький. Відомий уродженець Нового Виткова оперний співак Олександр Мишуга доклався до зведення храму. За це вдячні односельчани на стіні подякували йому написом: « Памяти Олександра Мишуги світової слави оперового співака, вірного сина українського народу, щедрого жертводавця на народні ціли. *7.VI.1853.†9.ІІІ.1922 ».

А дідич Нового Виткова граф Стефан Рафаль Бадені замовив у краківській майстерні Желенського вітражі для вівтарної частини церкви. Їх спроєктував Стефан Вітольд Матейко, родич польського маляра Яна Матейка. Це св. Кикилія, св. Стефан і розп’яття.

Намісні ікони іконостасу написав польський художник Константин Дзбанський, кожна з них містить вказані прізвища меценатів. На іконі Христа Страстотерпця є підпис: « Той образ Σправив ВаΣіли Кузік з жоною свею Хвескою за одпощеніє гріхові своїх і родителі своїх R. P. 1758 », що свідчить, що образ перенесли зі старішої церкви.

В іконостасі верхні ряди ікон до Першої світової війни написав Осип Курилас , який згодом воював в січових стрільцях. Також він створив великий запрестольний образ «Вознесіння Господнє», зобразив святих для царських і дияконських воріт.

Це були перші і основні роботи в храмі. Розпис стін продовжили аж 1936 року. Зате цим займалися неабиякі професіонали – відомі художники Павло Ковжун та Михайло Осінчук . Однак Ковжун помер у 1939 році, і роботу продовжував сам Осінчук, вже під час війни. Проте вівтарну частину і бабинець таки не встиг розписати.

« Розписи Ковжуна і Осінчука характеризуються модерновою стилістикою, пов’язаною зі школою Михайла Бойчука, основою якої є візантійські фрески та національні елементи. Великі площини обрамовані складним насиченим кольором орнаментом. Художники створили свій неповторний стиль », – розповіла мистецтвознавиця Oкcaнa Бoйкo.

Фігури постатей зображав Осінчук, а Ковжун займався проєктуванням та розробкою орнаментів.

У церкві є зображення український святих – Володимира, Ольги, Кирила і Мефодія. Також є картуш зі прізвищами героїв, що загинули за волю України і тризуб над ними. У радянські часи його замалювали.

У радянські часи церкву використовувала РПЦ, яка вирішила закінчити недовершені розписи. Проте зробила це нефахово. Вже у 1990-х роках громада захотіла повністю перемалювати храм, включно з цінним малярством довоєнних митців. Втім, їх таки переконали і відреставрували стінопис Ковжуна та Осінчука.

Реставратори зʼясували, що автентичне зображення св. Йосафата Кунцевича у совєтський час аматорськи покрили постаттю св. Миколая. Також були замальовані меморіальні картуші з іменами місцевих учасників національно‑визвольних змагань та Олександра Мишуги.

Нерозписані стіни новими розписами оздобили художники‑реставратори під керівництвом Оксани Садової і Олега Рішняка. Вони виконані у тій же техніці та стилістиці, що й авторський. Цінну українську тематику доповнили постаті святих Антонія і Теодозія, Бориса і Гліба, Василія Великого та Івана Золотоустого.

• Радехівська ОТГ
• Мистецтво
• церква
• Краєзнавство

Львівські