У пʼятницю Львів попрощається з воїнами Юрієм Бондаренком, Андрієм Криницьким та Луісом Феліпе Віейра Толедо Порто

04 грудня 2025 р. 21:10

04 грудня 2025 р. 21:10

У п’ятницю, 5 грудня, Львів прощатиметься з трьома військовослужбовцями: Юрій Бондаренко, Андрій Криницький та Луіс Феліпе Віейра Толедо Порто боронили Україну від російських окупантів. Про це інформує ЛМР.

Чин похорону Юрія Бондаренка та Луіса Феліпе Віейра Толедо Порто розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань новітніх Героїв.

Чин похорону Андрія Криницького розпочнеться об 11:00 у каплиці на вул. Миколайчука, 9. Поховають захисника на Голосківському кладовищі, на полі ветеранів.

Біографічні довідки захисників

Юрій Бондаренко (23.09.1988 – 04.12.2025). Уродженець міста Харків.

Навчався у комунальному закладі «Харківський академічний ліцей № 45 Харківської міської ради», згодом – в Аерокосмічному ліцеї на базі Національного аерокосмічного університету імені Жуковського. Вищу освіту здобув у Харківській державній зооветеринарній академії.

Працював у сфері ресторанного бізнесу.

Зі слів рідних, Юрій захоплювався колекціонуванням ножів, цікавився історією та мав глибоку любов до України. Любив тварин, цінував мистецтво татуювання. Був добрим, справедливим і комунікабельним, мав хороше почуття гумору, завжди відгукувався на прохання про допомогу та вмів підтримати як словом, так і ділом.

Був учасником Антитерористичної операції у складі 16‑ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою Начальника Генерального Штабу Збройних Сил України «Учасник АТО», медалями «Захисникам вітчизни» та «Ветеран війни».

У Юрія Бондаренка залишилися мати, дідусь та дружина.

Андрій Криницький (07.12.1976 – 03.12.2025). Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі № 30 м. Львова. Згодом здобув професію автомеханіка у Львівському фаховому коледжі.

Проходив строкову військову службу.

Працював майстром з ремонтних робіт на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Андрій був добрим і турботливим, завжди готовим прийти на допомогу. Вирізнявся патріотичністю та відповідальним ставленням до всього, за що брався. Любив риболовлю, цікавився ремонтом автомобілів і охоче займався різними ремонтними роботами.

Був учасником Антитерористичної операції у складі Державної прикордонної служби України.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 2‑ї окремої Галицької бригади Національної гвардії України.

Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» та медаллю «Учасник АТО».

У Андрія Криницького залишилися мати, син, сестри, племінниці та родина.

Луіс Феліпе Віейра Толедо Порто (29.10.1998 – 29.11.2025). Уродженець міста Ріо-де-Жанейро (Бразилія).

У зв’язку зі службою батьків, які разом зі старшим братом проходили службу в військовій поліції Бразилії, у дитинстві часто змінював місце навчання. Здобував освіту в різних навчальних закладах за місцем проживання родини.

Проходив військову строкову службу в армії Бразилії.

Зі слів рідних, він був альтруїстом, щирою та відданою людиною, яка від усього серця полюбила український народ. У листуванні з родиною неодноразово підкреслював, що зробив правильний вибір, адже в Україні знайшов нових друзів і другу сім’ю, почувався тут як вдома. Батько зазначав: «Наша сім’я стала частиною цієї країни. За нашими традиціями, якщо ми проливаємо кров, то ця земля стає для нас священною. Ми пишаємось його вибором».

У 2024 році переїхав до України. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Запорізькому та Донецькому напрямках у складі 23‑ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України та у складі 31‑ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений відомчою відзнакою Міністерства оборони України «За поранення» та медаллю «Ветеран війни».

Зберігання нагород довірив своїй родині в Бразилії.

У Луіса Феліпе Віейра Толедо Порто залишилися батьки, брат, сестра та дівчина.

Джерело

Львівські