170 років аграрної науки: як у Дублянах зʼявилася Рільнича школа

09 січня 2026 р. 17:45

09 січня 2026 р. 17:45

Сьогодні виповнюється 170 років із дня заснування Рільничої школи в Дублянах (нині – у складі Університету ветеринарної медицини та біотехнологій), що є одним з найдавніших в Україні вищих навчальних закладів аграрної освіти.

Вищу рільничу школу під патронатом Галицького господарського товариства у Дублянах відкрили 9 січня 1856 року. Викладачі і випускники мали допомогти вдосконалити сільськогосподарське виробництво у регіоні завдяки науковим дослідам та експериментам. Першими студентами школи були 24 учні, які навчались платно, але за добрі оцінки окремі з них отримували стипендії.

Штат освітнього закладу потрохи ріс, для проживання професорів і учнів збудували гуртожитки. Головний корпус звели у 1888 році, там розмістили лекційні аудиторії, кабінети професорів, кімнати для практики та головний офіс. У будівлі 1900 року розміщувалися лабораторії.

Слухачі школи проходили трирічний курс навчання, згодом його замінили на дворічну програму з річними підготовчими курсами. Після теоретичного навчання учень мав пройти дворічну практику в аграрному господарстві та скласти письмовий та усний випускні іспити. Паралельно із вищою відкрили й нижчу сільськогосподарську школу та школу винокурів. Школа організувала курси для вчителів сільських шкіл, які викладали сучасні методи ведення сільського господарства для учнів.

Як пише дослідник історії освітнього закладу Юрій Токарський, у Рільничій школі викладали агрономію, агрохімію, кадастр, основи ґрунтознавства. Для практики біля університету заклали дослідні поля. На першому з них 1891 року організували наукові дослідження з вирощування картоплі. Школа мала ботанічно-рільничу та хімічно-рільничу станції, лабораторію для аналізу ґрунтів. Учні вивчали врожайність сільськогосподарських культур, меліорацію. Поруч заклали ботанічний сад та розсадник плодово-ягідних дерев.

Спершу школу утримувало Галицьке господарське товариство, а 1877 року її передали у підпорядкування Галицького крайового уряду, вона отримала державне фінансування. Навчання велося німецькою та польською мовами, згодом – лише польською.

Навчальні аудиторії Рільничої школи (фото з сайту університету, NAC)

У 1901 році Міністерство землеробства Австро-Угорщини надало навчальному закладу статус Академії рільництва, яка працювала до 1919 року.

Європейську агрохімічну школу у Дублянах заснував Юліуш Мікуловський-Поморський. Згодом він став ректором вишу. Юрій Токарський зазначає, що за навчальними та науково-дослідними аспектами у цей період Академія рільництва у Дублянах досягла світового рівня.

На сайті вишу пишуть , що тут зосередилися відомі учені, завдяки чому Академія стала центром аграрної освіти і науки тогочасної Європи. Під керівництвом професора, одного із засновників Галицької меліоративної школи професор Яна Бляута, розробили та реалізували проєкти осушення боліт і меліорації полів. Дослідження перезволожених і заболочених ґрунтів виконували на Дублянській торфово-болотній станції, заснованій 1904 року.

За часів міжвоєнної Польщі Академію в Дублянах 1919 року зробили рільничо-лісовим факультетом Львівської політехніки. Перші три семестри навчання відбувалося у Львові, а три наступні – в Дублянах. Тоді ж створили першу на заході України кафедру агрохімії та ґрунтознавства. Засновник кафедри професор Мар’ян Гурський завідував і хімічно-рільничою станцією. Він одним із перших в агрономічній науці опрацював результати польових досліджень методами математичної статистики.

Дублянська академія, поряд з Краківським, Варшавським та Познанським вишами, була головними центрами академічної сільськогосподарської освіти в міжвоєнній Польщі. Професура двох львівських університетів – Академії рільництва у Дублянах та ветеринарного університету у Львові після Другої світової війни переїхали до Вроцлава і заснували там в 1951 році Вищу школу сільського господарства.

У 1929–1934 роках на рільничо-лісовому факультеті навчався Степан Бандера. У роки незалежності йому встановили памʼятник перед головним корпусом і заснували музей, та в день народження провідника ОУН 2024 року російська ракета пошкодила будівлю вишу.

У 1947 році дублянський освітній заклад знову став самостійним – Львівським сільськогосподарським інститутом. Його ще двічі перейменовували – у Львівський національний аграрний університет та Львівський національний університет природокористування. А 2024 року МОН обʼєднало виш із Львівським університетом ветеринарної медицини та біотехнології імені Степана Гжицького.

З нагоди 170-річчя закладу Центральний державний історичний архів України у Львові опублікував грамоту , видану колегією викладачів керівнику Вищої сільськогосподарської школи в Дублянах із подякою за значний внесок у розвиток навчального закладу.

• Краєзнавство
• Історія Львова
• вища освіта
• Дубляни
• Львівський аграрний університет

Львівські