Сецесійна церква Борислава з вітражами Петра Холодного

13 січня 2026 р. 14:32

13 січня 2026 р. 14:32

У Бориславі, місті нафти й робітничих кварталів, одна з церков зовсім не схожа на типові галицькі храми. У ній поєднали сучасний на початку ХХ століття модерн і давню візантійську традицію, українські традиції та європейське мистецтво. Церква Успіння Пресвятої Богородиці – один із небагатьох зразків української сецесії, у творенні якого взяли участь провідні архітектори, художники й інтелектуали. Історію храму розповіли на сторінці проєкту «Сакральна спадщина Львівщини».

Новий мурований храм постав на місці деревʼяного у бориславському мікрорайоні Мразниця, який до 1930 року був окремим селом. Його назва, ймовірно, сягає княжої доби й означає «лісове болото». Саме тут колись існувало укріплене городище, а в 1830-х роках збудували невелику дерев’яну церкву. Та на початку ХХ століття громада вирішила звести більший мурований храм.

Ініціатором будівництва став Лев Лепкий – поет, композитор, січовий стрілець і співавтор пісні «Видиш, брате мій». Завдяки старанням родини Лепких Борислав зараз має прекрасний архітектурний і модерний зразок.

Ардековий фронтон з сучасної мозаїкою (фото Олекси Піджарого)

Будівництво мурованого храму розпочали 1928 року. Проєкт розробив архітектор Сергій Тимошенко – учень Василя Кричевського, що був одним із провідних творців українського модерну. Проєкт дещо скоригував архітектор Олександр Пежанський, а будівельними роботами керував інженер Лев Шелевич. За формами бориславська церква перегукується з храмом святого Андрія на Клепарові у Львові – ще одним творінням Тимошенка.

Церква одноверха, але чотири грушасті ліхтарі на раменах даху створюють ілюзію п’ятиверхої споруди. « Церква одноверха, хрещата в плані, є одним із шедеврів архітектури українського модерну першої третини ХХ ст., базованим на переосмисленні форм козацького бароко. Завершення рамен з чотирма ліхтарями створює враження п’ятиверхого храму », – пише мистецтвознавець Андрій Клімашевський.

Втіленням проєкту опікувався парох о. Іван Ліщинський. У пошуках митців йому допомагали родичі дружини – Богдан і Лев Лепкі, які залучили до роботи автора вітражів Петра Холодного-старшого. Десять вітражів із зображеними ключовими святими пантеону УГКЦ виготовили на краківській фірмі Желенського під наглядом Богдана Лепкого .

« Видатний художник епохи модерну і ар деко Петро Холодний-старший створив проєкти вітражів у власному неповторному стилі зі стилізаторськими новаціями бачення модерного українського церковного мистецтва у манері неовізантизму », – зазначає Андрій Клімашевський.

Вітражі Петра Холодного-старшого у бориславській церкві (фото Олекси Піджарого)

Парафія пережила драматичні події ХХ століття. Настоятеля церкви о. Володимира Байрака заарештувала радянська влада і 16 травня 1946 року його вбили у Дрогобицькій тюрмі НКВС. У 2001 році папа Іван Павло ІІ проголосив отця блаженним. 1962 року церкву закрили. Радянська влада перетворила її на склад, вилучила церковне начиння і стародруки. Лише наприкінці ХХ століття храм повернули громаді.

Стінопис завершили у 1991 році. Художники Василь та Олександр Кравчуки створили розписи, стилістично близькі до українського модерну й ар деко, з неовізантійськими сюжетами та орнаментами, що перегукуються з творчістю Модеста Сосенка .

Розписи церкви 1990-х художників Кравчуків (фото Олекси Піджарого)

Іконостас встановили 1994 року, а попередній передали відреставрованій церкві святого Миколая в Тустановичах. Із давньої дерев’яної церкви збереглися дві ікони: барокове «Успіння Богородиці» кінця XVIII століття та ікона святих Петра і Павла, які тримають Почаївську лавру.

За храмом розташований старий цвинтар. Серед надгробків вирізняється один – у формі зменшеної копії вхідного фронтону церкви у стилі ар деко. Це спільна могила людей, чиї останки перепоховали під час будівництва нового храму.

• Богдан Лепкий
• пам'ятки архітектури
• Архітектура
• церква
• Борислав
• Краєзнавство

Львівські