Львівська вілла-замок очільника міста, якого окупанти захопили у полон

23 січня 2026 р. 17:54

23 січня 2026 р. 17:54

Історичні вілли Львова є окремою цікавою сторінкою туристичних маршрутів. Та одна із них схожа на справжній замок. Вілла «Палатин» на вулиці Глібова, 12 збудована у неороманському стилі, тому справді нагадує давні оборонні споруди. Втім, виглядала вона не завжди так. Розповідаємо її історію.

Затишну будівлю для Владислава Чарновського на тодішній вулиці Голубиній збудували у 1875 році. Приватний будинок відразу отримав назву «Затишок». Його спроєктував архітектор Едвард Кеглер.

Як розповідають автори довідника «Архітектура Львова», вілла була зручна і функціональна: мала просторий хол, великий салон, вітальню. На другому поверсі були спальні. Господарські приміщення традиційно розмістили у тильній частині будинку – кухню, комірчину, чорнову сходову клітку.

Двоповерхова будівля мала вежу з терасою і оглядовим майданчиком на четвертому ярусі. Наметовий дах тераси, схожої на альтанку, прикрашали різьблений карниз та східні арки.

Віллу збудували в епоху історизму, тому її оздоблення поєднувало елементи різних стилів. Класичні пілястри гармонійно доповнювали ренесансні обрамлення вікон, а поруч були романські вікна-біфорії та готичні обгородження тераси і балкона.

Однак вже за 20 років нові власники перебудували віллу. Цього разу над проєктом працював Альфред Каменобродський на замовлення Олімпії Вишинської, який розширив будинок і добудував дві вежі. Підвали мали склепіння, а дах покрили керамічною черепицею. У 1894 році вілла отримала нову назву – «Палатин».

Фасадами вілла виходила на вулиці Каліча Гора та Глібова. Через нерівний рельєф ділянки і крутий схил огорожа водночас стала підпірною стінкою.

Оновлена будівля виглядала у виразно неороманському стилі і мала фасад з червоної цегли. У неї був ще один вихід на тильне подвір’я із затишним садом. А ще на ділянці з’явилася двоповерхова сторожівка у схожому стилі (нині – це окремий житловий будинок на вул. Каліча Гора, 7). Згодом там мешкав Олександр Колесса, професор Львівського та перший ректор Українського вільного університету.

Як додали на сайті Центру міської історії, вибір назви невипадковий: « З одного боку, "палатин" – це титул в середньовічній Європі, що відповідає "воєводі", а з іншого – в Римі так зветься пагорб, з якого розпочалася розбудова міста. Львівська вілла розташована на похилому терені біля Калічої гори. До того ж вона своїм стильовим вирішенням наслідує середньовічний замок ».

Вежі вілли із зубчастим завершенням найбільше додають естетики замку. До слова, на цьому східчастому причілку зберігся барельєфний медальйон із зображенням польського короля Болеслава ІІ Хороброго. А над вікном другого поверху є родовий герб Цьолек. На фасаді вілли є ніша із скульптурою Богородиці.

Оздоби фасаду вілли (фото з сайту Центру міської історії)

Серед інших відомих власників вілли був професор Львівської політехніки Петро Хмельовський, згодом на його честь назвали цю вулицю.

На початку XX ст. у віллі мешкав Тадеуш Рутовський – віцепрезидент Львова, який керував містом під час російської окупації (1914–1915). На Личаківській рогатці він передав керівництво містом російському генерал-лейтенанту фон Роде. Під час відступу російські війська вивезли Рутовського та багатьох інших відомих львів’ян як заручників. У січні 1917 року його виміняли на москвофіла і повернули додому. Одна через підірване здоров’я через рік Рутовський помер.

Радянська влада розділила віллу на кілька помешкань. Зараз у ній теж проживає кілька сімей. Це пам’ятка архітектури місцевого значення.

• пам'ятки архітектури
• Архітектура
• Краєзнавство

Львівські