Сергій Тимошенко: архітектор бюро Левинського та міністр УНР

05 лютого 2026 р. 20:26

05 лютого 2026 р. 20:26

Він будував церкви у стилі українського модерну, був міністром та воював в армії УНР, а згодом став ректором вишу на еміграції. Такі незвичні ролі у своїй біографії поєднав Сергій Тимошенко. До 145-річчя від дня його народження Український інститут національної памʼяті нагадав його головні заслуги. Для Львова він спроєктував церкви Андрія на Клепарові і Левандівці.

Сергій Тимошенко народився на Сумщині, вивчився на архітектора в Санкт-Петербурзькому інституті цивільних інженерів. Але вже в студентські роки зацікавився політикою: вступив до Революційної української партії, а згодом – Української соціал-демократичної робітничої партії, двічі отримував поранення на демонстраціях.

Працював інженером на залізниці на Волині, у Києві та Харкові. А паралельно створив власне бюро-майстерню, яке проєктувало цивільні й промислові споруди. Сергій Тимошенко особливо старанно плекав український архітектурний модерн, був послідовником Василя Кричевського.

Архітектурні проєкти Сергія Тимошенка

« У роки Української революції Сергій Тимошенко був представником Харкова в Українській Центральній Раді, головою Селянського з’їзду Слобідської України, заступником голови Харківського губернського виконавчого комітету, головою Національної ради Харківщини. А згодом – губернським комісаром регіону », – перелічує його посади УІНП.

Після окупації більшовиками Харкова у 1919 році Тимошенка запросили на роботу у Київ: у міністерство шляхів УНР, яке він згодом очолив. Він ініціював створення Українського архітектурного інституту у Києві. Попри високі посади, Сергій Тимошенко взяв участь у Другому зимовому поході армії УНР, своє рішення пояснив так: « Хай серед простих вояків буде хоч один міністр ». За це його нагородили Хрестом Симона Петлюри.

Після окупації більшовиками і Києва Сергій Тимошенко переїхав до Львова, потім викладав архітектуру та сільськогосподарське будівництво в Українській господарській академії в Подєбрадах. Там його призначили деканом інженерного факультету, а згодом – ректором.

З 1930 року переїхав на Волинь, отримав польське громадянство і двічі обирався послом польського сейму і сенату. Водночас захищав українські інтереси та відстоював православну віру. Під час Другої світової війни Сергій Тимошенко виїхав до США, де помер 1950 року.

У його творчому доробку – понад 400 проєктів будівель в різних містах України, Польщі, Чехії, Канаді, США, Аргентині та Парагваї. Сергій Тимошенко напрацював проєкти церков на Клепарові, Левандівці у Львові, бориславського храму Успіння Богородиці та монастиря студитів у Зарваниці.

Церкви, збудовані за проєктами Сергія Тимошенка на заході України

«Для Львова розробив проєкти найбільшого в місті готелю та садиби Теплиця на вулиці Потоцького, план перебудови Національного музею, а також запроєктував комплекс будинків для маєтку Підгірського на Волині. Проживаючи у Львові, працював спочатку в архітектурному бюро Івана Левинського, потім – у “Польському будівельному товаристві”. На початку 20-х років у місті виник Гурток українських пластиків, який проводив академічні засідання з викладами на мистецькі теми, організовував виставки. В його заходах разом з Тимошенком брали участь такі відомі митці, як Петро Холодний, Олекса Новаківський, Володимир Січинський та інші», – додали на сайті «Сад українського модерну».

• Новини Волині
• Сергій Тимошенко
• УНР
• пам'ятки архітектури
• Архітектура
• Краєзнавство

Львівські