Садовий хоче мільярд або «Галицькі інвестиції 2.0»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

09 березня 2026 р. 16:59

09 березня 2026 р. 16:59

хто насправді заробить на «муніципальних облігаціях»

Садовий хоче мільярд або «Галицькі інвестиції 2.0»: хто насправді заробить на «муніципальних облігаціях»

Про це пише Четверта студія з посиланням на повідомлення телеграм-каналів.

Львів знову стає майданчиком для масштабного фінансового експерименту, який викликає більше запитань, ніж оптимізму. Поки Національна комісія з цінних паперів та мерія Ратуші звітують про підготовку до випуску муніципальних облігацій на 1 мільярд гривень, львів’яни відчувають стійке дежавю.

Офіційні гасла про «енергетичну стійкість» та «безпеку» дивним чином нагадують обіцянки тридцятирічної давнини, коли молодий та амбітний Андрій Садовий лише починав свій шлях у великі фінанси.

Історія нинішнього очільника Львова нерозривно пов’язана з компанією «Галицькі інвестиції». У 90-х роках понад 200 тисяч галичан довірили цій структурі свої приватизаційні сертифікати, повіривши в ідею народного капіталізму. Результат став класикою українського накопичення капіталу: компанія збанкрутувала, ваучери звичайних людей перетворилися на пил, а ключові активи та підприємства дивним чином сконцентрувалися в руках вузького кола осіб, близьких до Садового. Саме на цьому фундаменті виросла його медіаімперія та політична кар’єра. Сьогодні, пропонуючи місту запозичити мільярд через ринок капіталу, мерія фактично пропонує громаді нову «інвестиційну бульку», де ризики лягають на плечі платників податків, а дивіденди — на політичний піар керівництва міста.

Муніципальні облігації — це не благодійна допомога, а дорогий борг, який доведеться повертати з відсотками у розпал війни та економічної нестабільності.

Вражає той факт, що сума в мільярд гривень озвучується раніше, ніж детальний перелік проєктів! У банківському світі це називається «порожнім чеком».

Враховуючи досвід з Грибовицьким сміттєзвалищем, де гроші «освоювалися» роками без реального результату аж до смертельної трагедії, довіряти цій команді управління мільярдним боргом — крок межовий із фінансовим самогубством міста.

Львів’ян знову намагаються переконати, що статус «пілотного майданчика» — це привілей. Проте в українських реаліях це часто означає можливість першими протестувати схему виведення бюджетних коштів через «свої» банки та підрядників.

Поки Андрій Садовий продовжує грати роль «освіченого європейського мера», за його спиною стоїть тінь «Батона» з 90-х та тисяч ошуканих вкладників. Питання лише в тому, чи дозволить громада перетворити бюджет міста на черговий об’єкт для «Галицьких інвестицій 2.0», де за помилки та апетити чиновників розплачуватимуться наступні покоління львів’ян.