«Ми злимося, бо у нас незакриті базові потреби»: психолог пояснює чому виникає злість

10 березня 2026 р. 08:11

10 березня 2026 р. 08:11

Останні роки багато українців помічають, що стали значно емоційнішими. Дрібні конфлікти швидше переростають у великі сварки, люди гостріше реагують на слова інших, а роздратування може з’являтися навіть через незначні ситуації.

Клінічна психологиня, членкиня асоціації УАКПТ Наталія Шейнич пояснює, що під час війни у багатьох людей порушується відчуття базової стабільності.

«У період війни у нас порушені всі можливі базові потреби. У нас немає відчуття безпеки, немає впевненості у майбутньому. Багато людей стикаються з нестачею тепла, води або нормальних умов проживання. І все це сильно впливає на нашу нервову систему», – пояснює психологиня.

Як мозок реагує на нестачу ресурсів

Наш мозок еволюційно запрограмований на виживання. Коли організм відчуває, що йому бракує важливих ресурсів – їжі, безпеки або відпочинку – він запускає механізми, які мають допомогти їх отримати.

Одним із ключових центрів, що відповідає за такі реакції, є гіпоталамус – невелика ділянка мозку, яка контролює базові процеси виживання. Саме він регулює відчуття голоду, спраги, температуру тіла, сон, а також запускає гормональні реакції на стрес.

Наталія Шейнич пояснює, що гіпоталамус працює як своєрідний датчик, який постійно перевіряє, чи вистачає організму ресурсів. Якщо мозок фіксує дефіцит – наприклад, людина голодна, виснажена або перебуває у небезпечному середовищі – він запускає реакцію, спрямовану на швидке відновлення цих ресурсів.

Через це людина може гірше контролювати емоції, швидше реагувати на подразники і легше порушувати кордони інших людей.

Психологиня наголошує, що гіпоталамус є структурою мозку, яка сформувалася ще мільйони років тому. Його головне завдання – забезпечити виживання, а не емоційний комфорт.

Саме тому у стані дефіциту ресурсів мозок починає діяти швидше і жорсткіше.

Чому у стані злості дратують навіть нейтральні речі

Коли людина перебуває у стані сильного напруження, її мозок починає по-іншому сприймати навколишній світ. Зростає чутливість до будь-яких подразників – звуків, слів або поведінки інших людей.

Через це людина може відчувати, що її все дратує, хоча насправді проблема полягає у перевантаженні нервової системи.

Важливу роль у контролі емоцій відіграє префронтальна кора мозку. Це частина мозку, яка відповідає за складні когнітивні процеси – аналіз ситуацій, планування, прийняття рішень і самоконтроль.

Саме вона допомагає людині зупинитися перед тим, як різко відповісти, оцінити ситуацію з різних боків і вирішити, як краще відреагувати.

Наприклад, коли нас хтось дратує, префронтальна кора дозволяє зробити паузу і подумати: чи варто вступати у конфлікт, чи краще відповісти спокійніше.

Але під час сильного або тривалого стресу її робота може погіршуватися. Це пов’язано з тим, що організм переходить у режим виживання: підвищується рівень гормонів стресу, зокрема кортизолу, і мозок починає більше покладатися на більш примітивні системи реагування.

«Коли ми голодні або перебуваємо у сильному стресі, у мозку знижується рівень глюкози і підвищується кортизол. Через це наш когнітивний контроль стає слабшим, і навіть незначні подразники можуть викликати дуже сильну емоційну реакцію», – пояснює Наталія Шейнич.

Чому роздратування іноді з’являється раніше, ніж ми його усвідомлюємо

За словами психологині, під час тривалого стресу активніше починають працювати структури мозку, які відповідають за автоматичні емоційні реакції. Йдеться, зокрема, про мигдалеподібне тіло – частину мозку, яка швидко оцінює ситуацію як безпечну або небезпечну.

«Роздратування може ніби прориватися назовні швидше, ніж мозок встигає його обробити. І це не означає, що людина не вміє себе контролювати. Часто це просто сигнал того, що система саморегуляції тимчасово перевантажена», – пояснює психологиня.

Саме тому багато людей після конфлікту дивуються власній реакції і думають: «Я не хотів так реагувати».

Чому злість може сигналізувати про важливі потреби

Попри негативне ставлення до цієї емоції, психологи наголошують: злість сама по собі не є шкідливою. Навпаки, вона може виконувати важливу функцію.

«Часто за нашою агресією стоять незадоволені потреби. Наприклад, потреба у повазі, у тому, щоб нашу думку враховували, або щоб наші особисті кордони не порушували», – каже Наталія Шейнич.

У таких ситуаціях злість сигналізує про те, що для людини щось є важливим і потребує уваги.

Психологиня радить у моменти роздратування поставити собі просте запитання: про яку потребу зараз говорить ця емоція.

Як швидко знизити рівень злості

Наталія Шейнич рекомендує кілька простих технік, які можуть допомогти стабілізувати емоційний стан.

Перший крок – назвати свою емоцію.

«Коли ми говоримо собі: “Я злюся” або “Я роздратована”, це допомагає знизити імпульс і повернути відчуття контролю», – пояснює психологиня.

За її словами, люди часто бояться невиражених емоцій, тому що вони залишаються неусвідомленими і здаються сильнішими, ніж є насправді.

Ще один спосіб – оцінити силу злості за шкалою від нуля до десяти. Такий підхід допомагає переключити мозок з емоційної реакції на аналіз ситуації.

Також важливо звертати увагу на фізичний стан тіла. Під час злості часто напружуються м’язи – стискається щелепа, напружуються плечі, з’являється напруга у грудях. У таких випадках може допомогти розслаблення м’язів або дихальні вправи.

Чому важливо не придушувати злість

Психологиня наголошує, що злість – це одна з базових емоцій людини, яка формується ще з раннього дитинства.

«Маленькі діти теж вміють злитися. Це емоція, з якою ми народжуємося», – пояснює Наталія Шейнич.

Проблемою стає не сама емоція, а спосіб її прояву.

Якщо людина постійно пригнічує злість, вона може накопичуватися і проявлятися у вигляді різких емоційних зривів або конфліктів.

Тому психологи радять не боротися з цією емоцією, а навчитися розуміти її і використовувати конструктивно – наприклад, щоб захищати свої кордони або говорити про власні потреби.

Важливо!

Цей матеріал не містить медичних порад або порад щодо лікування і повністю відповідає актуальним науковим дослідженням. Якщо у вас є проблеми зі здоров’ям, зверніться, будь ласка, до лікаря.

• психічне здоров'я
• Наталія Шейнич
• Здоров'я

Львівські