У Львові показали фільм PALYANYTSIA (ФОТО, ВІДЕО)

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Львові показали фільм PALYANYTSIA (ФОТО, ВІДЕО)

22 березня 2026 р. 14:34

22 березня 2026 р. 14:34

Подробиці

На показ фільму «PALYANYTSIA», співорганізованого Львівським осередком ГО «Захист держави», прийшло значно більше людей, ніж може вмістити зал. Стояли в проходах, сиділи де могли, але не йшли. Ніхто.

Про це пише ГО “Захист держави”, пише Четверта студія .

Бо це був не той випадок, коли «подивились і розійшлись». Це був досвід, який проживають разом.

Глядачі сміялися. А за кілька хвилин витирали сльози. І це була чесна реакція на те, що ми всі зараз переживаємо.

«PALYANYTSIA» – фільм, який складно вкласти у звичну рамку про війну. Його створили іноземні стріт-артисти з Aerosol Arsenal Films разом із режисерами Кадім Тарасов та Юлія Большинська.

Вони приїжджали в Україну не раз – і не як туристи.

За два з половиною роки – три поїздки, десятки міст: Київ, Ірпінь, Буча, Ізюм, Краматорськ, Миколаїв…

І 33 мурали, залишені там, де ще недавно були руїни.

Але фільм не про мурали. Він про те, як змінюються люди, коли бачать війну не в новинах, а на відстані витягнутої руки. Як чужа країна перестає бути «чужою». Як мистецтво перестає бути просто мистецтвом.

«Паляниця» тут більше, ніж слово. Це про впізнавання, межу і вибір.

Показ доповнила фотовиставка: ескізи, робочі моменти, кадри зі зйомок.

Після – розмова з продюсеркою Katerina Tymchenko Катериною Тимченко та командою.

І, мабуть, головне – відчуття, що цей діалог потрібен.

Керівник Львівського осередку ГО «Захист держави» Олександр Лабецький: «Ми часто звикаємо до війни настільки, що перестаємо її помічати. Такі фільми повертають відчуття реальності. І важливо, що це погляд не лише зсередини, а й ззовні, який інколи допомагає побачити те, що ми вже перестали формулювати словами. Повний зал – це про потребу говорити і чути».