Великдень на старій листівці: у Музеї Соломії Крушельницької відкрили онлайн-колекцію великодніх поштівок початку ХХ століття

08 квітня 2026 р. 20:29

08 квітня 2026 р. 20:29

З нагоди Великодня Музей Соломії Крушельницької представив тематичну цифрову добірку великодніх поштівок першої чверті ХХ століття. Вона доступна на платформі «Львівський музичний музей» — відкритому онлайн-ресурсі, де у вільному доступі публікують матеріали з фондових збірок і який постійно поповнюється новими оцифрованими колекціями.

Добірка є частиною меморіальної спадщини українського оперного співака Модеста Менцинського (1875–1935). Його особистий архів, що зберігається у фондах музею, охоплює оригінальні фотографії, афіші, архівні грамплатівки та приватну кореспонденцію.

Представлені цифрові копії 25-ти великодніх карток є частиною великого зібрання давніх поштівок. Цю колекцію, що нараховує понад 400 одиниць збереження, подарував у фонди музею скрипаль Петро Цегельський. Кожна з цих листівок є цінним історичним джерелом для вивчення родинних, приятельських та професійних контактів Модеста Менцинського. Адресовані вони як самому співакові, так і його рідним: батькові о. Омеляну Менцинському, сестрі Наталії та її чоловікові о. Михайлу Дацьку, двоюрідним братам та іншим особам. Очевидно, що для Менцинського, чиє життя – професійне й приватне, пройшло далеко від дому, постійний контакт з родиною був дуже важливим. У листах до рідних він зазначав: «Моя професія, праця в театрі, вся родина відволікають щоденну увагу від думок про рідну землю, яку я покинув і до якої

не так часто можу повертатися… Оперний співак легко стає космополітом…Але це небезпечна ілюзія… найважливішою залишилася свідомість, що мої земляки не будуть вважати мене перевертнем…».

Найдавніша листівка та її європейський контекст

Тексти великодніх привітань свідчить, що для рідних та приятелів Модеста Менцинського, це свято було ідеальним для підтримання контактів зі співаком та вияву щирих почувань. Збережені штампи допомагають датувати ці послання. Так, найдавнішу картку написано 1900 року (№ 670 фММ) й адресовано Модесту Менцинському у Франкфурт-на-Майні. Це місто відіграло особливу роль у його творчій біографії: тут він студіював вокал у професора Юліуса Штокгаузена, а 18 вересня 1901 року відбувся його успішний дебют у головній партії Ліонеля в опері Фрідріха Флотова «Марта». Ця поштівка є прекрасним зразком європейської філокартії початку ХХ століття. Друкований німецькою мовою напис «Gesegnete Ostern» («Благословенного Великодня») вказує на те, що вона була виготовлена в Німеччині або Австро-Угорщині — тогочасних лідерах європейської поліграфії. Популярний метод хромолітографії дозволяв досягати м’яких переходів кольорів, що підкреслювало святковий сюжет: ангел в рожевому вбранні, який молиться серед квітів під променями божественного світла. Рукописний текст вказує на час і місце відправлення цього послання – Відень, 17.ІУ.900. Ця дата – вівторок після Великодня за григоріанським календарем 1900 року, підтверджує використання листівки саме як святкового привітання. Підпис відправника також можна відчитати, це – Ів. Уруський. Для біографів Менцинського це може служити підказкою щодо визначення його особи. В той час у Відні проживало багато українців. Так, зокрема, у списках студентського товариства «Січ» та парафіян церкви Св. Варвари числилися особи з таким прізвищем. Звертання «Високоповажний Пане» підкреслює глибоку взаємну повагу кореспондентів. Ця листівка - не просто вітання зі святом. Це цінний артефакт для визначення історичної топографії життя співака, на що вказує точна адреса - Frankfurt am Main, Königstrasse 1, a part / Bockenheim. І ще одна цікава технічна деталь: листівка дійшла за один день (відправлення з Відня – 17.ІУ.1900, отримання у Франкфурті – наступного дня 18 квітня). Сьогодні можемо лише подивляти фантастичну швидкість пошти Австро-Угорщини та Німеччини.

Родинний затишок та професійне визнання

Листівка під номером 928 є цікавою своїм інтимним родинним характером. Про це свідчать підписи респондентів. Отож, перший підпис «Mütter» очевидно належить мамі співака Олімпії Менцинській, другий - рідній сестрі Модеста – Наталії в заміжжі Дацько. Ймовірно, що третя особа - також Наталія, була близькою родичкою або ж приятелькою родини. Короткий текст самого вітання «Сердечні бажання засилає Філярет» належить двоюрідному брату співака Філарету Колессі. Поєднання німецького звернення "Mütter" з українським текстом було характерним для тогочасної галицької інтелігенції, представники якої володіла декількома мовами. Однією з ключових деталей для біографів співака є звертання до адресата - Wohlgeboren dem Herrn Modest Menzinsky, Koncertsänger, що у перекладі означає «Благородного походження пан Модест Менцинський. Концертний співак». Оце підкреслення «концертний співак» свідчить про початок творчої кар’єри Модеста Менцинського: він ще не мав постійного оперного контракту, але виступав вже з сольними програмами. Не менш цікавим є й художній (пасторальний) сюжет цієї поштівки. Тут зображено дівчину в модному на той

час капелюшку з кошиком квітів. Поруч з дівчиною стоїть ягня, біля якого бачимо величезне розбите великоднє яйце, з якого виростають квіти та серце.

Скарби галицького побуту

Як було згадано раніше, у даній колекції є листівки надіслані членам родини Модеста Менцинського. Серед адресатів найчастіше згадуються сестра співака Наталія та її чоловік отець Михайло Дацько. Справжнім скарбом у цій добірці є поштівка під номером 431. Зображення на ній зроблене з оригінального фотографічного знімка. Поштівка видана друкарнею Григорія Гануляка у Львові. Свідчить про це напис зліва: Изданіе Гр. Гануляка, Львовъ, Русская 3. Гануляк був відомим видавцем, який спеціалізувався на тиражуванні реальних фотографій галицького побуту, краєвидів та церковних обрядів. Зображення на цій поштівці свідчить про репортажну зйомку «з натури» під час освячення пасок. У центрі – священник у повному облаченні з кропилом. Ми бачимо також реальні обличчя селян, їхній тогочасний одяг (хустки, кожухи, свити) та плетені кошики. Люди не позують, це фіксація реальної події в одному з галицьких сіл перед Першою світовою війною. З огляду на документальну фотографію, поштівка є цінним джерелом для дослідників, у даному випадку – для антропологів та істориків церкви. На зворотному боці поштівки вказано кому надсилається привітання - «Єго преподобію о.М.Дацько», та адреса – село Пралківці біля Перемишля. Поштові картки з архіву Модеста Менцинського вражають своєю різноманітною тематикою й мають велику цінність. Кожна поштівка – це частина історії, що переносить нас у минуле, а великодні сюжети збуджують нашу уяву й допомагають нам створюють ідеальний, узагальнений образ давнього Великодня «Щире щасти Боже засилаю Вам» — звучить із глибини років на одній із цих поштових карток.

Переглянути добірку великодніх поштових карток можна за посиланням:

http://collection.lvivmusic.museum/pawtucket2/index.php/Detail/collections/10

Ірина Криворучка

Львівські