Війна та втрати: Історія Яни Гордєєвої – від окупації до нової реальності - Львівські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Війна та втрати: Історія Яни Гордєєвої – від окупації до нової реальності

25 квітня 2026 р. 18:43

25 квітня 2026 р. 18:43

Життя в умовах окупації, небезпечний виїзд через 15 блокпостів, біженство в Європі та трагедія на фронті — це лише частина нелегкого шляху Яни Гордєєвої, яка пережила чотири роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Після загибелі чоловіка, морського піхотинця Олександра, Яна разом із донькою повернулася додому, де активно підтримує родини загиблих військовослужбовців.

Яна та Олександр були знайомі з часів, коли обоє працювали у франшизі “Нової пошти” в Запоріжжі. “Спочатку у нас були напружені стосунки, ми навіть недолюблювали одне одного. Проте з часом ми знайшли спільну мову і уклали сім’ю”, — згадує Яна, пише Суспільне .

У 2022 році, після народження доньки, їхнє життя різко змінилося. День напад на Україну почався із дзвінка з роботи о 5:00. Відтоді їхнє життя в рідному місті Василівка стало справжнім кошмаром. Яна описує, як почалася війна, як їм довелося ховатися від обстрілів у власному домі, а на настільки тяжкі часи їхня родина навіть захворіла.

Окупація приносила нові виклики: повідомлення про комендантську годину, обшуки, й звуки бомбардувань. Яна та Олександр ризикуючи виходили на вулицю, щоб отримати харчі. Свідчення цін на продукти в окупації також вражає: пачка дріжджів коштувала 500 гривень, а хліб був у дефіциті.

Коли стало зрозуміло, що в місті дуже небезпечно, пара ухвалила важливе рішення — емігрувати. Вони пройшли через 15 російських блокпостів, стикнувшись із перевірками, загрозами та постійним стресом. Яна згадує, як разом з родиною з важкою валізою й медикаментами рятувалася з окупованої території.

Після випадковостей, але на щастя, вдалої втечі, родина опинилась спочатку в Томаківці, а пізніше — в Німеччині. Тут Яна стала волонтером та допомагала українським військовим, поки її чоловік готувався до служби.

Олександр загинув під час виконання бойового завдання, і ця трагедія кардинально змінила життя Яни та дочки Саші. Зараз Яна підтримує родини загиблих морпіхів через свою роботу в громадській організації, використовуючи власний досвід, щоб допомагати іншим.

На сьогодні Яна опікується 43 родинами загиблих, намагаючись надати їм не лише матеріальну, а й емоційну підтримку. “Я їх розумію, ваша реакція на горе — це нормально”, — говорить вона, на прикладі свого досвіду.

Ця історія — яскраве свідчення незламності духу українців, які, попри втрати та біль, прагнуть до нового життя та готові підтримувати одне одного у важкі часи.