Як львівські нардепи голосували за скандальний Цивільний кодекс, і чим він загрожує українцям

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Як львівські нардепи голосували за скандальний Цивільний кодекс, і чим він загрожує українцям

29 квітня 2026 р. 21:08

29 квітня 2026 р. 21:08

Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу (№15150), який уже встиг викликати хвилю критики серед юристів, громадськості та навіть урядовців. Документ, що налічує понад 800 сторінок і напряму впливає на життя громадян, парламент розглянув менш ніж за місяць після реєстрації – і, як наголошує громадська ініціатива «Голка», з порушенням регламенту.

Проєкт Цивільного кодексу подав спікер парламенту Руслан Стефанчук на початку квітня 2025 року. Водночас документ одразу викликав застереження – зокрема, дев’яту книгу розкритикувало навіть Міністерство юстиції, яке в попередній версії рекомендувало вилучити її з розгляду. Попри це, її залишили, а пов’язані з нею ризики – збереглися.

Ключова проблема у спробі фактично переписати реальність через реєстри. Згідно з проєктом, інформація про пам’ятки має бути внесена до спеціального реєстру, інакше юридично вони можуть вважатися такими, що не існують. Йдеться про об’єднання даних про обмеження у використанні земель та інтеграцію з іншими державними базами.

Однак навіть на наповнення цього реєстру передбачено до двох років, що лише підкреслює критичний стан обліку культурної спадщини. Через хронічну неспроможність органів влади синхронізувати дані десятки тисяч об’єктів фактично випадають із правового поля.

За даними Мінкульту, в Україні є понад 65 тис. пам’яток археології, але лише близько 5 тис. внесені до кадастру. Решта – юридично вразливі: у документах ці території можуть значитися як звичайні землі під забудову або сільське господарство. У такому випадку реєстратори чи нотаріуси не матимуть формальних підстав блокувати їх відчуження.

Найбільше застережень викликає дев’ята книга документа, яка стосується публічності цивільних прав. Саме її раніше пропонували вилучити повністю. Експерти вважають, що закладені в ній підходи можуть створити правові передумови для втрати державою контролю над майном.

Зокрема, йдеться про розмиття меж між публічною та приватною власністю. У документі, як зауважують фахівці, відсутні чіткі критерії, які дозволяють однозначно визначити, що саме належить до об’єктів, які не можуть бути приватизовані – наприклад, землі, ліси, узбережжя чи пам’ятки.

Додаткову критику викликає принцип так званої «презумпції знання реєстру». Фактично це означає, що держава автоматично вважається поінформованою про всі зміни в реєстрах одразу після їх внесення. Від цього моменту починає відраховуватися строк, упродовж якого можна оскаржити незаконні дії. Якщо ж порушення вчасно не помітять, повернути майно через суд стане вкрай складно.

Ще одна дискусійна норма – пріоритет запису в реєстрі як головного доказу права власності. У разі ухвалення закону саме реєстраційний запис, а не реальні обставини чи походження майна, може стати вирішальним аргументом у суді. Це, на думку опонентів, відкриває можливості для схем, коли спірне майно спершу виводять із державної власності, а потім перепродають новому власнику, який отримує юридичний захист.

Юристи також наголошують, що такий підхід суперечить попередній судовій практиці, коли держава через суди повертала незаконно відчужені землі, ліси чи об’єкти культурної спадщини.

Загалом опоненти законопроєкту вважають, що у нинішньому вигляді він може змінити саму модель захисту публічного майна – і перетворити реєстри з інструменту обліку на механізм легалізації сумнівних рішень. У такому разі повернення стратегічних ресурсів і об’єктів у державну чи комунальну власність може стати майже неможливим.

Саме на ці ризики під час виступу у парламенті звернула увагу народна депутатка від «Голосу» Наталія Піпа. Вона разом із колегою Інна Совсун проголосувала проти законопроєкту.

Наталія Піпа зареєструвала альтернативний законопроєкт, наполягаючи на доопрацюванні документа та усуненні ризиків, які можуть мати довготривалі наслідки – зокрема для збереження культурної спадщини та захисту майнових прав.

Попри застереження, парламент підтримав документ у першому читанні. Тепер його готуватимуть до другого – і саме на цьому етапі вирішуватиметься, чи будуть враховані ключові зауваження.

Як голосували фракції за скандальний Цивільний кодекс:

у фракції «Слуга народу» за – 179, проти – 0, утрималися – 1, не голосували – 22, відсутні – 26;
у фракції «Європейської солідарності» за: – 3, проти – 0, утрималися – 7, не голосували – 6, відсутні – 16;
у фракції ВО «Батьківщина» за – 12, проти – 0, утрималися – 0, не голосували – 1, відсутні – 11;
у депутатській групі «Платформа за життя та мир» за – 16, проти – 0, утрималися – 1, не голосували – 11, відсутні – 6;
у фракції партії «Голос» за – 7, проти – 2, утрималися – 0, не голосували – 0, відсутні – 10;
у депутатській групі «Довіра» за – 10, проти – 0, утрималися – 0, не голосували – 6, відсутні – 3;
у депутатській групі «Відновлення України» за – 12, проти – 0, утрималися – 0, не голосували – 1, відсутні – 5;
у депутатській групі «Партія "За майбутнє"» за – 12, проти – 0, утрималися – 0, не голосували – 1, відсутні – 4.
серед позафракційних за – 9, проти – 0, утрималися – 2, не голосували – 5, відсутні – 4.