30.05.2026, 18:05 Понад 7 мільйонів гривень для потреб ЗСУ Нещодавно у церкві Уведення Пресвятої Богородиці у селі Опарі Дрогобицького району відбулася благодійна виставка вишитих біблійних образів заслуженого майстра народної

30 травня 2026 р. 18:21

30 травня 2026 р. 18:21

Роботи презентували волонтери Дрогобицької станиці Всеукраїнського Братства національно-визвольних змагань (ОУН-УПА) і Благодійного фонду «Національний волонтер» Тарас Метик, Мирон Соколович та Вадим Сидоренко. Це одна із, як заявив у розмові з нами Тарас Метик, понад 270 виставок, які, починаючи буквально з перших днів російської навали на Україну, волонтери провели в Україні та Польщі.

Упродовж цього часу для потреб наших оборонців зібрано приблизно 7 млн грн. Лише автомобілів, скерованих до кількох військових бригад, придбано понад 90. Автотранспортні засоби — не єдина допомога, яку волонтери з Дрогобича збирають та відправляють на фронт. Дрони, засоби радіоелектронної боротьби, ліки, різна амуніція, продукти — це далеко не повний перелік всього того, що ентузіасти-патріоти з міста Котермака купують і відправляють на фронт.

«Ми, — продовжує свою розповідь Тарас Метик, — не зупинимось, поки не здолаємо. Не змусимо ненависного окупанта забратися з нашої землі».

Почалося все з пенсіонерської ініціативи

Як починалась волонтерська місія дрогобичан? На початку ініціаторами доброї справи виступила група небайдужих пенсіонерів на чолі із знаним на Дрогобиччині Тарасом Метиком. Свого часу теперішній голова Дрогобицької станиці Всеукраїнського Братства національно-визвольних змагань (ОУН-УПА) був обраний головою Дрогобицької районної ради першого демократичного скликання. Кілька разів йому виявляли довіру як депутату Дрогобицької міської ради. Дві каденції відпрацював на посаді секретаря міськради, понад рік виконував обов’язки міського голови Дрогобича, Заслужений журналіст Україну. Людині з таким досвідом та набутими за кілька десятиліть зв’язками легше здобути підтримку та довіру людей у такій помічній для наших воїнів-захисників справі, як волонтерство, ніж невідомим широкому загалу співвітчизникам. Але, як показало життя, не все так просто. Реалізація будь — якої корисної для фронту справи залежить від багатьох речей. Не лише від добре продуманого підходу, гарної організації, дисципліни та відповідальності, а й від родзинки, яка б дозволила запустити благодійний процес, зробити його неповторним та унікальним. У нашому випадку цією родзинкою стали вишиті Степаном Бориславським образи-ікони. Історія життя та покликання цієї людини дивовижна.

Діва Марія покликала хлопця до вишивання

Народився майбутній майстер у селі Модричі на Дрогобиччині. Його рідна мати у селі мала славу вправної вишивальниці. Покликання Степана Бориславського прийшло до нього під час служби у війську. У цей період свого життя Степан пережив дві клінічні смерті. Після другого випадку під час одного із сновидінь йому з’явилась Богородиця із вишитим рушником у руках. Діва Марія покликала хлопця до вишивання. Перші кроки на новій стезі давалися важко. Упродовж цього періоду натхнення черпав від ікон у батьківській хаті. Все змінилося після знайомства з роботами отця Дмитра Блажейовського, який у 1999 році відкрив у Львові Музей вишитих ікон. Спочатку Степан наслідував творчу манеру отця, але тривало це недовго. Згодом виробив власний стиль. Сьогодні його рукоділля настільки досконале, що відвідувачі його працю сприймають як машинну вишивку. Теперішній творчий доробок визнаного майстра вражає. Крім образів на біблійні сюжети, вишиває барвисті килимки. Створив серію портретів знаних українських письменників та діячів різної доби, таких як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Степан Бандера та деякі інші історичні постаті, які стали символами української національної боротьби та поступу. Найбільша вишита ікона Степана Бориславського — це «Тайна Вечеря». Її розміри становлять 2,5 метра у довжину та 70 сантиметрів у ширину. Вражаюче полотно! Над створенням одного образу майстер витрачає приблизно два місяці. Зазвичай по 12 годин у день працює.

«Перша спроба» виявилась непоказовою

Робити благодійні виставки вишитих Степаном Бориславським біблійних ікон з метою збору коштів для потреб ЗСУ — це ініціатива Тараса Метика. Перший млинець у цій добрій справі виявився глевким. Сущі копійки вдалося зібрати після організованої ще у 2022 році в залах Дрогобицької краєзнавчого музею першої виставки майстра. Все змінилося після того, як, отримавши підтримку Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, організатори почали щонеділі проводити виставки у церквах. Відбуваються події за відпрацьованим вже «сценарієм». Після Літургійного Богослужіння до вірян з маленькою розповіддю про історію рукоділля Степана Бориславського та проханням про благодійну участь у підтримці воїнів-захисників звертається отець-парох. Свою справу, звісно ж, роблять і волонтери, які там же інформують про виконану ними вже роботу, комунікацію із ЗСУ, командирами деяких підрозділів та певними воїнами, які роблять замовлення, про адресну допомогу просять. «Маю надію, — продовжує свою розповідь Тарас Метик, — що колись зустрінусь із онуком своєї рідної сестри. Хлопець разом із напарником вже четвертий місяць без ротації на передовій перебуває. А сестра вже у кращий світ відійшла. Тож тепер він — мій онук».

Щонедільні виставки в церквах

На благодійні виставки у церквах волонтери виїжджають щонеділі. Щоб потрапити до місця призначення вчасно, виїжджають задовго до початку літургійних богослужінь. З Дрогобича, якщо, наприклад, до Судової Вишні їдуть, вирушають серед ночі. Інколи, якщо поїздка до іншої області запланована, далека дорога починається ще з вечора напередодні. Працюють за сталим графіком, який рідко коли порушується. Витримувати такий ритм нелегко. Найважче було на початку, коли до складу волонтерської групи одні пенсіонери входили. Сьогодні - легше. Пояснюється це новим поповненням. До волонтерів долучаються колишні воїни — захисники, яких після поранень та контузій визнано непридатними для участі у бойових діях.

Часом, щоб якнайшвидше виконати отримане з фронту прохання-завдання, волонтери об'єднують зусилля з однодумцями-побратимами з інших фондів, як це недавно було зроблено з Фондом Петра Порошенка. Дрогобичанам передали для ремонту та подальшої відправки нашим воїнам 4 автомобілі. Буває й так, як це було недавно, коли для термінового придбання засобу радіоелектронної боротьби пішли на співпрацю із добре знайомою закарпатською волонтеркою. Успішно напрацьовуються зв’язки з українськими греко-католицькими осередками у Польщі. Виставки вишиваних робіт Степана Бориславського відбулися у Гданську, Катовіце, Ченстохові, Жешуві. На цьогорічну акцію у Катовіце, які проживаючі в Польщі українці провели 24 лютого ц.р., прибув і Генконсул України в Кракові В’ячеслав Войнаровський. Крім «ресурсу» Степана Бориславського, для збору благодійних коштів віднедавна почали задіювати картини колишнього воїна, молодого художника Назара Бермеса. Після отриманого поранення Назар повернувся додому.

Його «фішка» — це картини, які намальовані на розібраних з ящиків з-під боєприпасів дошках. Сьогодні Назар — викладач Львівської академії мистецтв. На недавньому аукціоні-виставці його картин для потреб ЗСУ зібрано 96 тис. грн. Одну із своїх робіт Назар подарував Главі УГКЦ Святославу Шевчуку. Картина настільки сподобалась Блаженішому, що попросив художника про аналогічний подарунок для папи римського Лева xiv, який Святішому Отцю вже вручили.

Коли ми разом — нас не здолати

Як і в будь-якій творчій справі, у волонтерстві не можна задовольнятись досягнутим. Головне — на місці не стояти. Це чудово усвідомлюють члени Дрогобицької станиці Всеукраїнського Братства національно-визвольних змагань (ОУН-УПА) і Благодійного фонду «Національний волонтер», які разом із Тарасом Метиком, Олегом Яводчаком, Тарасом Гентошем, Ігорем Миськівим, колишнім воїном Вадимом Сидоренком та багатьма іншими небайдужими людьми роблять все, що можуть, для перемоги України у сьогоднішній екзистенційній для нас війні з росією. Добре в них виходить і інших залучати до патріотичної для всіх нас справи. Один із найсвіжіших прикладів — спільна з викладачами та студентами музичного училища імені Василя Барвінського акція просто неба в Дрогобичі. Крім традиційної для такого роду випадків виставки біблійних образів Степана Бориславського, пролунали пісні та інші музичні твори у виконанні зовсім юних та зрілих талантів.

Львівські