Тернополянці пересадили стовбурові клітини дочки з сумісністю лише 50%

08 червня 2026 р. 12:19

08 червня 2026 р. 12:19


45-річна мешканка Тернополя Наталія Дзісяк опинилася серед двох-трьох людей на мільйон, яким щороку ставлять цей рідкісний діагноз. Усе почалося ще у лютому, коли після перенесеного вірусного захворювання у жінки різко впав імунітет. З’явилася виражена слабкість, шкіра набула неприродного блідого відтінку. Після здачі аналізів лікарі діагностували апластичну анемію — надзвичайно небезпечну хворобу крові, при якій кістковий мозок припиняє виробляти еритроцити, лейкоцити та тромбоцити.

«Мені сказали, що моя кров пуста. Першою думкою було: чому саме я? Я багато плакала, але все ж повірила, що Бог і лікарі допоможуть мені», — ділиться Наталія. Тернопільські медики скерували її до Лікарні Святого Пантелеймона Першого медичного об’єднання Львова, пише ЛМР .

Рятівницею для матері вирішила стати 19-річна донька Катерина, яка не могла уявити себе без мами. Однак результати обстеження виявилися тривожними — генетична сумісність між ними становила лише 50%. Попри це, лікарі наважилися на операцію, адже альтернативних варіантів для порятунку пацієнтки просто не існувало.

Це вже третій випадок, коли медики лікарні святого Пантелеймона вирішуються на трансплантацію кісткового мозку з половинною сумісністю. Щоразу такий вибір означає одне: або ризикнути заради єдиного шансу на виживання, або втратити пацієнта.

Підготовка до операції включала курс хіміотерапії для Наталії, а паралельно лікарі провели стимуляцію та забір стовбурових клітин у доньки. Завершальним етапом стала алогенна гаплоідентична трансплантація кісткового мозку, яку виконали методом інфузії — за принципом, схожим на звичайне переливання крові.

Проте найскладніше розпочалося після операції. Під час перебудови імунної системи лікарі мали не допустити, щоб донорські клітини почали атакувати організм Наталії. Будь-яка інфекція в цей період була смертельно небезпечною, тому майже три тижні жінка провела в повністю ізольованій палаті під цілодобовим медичним наглядом.

Сьогодні минув місяць після трансплантації — і Наталію виписують додому. Вона щиро вдячна лікарям і своїй донечці, яка подарувала їй друге життя. Катерина, у свою чергу, не приховує радості: «Я дуже щаслива, що нарешті бачу усмішку мами — її так давно не було».

Тернополянці пересадили стовбурові клітини дочки з сумісністю лише 50%

Джерело: inlviv.in.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua