«Дощ паде, а діти ростимуть»: як Іван Павло ІІ змінив Україну своїм візитом

19 червня 2026 р. 15:16

19 червня 2026 р. 15:16

Цьогоріч Львів відзначає 25-річчя історичного візиту Папи Римського Івана Павла ІІ до України. Саме 25–27 червня 2001 року місто стало епіцентром однієї з найвизначніших духовних подій в історії незалежної держави. З нагоди ювілею отець-доктор Богдан Прах, який безпосередньо брав участь в організації цієї події, поділився спогадами про підготовку, пророчі слова Понтифіка і про те, як той візит назавжди змінив країну.

**Підготовка в умовах жорсткого дедлайну**, пише ЛМР .

Організатори мали надзвичайно мало часу: офіційне підтвердження про візит надійшло лише в грудні 2000 року, тож робота комітету розпочалася фактично в січні 2001-го. Потрібно було паралельно координувати дії з державними і церковними структурами, а також опрацювати детальні вимоги Ватикану щодо організації папських подорожей. Частина цих вимог стосувалася безпеки тисяч вірних, інша — особистого комфорту Івана Павла ІІ, який на той час був у похилому віці. Зокрема, було чітко визначено висоту крісла, положення рук під час богослужінь і читання текстів.

Богдан Прах зазначає, що безцінним виявився попередній досвід: у 1991 році він входив до оргкомітету папського візиту в польські міста Перемишль і Любачів. Саме тоді він навчився взаємодіяти з органами безпеки, поліцією, міськими службами та різними церковними середовищами. Цей досвід дав змогу одразу оцінити масштаб завдання й ефективно взятися до роботи.

**Беатифікація новомучеників і камінь для університету**

Під час візиту відбулася беатифікація 28 новомучеників Української греко-католицької церкви. Отець Прах зазначає, що початковий список кандидатів був значно ширшим, однак постуляційний комітет зупинився на тих, щодо яких не могло виникнути жодних сумнівів. Робота була ускладнена браком доступу до архівів — вони почали відкриватися значно пізніше, вже за часів президентства Віктора Ющенка. Богдан Прах особисто вів справи трьох кандидатів на беатифікацію.

Окремою сторінкою візиту стало освячення наріжного каменю для нового комплексу Українського католицького університету. Ідею благословення цього місця запропонував нідерландський монах, засновник фонду «Церква в потребі» отець Веренфрід ван Страатен, який особисто знав Івана Павла ІІ. З тією подією пов’язаний курйозний епізод: поважного віку монах у білому чернечому вбранні сидів у кріслі поблизу вулиці Хуторівки, і натовп вірних, що прямував на богослужіння на Сихів, переплутав його з Папою. Людей довелося терміново розвернути, а отця — забрати автівкою до прибуття справжнього Понтифіка.

**Людина, яка дивилася в душу**

Отець Прах пригадує, що Іван Павло ІІ мав рідкісний дар — за лічені хвилини відчути людину, зрозуміти її потребу й відповісти саме на неї. Яскравим прикладом став момент прощання в львівському аеропорту. Покійний владика Юліан Ґбур, жартома вказавши на Прах, сказав Папі польською: «Те, що ви тут, Святіший Отче, — він у цьому всьому винен». Втомлений після насиченого візиту Понтифік усміхнувся і відповів: «Дякую вам. І таких винуватців я хочу мати більше». Цей теплий жест, за словами отця, вразив його тим, що навіть у стані втоми, обіймаючи вже десятки людей поспіль, Іван Павло ІІ знаходив силу на щире, дотепне і сердечне слово.

**Пророцтво з Сихова**

Богослужіння на Сихові передувала тривожна ніч: дощ лив безупинно. Але вранці, коли зібралися сотні тисяч людей — більше, ніж будь-хто міг очікувати, — засвітило сонце. Тоді Папа виголосив слова, які отець Прах вважає пророчими: «Дощ паде, буря іде, а діти будуть рости». На його думку, Іван Павло ІІ ніби передрік, що над Україною ще не раз пройдуть грози — але народ вистоїть. Радянський Союз здавався вічним, та Україна вийшла на волю. І нинішня війна, переконаний отець, теж не зломить країну.

**Мова як маніфест гідності**

Показово, що під час усього візиту Іван Павло ІІ звертався до українців виключно українською мовою — і робив на цьому свідомий наголос. Він закликав шанувати власне минуле, берегти мову, плекати культуру й триматися єдності. Нагадував про попередні покоління, які в значно жорстокіших умовах зберігали гідність, національну ідентичність і християнські цінності.

**Спадщина, що живе**

Отець Богдан Прах переконаний: без того візиту Україна могла б мати зовсім іншу історію. Слова надії, які Іван Павло ІІ вклав у серця мільйонів, стали духовним підґрунтям для Помаранчевої революції та Майдану. Саме тоді українці відчули себе народом, гідним свободи й майбутнього. І саме це, на думку отця, збудило занепокоєння сусідньої держави, яка вирішила зупинити цей рух силою. Сьогодні, в час повномасштабної війни, проповіді Івана Павла ІІ звучать як ніколи актуально.

До 25-ї річниці візиту Львів підготував майже сотню заходів: святкові богослужіння, кінопокази, велопрощу, молодіжний флешмоб, фотовиставки та погашення ювілейної поштової марки.

Львівські