Конкурси на керівні посади у львівській культурі: між прозорістю, тиском і потребою змін

23 червня 2026 р. 18:49

23 червня 2026 р. 18:49

Керівниця управління культури Львівської міської ради Марта Бешлей публічно висловилася щодо нещодавно проведених конкурсних відборів на посади директорів комунальних закладів культури міста. На її думку, конкуренція є не загрозою, а обов’язковою умовою для розвитку культурних інституцій, що належать громаді.

За словами Бешлей, відкриті конкурси мають бути нормою саме тому, що йдеться про муніципальні заклади. Вона нагадала, що чимало успішних львівських інституцій сьогодні очолюють люди, які колись перемогли у відкритому змаганні ідей і управлінських підходів. Важливим результатом нинішніх конкурсів вона вважає появу нових учасників із власним баченням розвитку — на її переконання, талановиті менеджери та культурні діячі не подаються туди, де результат виглядає наперед вирішеним, пише ЛМР .

Водночас очільниця управління культури не оминула і негативних аспектів конкурсного процесу. Вона визнала, що відбір супроводжувався спробами тиску на членів комісії, маніпулятивними заявами та відверто некоректною поведінкою деяких учасників. Бешлей назвала це неприпустимим, незалежно від статусу чи позиції конкретної людини. На її думку, конкурси не повинні перетворюватися на змагання особистих амбіцій чи кампанії дискредитації — у центрі уваги мають залишатися самі інституції та їхній розвиток.

До складу конкурсної комісії увійшли авторитетні представники культурної та освітньої сфер: Володимир Бєглов, директор Американського дому у Львові; Богдана Брилинська, заступниця директора ЛКП «Львівське радіо»; Олеся Мандзюк, начальниця управління розвитку освіти департаменту освіти та культури Львівської міської ради; кінорежисер і дослідник традиційної культури Олександр Санін; народний депутат України Микола Княжицький; Олеся Дацко, докторка економічних наук і завідувачка кафедри менеджменту мистецтва Львівської національної академії мистецтв; Тарас Жирко, провідний майстер сцени Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка; Ірина Гарець, театральна керівниця і кураторка з Полтави та Львова; а також Івона Лобан, керівниця громадської організації «Артстудія Івони Лобан».

Члени комісії також прокоментували перебіг конкурсу. Богдана Брилинська, яка є і керівницею офісу «Львів — місто літератури», зазначила, що вже сама наявність двох кандидатів — це успіх, оскільки конкурс міг відбутися лише з одним учасником. Проте вона розкритикувала публічне середовище навколо відбору: на її думку, кандидати не повинні відчувати загрозу, беручи участь у таких конкурсах, а процедура має бути нормальною, відкритою і регулярною, а не супроводжуватися зайвим напруженням.

Директор Американського дому у Львові Володимир Бєглов торкнувся питання аудиту в одному з театрів, який і спричинив резонанс навколо конкурсу. За його словами, фінансові проблеми, виявлені в установі, є серйозним аргументом на користь розмежування творчого та управлінського керівництва, адже йдеться про муніципальні кошти та податки громадян.

В управлінні культури також підкреслили, що бути директором культурного закладу — це насамперед відповідальність перед колективом і громадою, а не лише творча реалізація. Світовий досвід свідчить, що успішна культурна інституція поєднує сильне творче лідерство з професійним менеджментом.

Окремо в міській раді визнали, що проведення відкритих конкурсів в умовах воєнного стану є складним завданням через правові колізії та неоднозначне тлумачення законодавства. Попри це, потреба в оновленні інституцій залишається нагальною. Нещодавно депутати Львівської міської ради звернулися до Верховної Ради та Міністерства культури з пропозиціями вдосконалити відповідне законодавство — зокрема, забезпечити належне формування комісій, мінімізувати зовнішній тиск на їхні рішення, підвищити вимоги до кандидатів і членів комісій, запровадити систему оцінювання стратегій розвитку та врегулювати процедуру конкурсів на час воєнного стану.

Львівські