До якого суду звертатися українському бізнесу у разі спору з іноземним партнером: пояснення юристів

29 червня 2026 р. 17:55

29 червня 2026 р. 17:55

Українські підприємці дедалі активніше виходять на міжнародний ринок, а разом зі зростанням кількості оплат із-за кордону збільшується і кількість юридичних ризиків. Якщо переговори з іноземним партнером або банком не дали результату, виникає ключове питання: у якій країні потрібно захищати свої права. Про те, як визначається юрисдикція у таких спорах, розповіла Vgorode Ольга Брус, адвокат АО "EvrikaLaw".

За внутрішніми даними платіжного сервісу WayForPay, у 2025 році понад 90% усіх платежів український бізнес отримав з внутрішнього ринку. Через українські банківські картки було проведено 20,5 млн транзакцій на загальну суму 18,57 млрд грн. Водночас міжнародні платежі залишаються важливою складовою роботи підприємців. Найбільші суми надходять зі США — понад 1,3 млрд грн за рік, тоді як Польща, Велика Британія та Німеччина забезпечують значну кількість менших за сумою транзакцій.

За словами Ольги Брус, активна міжнародна торгівля відкриває нові можливості для українського бізнесу, але водночас створює додаткові юридичні виклики. Серед найпоширеніших проблем — блокування платежів іноземними банками, затримка переказів, відмова контрагентів виконувати договірні зобов'язання або виникнення спорів щодо оплати товарів і послуг.

Що визначає, у якій країні розглядатимуть спір

Як пояснює адвокат АО "EvrikaLaw" Ольга Брус, першим документом, який аналізують юристи, є договір або публічна оферта (Terms and Conditions), із якою погоджується клієнт під час здійснення покупки чи оплати. Саме там часто міститься застереження про підсудність (forum selection clause).

Примітка редактора. Terms and Conditions — це умови користування сервісом або договору, з якими погоджується клієнт. Forum selection clause — спеціальний пункт договору, який визначає, який суд або арбітраж розглядатиме можливі спори між сторонами.

Якщо сторони заздалегідь погодили, що всі спори розглядатимуться, наприклад, в Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма або в Міжнародному комерційному арбітражному суді (МКАС) при Торгово-промисловій палаті України, звертатися потрібно саме до цієї установи.

Примітка редактора. МКАС — Міжнародний комерційний арбітражний суд, який спеціалізується на вирішенні спорів між учасниками міжнародної торгівлі.

За словами Ольги Брус, у такому випадку звернення до звичайних державних судів фактично виключається, оскільки арбітражне застереження є обов'язковим для виконання сторонами.

Що робити, якщо договір не визначає суд

Якщо контракт, інвойс або інший документ не містить положення про юрисдикцію, застосовується загальний принцип міжнародного приватного права: позов подається за місцем реєстрації відповідача. Це означає, що українській компанії часто доведеться звертатися до суду тієї держави, де офіційно зареєстрований іноземний контрагент.

Водночас, як зазначає Ольга Брус, законодавство передбачає випадки, коли спір може розглядатися в Україні навіть за участю іноземної сторони. Це можливо, якщо:

• майно відповідача знаходиться на території України;
• в Україні зареєстроване представництво іноземної компанії;
• договір фактично виконувався саме на території України.

За словами адвоката, у кожному конкретному випадку питання юрисдикції потребує окремого юридичного аналізу, оскільки навіть незначні деталі договору можуть вплинути на те, який суд має право розглядати справу.

Чому блокування коштів іноземними банками є окремою категорією спорів

Однією з найскладніших ситуацій, за словами Ольги Брус, залишаються випадки, коли іноземні банки або еквайрингові компанії блокують платежі через процедури фінансового моніторингу та комплаєнсу.

Примітка редактора. Комплаєнс (Compliance) — це система перевірок, яка допомагає банкам виконувати вимоги законодавства щодо протидії відмиванню коштів та фінансуванню незаконної діяльності. Source of Funds — документи та підтвердження законного походження коштів.

Адвокат наголошує, що намагатися судитися з іноземним банком в українському суді практично не має перспектив. Причиною є міжнародні механізми захисту банківських установ, а також складність виконання українських судових рішень за межами країни.

За словами Ольги Брус, у більшості таких ситуацій вирішення питання починається не з позову, а з офіційного листування з комплаєнс-підрозділом банку. Підприємцю необхідно надати документи, які підтверджують походження коштів, пояснити характер господарської діяльності та, за потреби, звернутися до фінансового омбудсмена країни, де зареєстрований банк.

Ольга Брус зазначає, що зростання кількості міжнародних оплат має стати для українських підприємців сигналом переглянути власні договори та умови роботи із закордонними клієнтами. Детально прописані арбітражні застереження допомагають уникнути значних витрат на судові процеси за кордоном.

Окрему увагу адвокат рекомендує приділяти умовам, розміщеним на сайті компанії, адже саме вони часто стають частиною договору під час онлайн-оплати. Крім того, рішення міжнародних комерційних арбітражів, на відміну від рішень звичайних українських судів, значно простіше виконати в інших країнах завдяки механізмам Нью-Йоркської конвенції.

Львівські