Львів проведе в останню путь трьох героїв: хірург, ІТ-фахівець і зварювальник

01 липня 2026 р. 18:16

01 липня 2026 р. 18:16

Другого липня Львів попрощається з трьома загиблими захисниками України — Костянтином Василькевичем, Романом Скобельським та Андрієм Шкіндером. Церемонія розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, а приблизно о 11:30 відбудеться загальноміське прощання на площі Ринок.

Костянтина Василькевича поховають на Личаківському кладовищі — на полі почесних поховань №87 на вулиці Пасічній. Романа Скобельського — на Ряснянському кладовищі на вулиці Лукасевича. Андрія Шкіндера — на кладовищі в селищі Млинів Дубенського району Рівненської області, пише ЛМР .

## Роман Скобельський

Роман навчався у львівській загальноосвітній школі №92, після чого здобув дві робітничі спеціальності у Вищому професійному училищі №63 — слюсаря з ремонту автомобілів та електрогазозварювальника. Працював зварювальником в акціонерному товаристві «Українська залізниця».

Близькі згадують його як спокійну, працьовиту й добросердечну людину з прекрасним почуттям гумору. Роман любив подорожувати, рибалити та збирати гриби, завжди був готовий підтримати й допомогти оточуючим.

На захист України він став у 2025 році. Воював на Північно-Слобожанському напрямку у складі 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади, а також на Донецькому напрямку — у складі 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона Калина» Національної гвардії України. Був нагороджений медаллю «Ветеран війни». Після нього залишилися сестра та родина.

## Андрій Шкіндер

Андрій закінчив Млинівську гуманітарну гімназію на Рівненщині, а вищу освіту здобував у Львівській політехніці за спеціальністю «Комп’ютерні науки». Кар’єру в ІТ-галузі розпочав у компанії «Softserve-Україна», згодом працював у кількох технологічних компаніях на посаді провідного мобільного розробника.

Рідні характеризують його як щиру, добру та життєрадісну людину, яка завжди ставила інтереси інших на перше місце. Захоплювався кулінарією, туризмом та горами — мріяв підкорити всі українські вершини та пройти Закарпатський туристичний шлях.

На фронт Андрій пішов у 2024 році. Воював на Запорізькому, Миколаївському, Донецькому та Північно-Слобожанському напрямках у складі 419-го окремого батальйону безпілотних систем Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ. Нагороджений медаллю «Кращий сержант військової частини А5027». Після нього залишилися дружина, син, мати та дідусь.

## Костянтин Василькевич

Костянтин навчався у львівських школах №36 і №2, а потім здобув вищу медичну освіту у Львівському державному медичному інституті. Отримав військово-облікову спеціальність лікаря загальної практики та звання лейтенанта. Працював хірургом вищої кваліфікаційної категорії у Львівській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, а пізніше обіймав посаду заступника директора з медичної частини Львівського геріатричного пансіонату.

Близькі описують його як принципову, мужню й відповідальну людину, безмежно віддану медицині. Захоплювався історичною літературою та мемуарами, грав у більярд і на скрипці, займався боксом та полюванням. Боротьба за Українську державність була справою всього його життя.

Ще з червня 2014 року Костянтин долучився до батальйону «Азов» — став його першим начальником медичної служби. Рятував поранених під час визволення Маріуполя й Мар’їнки, брав участь у боях під Іловайськом. З початком повномасштабного вторгнення повернувся на фронт і боронив Україну на Донецькому напрямку у складі 5-ї окремої Київської штурмової бригади Сухопутних військ.

За роки служби був нагороджений орденом «За спасіння життя», нагрудними знаками «Іловайськ — 2014», «Захиснику Маріуполя», хрестом «Учаснику Революції Гідності» та відзнакою полку «Азов» «За звільнення Маріуполя». Після нього залишилися дружина, син, дві доньки та родина.

Львівські