Десять років після Грибовицької трагедії: як Львів вирішує проблему сміття та коли з’явиться власний завод

03 липня 2026 р. 20:46

03 липня 2026 р. 20:46

**Куди вивозять львівське сміття та чи з’явиться у місті власний переробний завод**

Минуло десять років відтоді, як Львів втратив своє головне сміттєзвалище у Грибовичах. Відтоді місто змушене вивозити відходи на полігони сусідніх громад, витрачаючи щомісяця до 12 мільйонів гривень. Будівництво власного сміттєпереробного заводу призупинилося через розрив контракту з польським підрядником. Суспільне з’ясовувало, як саме організовано вивезення сміття та коли місто нарешті отримає сучасну інфраструктуру для поводження з відходами, пише Суспільне .

**Стрий, Буськ, Самбір та Тернопіль — маршрути львівського сміття**

Сьогодні львівські відходи розвозять одразу по кількох полігонах — у Стрию, Буську, Самборі, Золочеві, а також у Тернополі та Бурштині. Про це розповіла директорка департаменту житлово-комунального господарства Львова Оксана Пригода. За її словами, перевага надається найближчим об’єктам, а щомісячні витрати становлять від 10 до 12 мільйонів гривень залежно від періоду.

Одним із ключових партнерів є Стрийський полігон, що функціонує ще з 1949 року. П’ять років тому його взяла під управління приватна компанія. Керівник полігону Борис Данилів згадує, у якому стані вони прийняли об’єкт: понад десять гектарів невпорядкованих відходів, вертикальні сміттєві стіни заввишки майже десять метрів, повна відсутність порядку. Нині ситуація кардинально змінилася: сміття ущільнене, перешароване та засіяне травою, налагоджена система дегазації та відбору біогазу, що унеможливлює займання.

Загальна площа Стрийського полігону становить 40 гектарів. Основний обсяг відходів надходить від місцевої громади, тоді як сміття зі Львова приймається в межах чітко визначених лімітів. Кожен автомобіль фіксується та зважується на в’їзді й виїзді — по суті, діє система, схожа на митний контроль.

**Громади отримують субвенції за прийом львівських відходів**

Співпраця Львова зі Стрийською громадою закріплена меморандумом. Начальник управління житлово-комунального господарства Стрийської міської ради Ігор Пастущин пояснив фінансову складову угоди: за кожну тонну твердих побутових відходів місто отримує субвенцію на соціально-економічний розвиток. Перша тонна коштує 250 гривень, кожна наступна — 200 гривень. У середньому це приносить громаді близько мільйона гривень, які спрямовують на ремонт шкіл, доріг, дитячих садків та ігрових майданчиків.

**Трагедія 2016 року, яка все змінила**

Нинішня ситуація є прямим наслідком катастрофи на Грибовицькому сміттєзвалищі у травні 2016 року. Тоді масштабна пожежа спричинила зсув сміттєвих мас. Під завалами загинули троє рятувальників і один працівник комунального підприємства. Після цього Львів опинився перед гострою проблемою вивезення відходів.

Провідний юрисконсульт організації «Екологія. Право. Людина» Анатолій Павелко нагадує, що Грибовицьке сміттєзвалище більше двох десятиліть експлуатувалося з грубими порушеннями. Рішення про його закриття ухвалювалися неодноразово, однак міська влада їх ігнорувала. На думку експерта, закриття полігону та його рекультивація були єдино правильним рішенням, хоча й не позбавленим проблем: зокрема, вже зараз помітні ознаки ерозії схилів.

**На місці звалища — рекреаційна зона з гольфом**

Рекультивацію колишнього Грибовицького сміттєзвалища майже завершено. На його місці планують облаштувати рекреаційну зону. Директор комунального підприємства «Зелене місто» Олександр Єгоров розповів, що наразі на ділянці висівають газонну траву та готуються до осені, аби восени можна було запустити перший гольф-майданчик на куполі колишнього полігону.

**Завод є, підрядника — немає**

Поки сміття розвозять по регіону, будівництво власного сміттєпереробного заводу у Львові фактично зупинилося. Контракт із польським підрядником розірвано 7 квітня. За словами Олександра Єгорова, причиною стало невиконання компанією своїх зобов’язань. Польська сторона, своєю чергою, заявила, що суперечка виникла через затримки платежів та відсутність стабільного фінансування з боку українського замовника.

Наразі «Зелене місто» отримало банківські гарантії від підрядника та проводить підготовчі роботи для судово-будівельної експертизи, яка зафіксує реальний обсяг виконаних робіт. Після коригування проєктно-кошторисної документації буде оголошено новий тендер.

За оцінками Єгорова, будівельна частина за сприятливих умов займе близько п’яти-шести місяців з моменту отримання дозволу на будівництво. Зимові роботи на зовнішніх мережах можуть дещо затягнути терміни.

**Завод покриє потреби всієї громади**

Після введення заводу в експлуатацію він повністю забезпечить потреби не лише Львова, а й усієї Львівської громади. Об’єкт працюватиме за принципом механіко-біологічного комплексу: відходи проходитимуть грубе сортування, осушування та подрібнення, перетворюючись на паливо для цементних заводів або теплоенергетичних підприємств. Лише близько 15 відсотків відходів — залишки після переробки — й надалі вивозитимуть на полігони.

Львівські